Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 травня 2024 року Справа№200/1103/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо не застосування при розгляді заяви від 22.01.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки та не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.10.2023 року по 21.01.2024 року; зобов'язання повторно розглянути заяву від 22.01.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки; зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.10.2023 року по 21.01.2024 року на посаді акушерки акушерського відділення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в строк подання відзиву на позовну заяву копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), обґрунтовані пояснення стосовно показника середньої заробітної плати (доходу), застосованого при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, адреса: 25009, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7а) до участі у справі в якості в якості другого відповідача.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначила, що 19.11.2018 року їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та у зв'язку з призначенням на посаду акушерки акушерського відділення до КПН Слов'янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська» з 01.03.2020 року, їй було припинено виплату пенсії за вислугу років. Зазначила, що 22.01.2024 року звернулась до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розпорядженням від 23.01.2024 року управлінням було призначено з дати звернення пенсію за віком, проте при проведенні розрахунку пенсії за віком відповідачем 1 використано показник середньої заробітної плати за 2016, 2017 роки - 3764,40 грн, з урахуванням коефіцієнтів підвищення - 7405,03 грн. Зазначила, що оскільки за призначенням пенсії за віком вперше звернулась у 2024 році відповідачем мав використовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки. Крім того, зазначила, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.10.2023 по 22.01.2024 року. Дії відповідача щодо не застосування при розгляді заяви від 22.01.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки та не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.10.2023 року по 21.01.2024 року, вважає протиправними, просила задовольнити позов.
Відповідачем 1 через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19.11.2018. Позивачем надано заяву про перерахунок (перехід з виду на вид) від 22.01.2024 №355, розгляд якої проводився Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як структурний підрозділ, визначений засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності. Для обчислення пенсії позивачки враховується показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, який з урахуванням індексацій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058 складає 7405,03 грн. Зазначив, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії враховується виключно при призначені пенсії.
Відповідачем 2 через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 22.01.2024 позивачка звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про переведення на інший вид пенсії за місцем проживання та перебування на обліку. 23.01.2024 за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення №056750001363 про переведення з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року переведення на інший вид пенсії, передбачене виключно у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та за умови додавання до страхового стажу не менше 24 календарних місяців (пункт 3 статті 45 Закону). З огляду на зазначене, переведення на пенсію за віком за заявою від 22.01.2024 проведено у відповідності до норм чинного пенсійного законодавства, підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки для розрахунку заробітної плати за нормами ч.2 ст. 40 Закону №1058, відсутні.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Слов'янським РВ УМВС України в Донецькій області 18 грудня 1996 року) та перебуває на обліку відповідача 1 як отримувач пенсії за віком, що не є спірною обставиною між сторонами.
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) та відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) є суб'єктами владних повноважень - органами виконавчої влади, основним завданням яких, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Судом встановлено на підставі протокольного рішення № 056750001363 від 05.12.2018 року, що ОСОБА_1 з 19.11.2018 року було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, відповідно до розрахунку заробітку для обчислення, наданого відповідачем 1, для розрахунку пенсії за вислугу років позивачки застосовано показник 5377,90 грн (середня заробітна плата за 2016, 2017 роки).
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02 квітня 1984 року, що ОСОБА_1 працює у Комунальному некомерційному підприємстві Слов'янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська» з 01.03.2020 року, а саме на підставі наказу №24-к/тр-к від 28.02.2020 року прийнято на посаду акушерки акушерського відділення.
Позивач звернулась до відповідача 1 із заявою №355 від 22.01.2024 року за перерахунком пенсії, відповідно до якої просила здійснити переведення з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком.
Судом встановлено, що з 22.01.2024 року позивачці Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснено перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відповідно до розрахунку заробітку для обчислення, наданого відповідачем 1, для розрахунку пенсії за вислугу років позивачки застосовано показник 3764,40 грн (середня заробітна плата за 2016, 2017 роки), з урахуванням коефіцієнтів збільшення 7405,03 грн.
Крім того, відповідно до розрахунку стажу, наданого відповідачем 1, до страхового стажу позивачки не зараховано період роботи з 01.10.2023 по 22.01.2024 року (дата звернення за перерахунком пенсії).
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для застосування відповідачем 2 при переведенні з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV шляхом призначення нової пенсії середньої заробітної плати за 2016, 2017 роки, та не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.10.2023 по 22.01.2024 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-1V.
Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, зокрема, пенсія за вислугу років.
Згідно пункту «а» частини 1 статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
27.02.2023 року позивач звернувся з заявою № 578 про призначення іншого виду пенсії - за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка йому була призначена, але з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки, застосувавши зарплату за період з 01.07.2000 року по 30.11.2018 року, тобто з дати первинного призначення іншого виду пенсії у 2019 році.
Згідно абзацу 4 частини 2 статті 40 Закону України №1058-ІV порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.
Абзац четвертий частини другої статті 40 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011, із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 231-VII від 14.05.2013, № 2148-VIII від 03.10.2017.
Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Таким чином, з 01.01.2004 року обов'язковими кваліфікуючими умовами для включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу є одночасна сукупність таких обставин як: 1) провадження діяльності, котра є об'єктом загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 2) реальність щомісячної оплати страхових внесків (тобто єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності нормами Закону №1058-ІV правила обчислення стажу роботи громадянина у цілях пенсійного забезпечення визначались, зокрема, статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частина 1 якої містила положення про те, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, до 31.12.2003 року страховий стаж громадянина має складатись виключно з проміжків часу ведення трудової діяльності або часу належності до кола осіб, визначених частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підтверджених записами у трудовій книжці або іншими об'єктивними даними за Порядком № 637 та безвідносно до події оплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно положень частин 1, 2 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, при призначенні пенсії на підставі Закону №1058-ІV при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постановах від 15.08.2019 року у справі № 521/9597/17, від 11.09.2019 року у справі № 363/1493/17, від 10.10.2019 року у справі № 520/7533/17.
Судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію з 19.11.2018 року на підставі Закону №1788-ХІІ за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я.
Водночас, норми Закону №1058-ІV не передбачають такого виду пенсії.
Суд не приймає посилання відповідачів на те, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії враховується виключно при призначені пенсії, оскільки виходячи з аналізу норм законодавства частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Таким чином, відповідачем 2 необґрунтовано використано механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що позивачу первісно у 2018 році призначено пенсію відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу здійснено вперше в січні 2024 року.
В даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший, тому пенсійний орган має враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону №1058.
Окрім того, судом зазначено вище, що статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02 квітня 1984 року, що позивачка працює у Комунальному некомерційному підприємстві Слов'янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська» з 01.03.2020 року.
При цьому, трудова книжка не містить записів про звільнення позивачки з останньої посади.
Суд зауважує, що вищевказані записи у трудовій книжці позивачки здійснені належним чином та не мають дефектів вчинення, що не заперечується відповідачем.
Враховуючи зазначене, період роботи з 01.10.2023 по 21.01.2024 року підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо не застосування при розгляді заяви від 22.01.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, та не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.10.2023 року по 21.01.2024 року та зобов'язання відповідача 2 повторно розглянути заяву позивачки від 22.01.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, та зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.10.2023 року по 21.01.2024 року на посаді акушерки акушерського відділення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не застосування при розгляді заяви ОСОБА_1 від 22.01.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки та не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.10.2023 року по 21.01.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, адреса: 25009, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7а) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 22.01.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, та зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.10.2023 року по 21.01.2024 року на посаді акушерки акушерського відділення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, адреса: 25009, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 03 травня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова