Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 травня 2024 року Справа№200/1814/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправним та скасування рішення від 07.03.2024 року № 052530001687 щодо відмови в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання повторно розглянути заяву про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 28.02.2024, зарахувавши до страхового стажу період роботи в колгоспі ім.. Шевченка Новгородківської селищної ради Норгородківського району Кіровоградської області з 22.10.1984 до 19.06.1986 та з 20.08.1988 по 31.12.1999.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вважає, що трудова книжка містить інформацію про трудову діяльність позивача у колгоспі у спірні періоди, не містить доказів невиконання позивачем річного мінімуму без поважних причин, а тому вказує, що відповідачем безпідставно не зараховані спірні періоди до трудового стажу позивача.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що приймаючи рішення про відмову в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Зазначає, що згідно акту перевірки № 1100-1002-1/1189 від 05.03.2024 довідки про заробітну плату № 03-15/36 від 29.01.2024 ОСОБА_1 у обліку розрахунків по оплаті праці за 1988-1999 роки значиться як ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 . Оскільки прізвище, ім'я та по-батькові згідно паспорта не збігається з прізвищем, іменем та по-батькові згідно акту перевірки довідки № 03-15/36 від 29.01.2024 за період з серпня 1988 по грудень 1999, виданої комунальною установою Новгородківської селищної ради «Трудовим Архівом», даний період врахований до розрахунку.
Враховуючи наведене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , перебуває на обліку в органах ПФУ та отримує пенсію за інвалідністю.
28.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка була розглянута за екстериторіальним принципом ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.03.2024 року № 052530001687 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю необхідно страхового стажу - 31 років. За підрахунками відповідача страховий стаж роботи позивача становить 21 рік 10 місяців 10 днів, до страхового стажу не враховано період роботи з серпня 1988 по грудень 1999, оскільки ПІБ згідно паспорту позивача не збігається з ПІБ зазначеного в довідці № 03-15/36 від 29.01.2024, виданої комунальною установою Новгородківської селищної ради «Трудовим архівом», а саме у обліку розрахунків по оплаті праці за 1988-1999 роки значиться ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 .
Як вбачається з розрахунку стажу ОСОБА_1 , до стажу не зарахований період роботи в колгоспі ім.. Шевченка Новгородської селищної ради Новгородського району Кіровоградської області з 22.10.1984 року до 19.06.1986 року в якості шофера.
Трудова книжка ОСОБА_1 № 0141 містить наступні записи: На підставі протоколу № 12 від 22.10.1984 позивач прийнятий в члени колгоспу шофером, з 22.06.1986 по 17.07.1986 - служба в рядах Радянської армії; 20.08.1988 - шофер; 31.01.1997 - колгосп Шевченка реформовано в ЗАТ «АСК» ім.. Т.Г. Шевченка; звільнений із членів ЗАТ АСК ім.. Шевченка у зв'язку ліквідацією господарства згідно Указу Президента від 3.12.1999 -протокол № 4 від 12.02.2000.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У відповідності до пункту 2 Порядку у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
З аналізу рішення, яке оскаржується, вбачається, що спірний період позивача не зарахований до страхового стажу у зв'язку із наявністю невідповідністю ім'я та по батькові позивача в паспорті та підтверджуючих довідках.
Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Пункт 2 вказаних Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Згідно абзацу 2 пункту 2 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.
Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).
Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, трудова книжка позивача № 0141 містить наступні записи: на підставі протоколу № 12 від 22.10.1984 позивач прийнятий в члени колгоспу шофером, з 22.06.1986 по 17.07.1986 - служба в рядах Радянської армії; 20.08.1988 - шофер; 31.01.1997 - колгосп Шевченка реформовано в ЗАТ «АСК» ім.. Т.Г. Шевченка; звільнений із членів ЗАТ АСК ім.. Шевченка у зв'язку ліквідацією господарства згідно Указу Президента від 3.12.1999 -протокол № 4 від 12.02.2000.
Тобто, трудова книжка позивача містить інформацію про трудову діяльність позивача у колгоспі у спірні періоди, не містить доказів невиконання позивачем річного мінімуму без поважних причин, тому, суд доходить до висновку, що відповідачем безпідставно не зараховані спірні періоди до трудового стажу позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення, яке оскаржується, з зобов'язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 28.02.2024, зарахувавши до страхового стажу період роботи в колгоспі ім.. Шевченка Новгородківської селищної ради Норгородківського району Кіровоградської області з 22.10.1984 до 19.06.1986 та з 20.08.1988 по 31.12.1999, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправним та скасування рішення від 07.03.2024 року № 052530001687 щодо відмови в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання повторно розглянути заяву про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 28.02.2024, зарахувавши до страхового стажу період роботи в колгоспі ім.. Шевченка Новгородківської селищної ради Норгородківського району Кіровоградської області з 22.10.1984 до 19.06.1986 та з 20.08.1988 по 31.12.1999 - задовольнити повністю.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.03.2024 року № 052530001687 про відмову ОСОБА_1 в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 28.02.2024, зарахувавши до страхового стажу період роботи в колгоспі ім.. Шевченка Новгородківської селищної ради Норгородківського району Кіровоградської області з 22.10.1984 до 19.06.1986 та з 20.08.1988 по 31.12.1999, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 968 грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко