10 травня 2024 рокуСправа № 160/9510/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
12.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-3670-58У від 17.02.2021.
Як зазначив позивач, з оскаржуваною вимогою він ознайомився в лютому 2024 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 67189592 з її примусового виконання, яке було відкрито Нікопольським ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетрвської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністества юстиції (м. Дніпро). Відповідач йому не надсилав вказану вимогу належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 визнано неповажними зазначені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду; позовну заяву залишено без руху; надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.
В ухвалі від 17.04.2024 судом зазначено, зокрема, що згідно з відомостями на сайті «Судова влада України» та комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» 05.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-3670-58У від 17.02.2021 на суму 37788,74 грн. Ухвалою суду від 10.01.2022 у справі № 160/166/22 позовну заяву було залишено без руху. Ухвалою від 07.02.2022 позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку з тим, що він не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк. Отже, позивачеві станом на дату первинного звернення до суду 05.01.2022 було відомо про наявність складеної стосовно нього вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3670-58У від 17.02.2021. З даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 09.04.2024 (дата направлення поштою), тобто після закінчення строку оскарження в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки), та більше ніж через два роки після повернення судом первинної позовної заяви.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.04.2024 було вручено позивачеві 28.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
02.05.2024 до суду надійшов лист позивача, у якому зазначено, що в січні 2022 року він звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримав на початку повномасштабного вторгнення, та йому потрібно було подбати про безпеку родини. Крім того, у зв'язку з тим, що на ПАТ «Запоріжкокс» (за місцем роботи позивача) залишилося мало фахівців, у позивача було велике навантаження. Тому він залишив поза увагою питання оскарження вимоги про сплату боргу. В лютому 2024 року після початку звернення стягнення виконавчою службою на заробітну плату позивача він ознайомився з підставою стягнень та повторно звернувся до суду.
Ознайомившись із листом позивача, який надійшов у порядку усунення недоліків, суд встановив, що ухвалу від 17.04.2024 не виконано в частині подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку. У листі викладено обставини, через які позивач повторно після повернення позовної заяви ухвалою від 07.02.2022 звернувся до суду з даним адміністративним позовом 09.04.2024.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-3670-58У від 17.02.2021.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку статтею 123 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а, від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20.
Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє на даний час.
Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» копію ухвали суду від 10.01.2022 про залишення без руху позовної заяви у справі № 160/166/22 вручено ОСОБА_1 21.01.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні.
Поштове відправлення з копією ухвали від 07.02.2022 про повернення позовної заяви повернуто до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Позивачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що неможливість подання цього адміністративного позову у встановлений законом строк зумовлена введенням воєнного стану в Україні.
Як зазначив позивач, він проживає і працює у м. Запоріжжя.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, Запорізька міська територіальна громада включена до переліку територій можливих бойових дій з 01.02.2023.
Судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для звернення позивача до суду за захистом своїх прав протягом строку, який був об'єктивно необхідним для подання позовної заяви до суду. Крім того, переривання строку звернення до суду Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
За таких обставин, враховуючи тривалість пропущеного строку звернення з позовною заявою, суд визнає неповажними вказані позивачем підстави його пропуску.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Десятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху тривав до 08.05.2024.
За змістом частини п'ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд -
Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя В.В. Рянська