Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2024 року Справа №200/2613/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
30 квітня 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 за допомогою системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
визнати протиправними дії щодо невиплати пенсії з 01.04.2024;
зобов'язати поновити нарахування та виплату пенсії з 01.04.2024.
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У тексті позовної заяви зазначено про відсутність у позивача засобів зв'язку, зокрема, відсутність телефону та адреси електронної пошти, а також відсутність електронного кабінету. Водночас, текст позовної заяви не дозволяє встановити місце фактичного проживання чи перебування позивача, зазначені у позові адреса реєстрації та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи містять адреси на тимчасово окупованій території України, за якими відсутня можливість надсилання поштової кореспонденції.
Вказані обставини позбавляють суд можливості інформувати позивача про рух справи, в свою чергу, позивач позбавлена можливості самостійно реалізувати надані їй процесуальні права та нести відповідні обов'язки.
Перелічені вимоги процесуального закону не є ознакою надмірного формалізму у законодавстві, оскільки, незважаючи на підписання позовної заяви представником, суд має забезпечити особисту обізнаність позивача з рухом справи та прийнятими судовими рішеннями, що відповідає принципу відкритості інформації щодо справи (стаття 11 КАС України), забезпеченню права на перегляд справи та оскарження судового рішення (стаття 13 КАС України), іншим правам сторін у справі, передбаченим у статтях 44 та 47 КАС України.
Мотивуючи підстави скасування судових рішень попередніх інстанцій, Верховним Судом сформульовані аналогічні висновки в постанові від 13 вересня 2023 року у справі №120/17879/21-а:
«… імперативними процесуальними положеннями КАС України встановлено обов'язок суду з'ясовувати склад учасників судового процесу, повідомляти усіх учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а також про вчинення відповідних процесуальних дій. Крім того, Суд зауважує, що КАС України не містить норм, зі змісту яких вбачається звільнення суду від обов'язку надіслання процесуальних документів у справі учаснику цієї справи, незважаючи на наявність у останнього представника.
… колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що здійснення розгляду справи без повідомлення про хід її розгляду усіх учасників цієї справи, зокрема позивача, незважаючи на наявність у нього представника, є порушенням частини другої статті 129 Конституції України, частини третьої статті 44 КАС України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 30.04.2024 та підписана адвокатом Мендриком Дмитром Олександровичем, із зазначенням поштової адреси у м. Києві. На підтвердження своїх повноважень адвокатом наданий ордер від 30.04.2024.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Наданий до справи ордер містить адресу робочого місця адвоката у місті Макіївка, яке відноситься до тимчасово окупованої території України. Також в ордері зазначено, що він виданий на підставі договору від 21.03.2024, який до матеріалів позовної заяви не долучений.
За вказаних обставин, за відсутності у позивача засобів зв'язку, відсутні відомості про спосіб та фізичну можливість укладення позивачем 21 березня 2024 року відповідного договору з адвокатом.
Також, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 КАС України).
У позовній заяві представник позивача просить «відстрочити сплату судового збору, бо на підставі протиправної бездіяльності відповідача позивач позбавлений з 01.04.2024 року єдиного джерела доходу - своєї пенсії, крім того у країні війна».
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Необхідною умовою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача, при цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. При цьому оцінка протиправності дій чи бездіяльності відповідача може бути здійснена лише за результатами розгляду справи по суті, а не при вирішенні питання відкриття провадження у справі.
Для застосування судом положень частини першої статті 133 КАС України, повинні бути відповідні правові підстави, в іншому випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Крім того, позивач звернулась до суду за допомогою представника, який є адвокатом. За приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» така діяльність здійснюється на платній основі. Договору про надання правової допомоги на безоплатній основі матеріали позову не містять, що вказує на наявну у позивача можливість користуватися платними послугами адвоката.
За вказаних обставин вирішення питання про відстрочення сплати судового збору ґрунтуючись на припущеннях не є можливим за відсутності доказів неспроможності або утруднення для позивача сплатити судовий збір.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір», станом на момент звернення до адміністративного суду. Зокрема, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 вказаного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року 3028, 00 грн.
Оскільки позовна заява надіслана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», судовий збір складає 968,96 грн (1211,2 х 0,8).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтею 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання суду позовної заяви із зазначенням фактичного місця проживання чи перебування позивача, а також платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн, який потрібно сплатити за реквізитами розміщеними на офіційному веб-сайті Донецького окружного адміністративного суду або доказів на підтвердження складного матеріального стану позивача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов