Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 травня 2024 року Справа№200/1540/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
18.03.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 057350005777 від 15.03.2024 р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.03.2024, громадянина України ОСОБА_1 (податковий номер (РНОКПП) НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,) відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні”, що дає право на пенсію на пільгових умовах періодів роботи в підземних умовах з 05.11.2007 р. по 19.03.2008 р. електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті, з 17.11.2008 р. по 02.08.2010 р. електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті, з 04.08.2010 р. по 18.08.2015 р. Електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті, з 20.10.2015р. по 21.01.2016 р. електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті, з 01.04.2016 р. По 31.12.2016 р. електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті, з 10.01.2017 р. по 25.01.2021 р. електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті, з 26.01.2021 р. по 28.09.2021 р. електрослюсар 5 розряду підземний з повним робочим днем в шахті, а також до пільгового підземного стажу для права на пенсію час навчання за фахом у професійно-технічному навчальному закладі з 01.09.1994 р. по 24.02.1998 р. та застосувати право на обрахування розміру пенсії відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування періодів роботи з 05.11.2007 по 19.03.2008, з 17.11.2008 по 02.08.2010, з 04.08.2010 по 18.08.2015, з 20.10.2015 по 21.01.2016, з 01.04.2016 по 31.12.2016, з 10.01.2017 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 28.09.2021, а також до пільгового підземного стажу для права на пенсію час навчання за фахом у професійно-технічному навчальному закладі з 01.09.1994 по 24.02.1998 протиправними та такими, що порушують його конституційні права, оскільки в трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи для призначення пільгової пенсії.
Ухвалою суду 25.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області усі матеріали за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, розрахунок стажу, письмові пояснення стосовно того, які періоди не зараховані до страхового стажу з зазначенням підстав не зарахування таких періодів, надати довідку форми ОК-5, РС-право, рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.
Ухвалою суду 22.04.2024 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області усі матеріали за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, розрахунок стажу, письмові пояснення стосовно того, які періоди не зараховані до страхового стажу з зазначенням підстав не зарахування таких періодів, надати довідку форми ОК-5, РС-право, рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позовні вимоги не визнає, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, 07.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058ІV. Заява позивача була розглянута ГУ ПФУ в Черкаській області за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії та документів, долучених до неї встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 має загальний страховий стаж становить 38 років 2 місяці 19 днів; пільговий стаж становить 13 років 10 місяців 14 днів. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 04.08.2010 по 18.08.2015 та з 20.10.2015 по 21.01.2016 згідно пільгової довідки від 21.01.2016 № 18, оскільки довідка не відповідає додатку № 5 Порядку № 637, зокрема відсутній підпис начальника відділу кадрів, вихідний номер та дата реєстрації довідки, а також невірне посилання на постанову Кабінету Міністрів України, що порушує норми “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003” затверджена наказом Держпродспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003). Посилається на позицію Верховний Суд у постанові від 13.09.2018 у справі № 607/10931/14-к.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало до суду відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування зазначає, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058ІV. Заява позивача була розглянута ГУ ПФУ в Черкаській області за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Черкаській області ухвалило рішення про відмову у призначенні пенсії від 15 березня 2024 року № 057350005777.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 .
07.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058ІV.
Заява позивача була розглянута ГУ ПФУ в Черкаській області за принципом екстериторіальності.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 057350005777 від 15.03.2024 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058. Загальний страховий стаж позивача становить 38 років 2 місяці 19 днів, пільговий стаж становить 13 років 10 місяців 14 днів.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 04.08.2010 по 18.08.2015 та з 20.10.2015 по 21.01.2016 згідно пільгової довідки від 21.01.2016 № 18, оскільки довідка не відповідає додатку № 5 Порядку № 637, зокрема відсутній підпис начальника відділу кадрів, вихідний номер та дата реєстрації довідки, а також невірне посилання на постанову Кабінету Міністрів України.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 позивач працював:
- з 17.07.1997 по 31.12.1997, з 20.01.1998 по 20.02.1998 позивач проходив практику учнем електрослюсаря чергового з ремонту устаткування (запис 1-4);
- з 02.03.1998 по 27.05.2007 позивач працював на посаді електрослюсар 3 розряду підземний з повним робочим днем в шахті ДП «Добропіллявугілля» ВП Шахта «Новодонецька (запис 5-11);
- з 05.11.2007 по 19.03.2008 позивач працював на посаді електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті ДП «Добропіллявугілля» ВП Шахта «Новодонецька (запис 12-13);
- з 17.11.2008 по 02.08.2010 позивач працював на посаді електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті ДП «Добропіллявугілля» ВП Шахта «Новодонецька (запис 14-15);
- з 04.08.2010 по 18.08.2015 позивач працював на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті ТОВ «Добропільське Шахтопрохідницьке управління» (запис 16-17);
- з 20.10.2015 по 21.01.2016 позивач працював на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті ТОВ «Добропільське Шахтопрохідницьке управління» (запис 20-21);
- з 01.04.2016 по 31.12.2016 позивач працював на посаді електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті філії «Добропільське Енергопідприємство» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» (запис 24-25);
- з 10.01.2017 по 25.01.2021 позивач працював на посаді електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті філії «Добропільське Енергопідприємство» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» (записи 26-28);
- з 26.01.2021 по 28.09.2021 позивач працював на посаді електрослюсар 5 розряду підземний з повним робочим днем в шахті філії «Добропільське Енергопідприємство» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» (запис 29-30).
Дипломом серії ДГ №007173 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1994 по 24.02.1998 позивач навчався в професійно-технічному училище №95 м.Білозерське Донецької області та здобув кваліфікацію електрослюсар підземний 4 розряду, машиніст підземних установок 3 розряду.
Відповідно до архівної довідки виробничо структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 02.01.2020 №1 ОСОБА_1 у період з 20.01.1998 по 20.02.1998 працював на посаді учня електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, з 02.03.1998 по 27.05.2007 позивач працював на посаді працював на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею.
Згідно з довідкою ТДВ «Шахта «Білозерська» від 07.03.2024 №137 ОСОБА_1 у період з 07.08.2023 по 07.03.2024 працює на посаді електрослюсаря підземного на дільниці стаціонарного обладнання 1.
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське шахтопрохідницьке управління» від 21.01.2016 №18 у період з 04.08.2010 по 18.08.2015 та з 20.10.2015 по 21.01.2016 позивач працював на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті. Додатково в довідці зазначено, що дані професії передбачені постановою КМУ №162 від 11.03.1994 та постановою КМУ №36 від 16.01.2003.
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом Закон 1788).
Закон 1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Даний Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
У відповідності до статті 14 Закону 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Вищевказана норма закону кореспондується із частиною 3 статтею 114 Закону № 1058- IV (чинна редакція) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Позивач претендує на призначення пенсії за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» цього Списку передбачено, що правом на пенсію за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).
На підставі п.1, п.2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
При цьому, пунктами 20-22 Порядку № 637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Як встановлено судом, з 04.08.2010 по 18.08.2015 та з 20.10.2015 по 21.01.2016 працював на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті.
Вказана посада відносяться до шкідливих відповідно до Списку № 1 постановою КМУ №36 від 16.01.2003.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, за змістом вказаної норми, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Проте, встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди, підтверджується записами в трудовій книжці, де вказано, що у спірні періоди позивач працював повний робочий день підземним гірничим робітником.
Тобто Трудова книжка позивача має усі кваліфікуючи ознаки, які відносять таку роботу до пільгової.
Це означає, що уточнююча довідка підприємств за відповідні періоду стажу не є обов'язковою для призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 25 вересня 2019 року №227/516/17.
Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо- капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Відповідно до п. 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Згідно ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1) (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч.3 ст.24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно із положеннями п.4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень має право витребувати додаткові документи з метою належного розгляду заяви про призначення пенсії.
Матеріали справи не містять доказів на предмет звернення відповідачем до підприємств, на яких працював в спірні періоди позивач, з метою отримання додаткових документів з метою належного розгляду заяви про призначення пенсії від 07.03.2024.
Суд також зазначає, що періоди роботи позивача з 04.08.2010 по 18.08.2015 та з 20.10.2015 по 21.01.2016 підтверджуються належними записами його трудової книжки, а отже позивач підтвердив своє право на зарахування вказаних періодів до його пільгового стажу роботи.
Щодо не зарахування періоду навчання з 01.09.1994 по 24.02.1998 суд зазначає наступне.
За ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1994 по 24.02.1998 позивач навчався в професійно-технічному училище №95 м.Білозерське Донецької області та здобув кваліфікацію електрослюсар підземний 4 розряду, машиніст підземних установок 3 розряду.
Відповідно до архівної довідки виробничо структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 02.01.2020 №1 ОСОБА_1 у період з 20.01.1998 по 20.02.1998 працював на посаді учня електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, з 02.03.1998 по 27.05.2007 позивач працював на посаді працював на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею.
Таким чином, в період та після закінчення навчання позивач працював на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать, зокрема інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Отже, на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, які викладені в постанові від 04.03.2020 в справі № 367/945/17.
Враховуючи викладене, позивач мав право на зарахування періоду навчання в технікумі з 01.09.1994 по 24.02.1998 до пільгового підземного стажу роботи.
Щодо позовних вимог позивача в частині обрахування розміру пенсії відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці», який набрав законної сили 16.09.2008 (далі - Закон № 345-VI), дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до ст. 8 цього закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Як встановлено судом, позивач станом на час подання заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах мав більш ніж 15 років стажу роботи на підземних роботах, зазначених у ст. 1 цього закону, повний робочий день.
Отже, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що цей позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн. відповідно до квитанції від 16.03.2024.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 057350005777 від 15.03.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, 18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, 23) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.03.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні”, що дає право на пенсію на пільгових умовах періодів роботи в підземних умовах з 05.11.2007 по 19.03.2008, з 17.11.2008 по 02.08.2010, з 04.08.2010 по 18.08.2015, з 20.10.2015 по 21.01.2016, з 01.04.2016 по 31.12.2016, з 10.01.2017 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 28.09.2021 а також період навчання за фахом у професійно-технічному навчальному закладі з 01.09.1994 по 24.02.1998 із застосуванням вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, 18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, 23) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено і підписано 08 травня 2024 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв