Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
08 травня 2024 року Справа №200/2352/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
19 квітня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулась із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі-відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , в якій просить суд:
- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у виплаті грошових коштів як фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно заяви-розрахунку № 1910219445-2023-16 по листкам непрацездатності серії АДУ № 122448 та серії АДУ № 122466 незаконною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати грошові кошти на її рахунок, як фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно заяви-розрахунку № 1910219445-2023-16 по листкам непрацездатності серії АДУ № 122448 та серії АДУ № 122466.
Ухвалою від 23 квітня 2024 року позовну заяву Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху, встановлено особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити інші причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
06 травня 2024 року позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в обґрунтування якої зазначила, що про факт відмови відповідача щодо сплати грошових коштів згідно відповідної заяви-розрахунку, позивачці відомо ще в червні 2023 року, але з даним адміністративним позовом вона не зверталася до суду, так як для захисту своїх порушених соціальних прав ОСОБА_2 самостійно звернулася до суду, тому вона з відповідним позовом раніше і не зверталася. Позивачкою також зазначено, що Пенсійний орган має обов'язок забезпечувати фінансування для надання матеріального забезпечення роботодавця, який, у свою чергу, повинен спрямувати отримані кошти на виплату працівнику матеріального забезпечення. Разом з тим, такі публічно-правові відносини виникають між пенсійним органом та роботодавцем. При цьому, пенсійний орган не має будь яких обов'язків перед працівником щодо надання страхових виплат (матеріального забезпечення). Такого правового висновку, у подібних спірних правовідносинах дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 06.10.2020 у справі № 712/13983/17.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.
Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначила позивач, про факт відмови відповідача щодо сплати грошових коштів згідно відповідної заяви-розрахунку, позивачці відомо ще в червні 2023 року, тоді як з позовом звернулася лише 19.04.2024.
В поданій заяві ОСОБА_1 зазначила, що Пенсійний орган має обов'язок забезпечувати фінансування для надання матеріального забезпечення роботодавця, який, у свою чергу, повинен спрямувати отримані кошти на виплату працівнику матеріального забезпечення. Разом з тим, такі публічно-правові відносини виникають між пенсійним органом та роботодавцем. При цьому, пенсійний орган не має будь яких обов'язків перед працівником щодо надання страхових виплат (матеріального забезпечення). Такого правового висновку, у подібних спірних правовідносинах дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 06.10.2020 у справі № 712/13983/17.
На переконання суду наведена позивачкою правова позиція Верховного Суду, яка сформована вже тривалий час, не може бути підставою для поновлення позивачці строків звернення до адміністративного суду із позовною заявою. Натомість, зі змісту вказаної правової позиції можна зробити висновок, що саме позивач, якщо вважала, що її права порушені відповідачем, мала без зволікань звернутися до адміністративного суду. При цьому, суд зауважує, що позовну заяву ОСОБА_2 у справі №200/3663/23, предметом розгляду якої були позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову у виплаті грошових коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 згідно заяви-розрахунку №1910219445-2023-16 по листкам непрацездатності серії АДУ №122448 та АДУ №122466 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати грошові кошти на рахунок фізичної особи-підприємцю ОСОБА_1 згідно заяви-розрахунку №1910219445-2023-16 по листкам непрацездатності серії АДУ №122448 та АДУ №122466 ОСОБА_2 , залишено без розгляду ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 саме за заявою ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу на те, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно - правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, у поданій позивачкою до суду заяві не наведено жодних обставин, які перешкоджали їй звернутися до адміністративного суду у передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Відтак, зважаючи на те, що позивачкою у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено жодної обставини, яка перешкоджала їй звернутися до адміністративного суду у передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати особі, яка її подала.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.
Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала складена та підписана 08 травня 2024 року.
Суддя О.В. Зінченко