09 травня 2024 рокуСправа №160/3266/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним дії та зобов'язати вчинити певні дії, -
05.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови листом вих. реєстр. №37796-29488/Ш-01/8-0400/23 09.08.2023 р. у нарахуванні та виплаті мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований та мешкаю: АДРЕСА_1 , відповідно до положень Закону № 2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 р. «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2001р. №159, суми компенсації втрати частини доходів пенсії за період з 01 січня 2016 р. по березень місяць 2023 р. включно, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої мною ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) пенсії у розмірі 726562,41 грн., нарахованої на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 р. у справі № 0440/6728/18 - протиправними;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований та мешкаю: АДРЕСА_1 , компенсацію (яка з урахуванням інфляції за весь період затримки витати пенсії, складає суму в розмірі 74881,93 грн., розрахована мною самостійно за методикою відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ПІ від 19 жовтня 2000 р. «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати») втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 р. по березень місяць 2023 р. включно, недоотриманої мною ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) пенсії у розмірі 726562,41грн., нарахованої на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 р. у справі №0440/6728/18.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. Відповідач більш двох років не виконував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18, лише 21.03.2023 здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2016 по 31.03.2023 та нарахував борг за пенсійними виплатами в сумі 726562,41грн., частину з якої в сумі 242128,21грн. він отримав, а саме: доплату (боргу) пенсії за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 у сумі 183056,29грн. отримав 05.04.2023 та за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в сумі 59071,92грн. отримав 04.08.2023. Іншу частину боргу на виконання рішення суду не виплачено. При цьому, відповідач відмовив нарахувати та виплатити відповідно до положень Закону №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 р. «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. №159 компенсацію втрати частини доходів пенсії за період з 01.01.2016 р. по березень 2023 року включно, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої позивачем пенсії у розмірі 726562,41грн., нарахованої на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 р. у справі №0440/6728/18, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 12.02.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3266/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у відповідача засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.
07.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. 16.06.2021 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18 позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.01.2016 по 30.06.2021 у розмірі 543506,12 грн. Доплату за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 на суму 183056,29 грн. позивач отримав в квітні 2023 року. Доплату за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 на суму 59071,92 грн. позивач отримав в серпні 2023 року. Залишок заборгованості на виконання рішення суду складає 484434,20 грн., яка буде виплачена після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Позовні вимоги щодо нарахування та виплати компенсації частини втрати доходу є передчасними.
01.04.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з відповідачем, та вказує, що відповідач не надав належних доказів, які б заперечували протиправність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплати компенсації втрати частини доходів пенсії відповідно до положень Закону №2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядку №159 за період з 01.01.2016 по березень 2023 рік включно у зв'язку із порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 726562,41грн., нарахованої на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18. Наголошує, що несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось саме з вини ГУ ПФУ у Дніпропетровській області. Відмова у нарахуванні і виплаті компенсації втрати частини доходів втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати є протиправною.
Ухвалою суду від 15.04.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та встановлено позивачеві строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 та з 01.07.2021 по 31.03.2023, із зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із вказаними позовними вимогами, та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Копію ухвали суду від 15.04.2024 надіслано сторонам, позивачу засобами поштового зв'язку.
01.05.2024 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, в якій просив визнати відсутність в його діях порушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 122 КАС України, та продовжити розгляд справи.
Ухвалою суду від 09.05.2024 визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 та з 01.07.2021 по 31.03.2023 поважними та поновлено позивачу в цій частині строк звернення до суду, розгляд адміністративної справи продовжено.
Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь позивача.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% сум грошового забезпечення (вислуга років - 29) (пенсійна справа №0403012016).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі №0440/6728/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення (максимального) основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 80% від відповідної суми грошового забезпечення до 70% від відповідної суми грошового забезпечення. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 скасовано та прийнято постанову про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Міністерство внутрішніх справ України.
Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 довідки №83/35022 від 29.03.2018 р. про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції"), з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988, без врахування інших додаткових видів грошового забезпечення, які були складовими грошового забезпечення, та враховані при призначені пенсії в 2014 році, якими є: надбавка за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 % та премії у розмірі - 100 %.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 для здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно положень ст.ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» і постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», складеною за формою, передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», і з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988, з 01 січня 2016 року, а саме, з зазначенням: посадового окладу - у розмірі 2700,00 грн., окладу за спеціальним званням майор поліції - у розмірі 2000,00 грн., 50 % надбавки за вислугу років - у розмірі 2350, 00 грн., 50 % надбавки за виконання особливо важливих завдань - 3525,00 грн., премії 100 % - 10575,00 грн.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення (максимального) основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 80% від відповідної суми грошового забезпечення до 70% від відповідної суми грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після надання довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за відрахуванням раніше виплачених сум пенсії за вислугу років - з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статей 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
В іншій частині вимог адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
На виконання судового рішення у справі №0440/6728/18 відповідачем здійснено перерахунок, розмір пенсії з квітня 2023 року становить 18377,70грн.
Згідно із розрахунком за пенсійною справою 0403012016 (підстава: рішення суду по справі 0440/6728/18) сума доплати до пенсії позивачу за період з січень 2016 року - грудень 2017 року становить 138727,68грн.
Згідно із розрахунком за пенсійною справою 0403012016 (підстава: рішення суду по справі 0440/6728/18) сума доплати до пенсії позивачу за період з січень 2018 року - червень 2021 року становить 404778,44грн.
Згідно із розрахунком за пенсійною справою 0403012016 (підстава: рішення суду по справі 0440/6728/18) сума доплати до пенсії позивачу за період з липень 2021 року - березень 2023 року становить 183056,29грн.
Відповідно до виписки по картковому рахунку АТ «Ощадбанк» 05.04.2023 позивачу здійснено зарахування пенсії у розмірі 183056,29грн., 04.08.2023 - у розмірі 59071,92грн.
11.07.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 р. по 21 березня 2023 р. в сумі 726562,41 грн. при виконанні постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 по справі №0440/6728/18.
Листом від 09.08.2023 №37796-29488/Ш-01/8-0400/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 0440/6728/18 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.01.2016 по 30.06.2021 у розмірі 543506,12грн. Доплату за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 у сумі 183056,29 грн. отримано в квітні 2023 року, доплату за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 на суму 59071,92 грн. отримано в серпні 2023 року. Залишок заборгованості на виконання рішення суду складає 484434,20 грн., яка буде виплачена після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Одночасно повідомлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зобов'язано нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів пенсії за період з 01 січня 2016 року по березень 2023 року у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої ним пенсії у розмірі 726562,41 грн., нарахованої на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18, звернувся до суду із цим позовом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ).
Відповідно до статті 1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Статтею 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відповідно до статті 7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Отже, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду), а виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18 позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.01.2016 по 31.03.2023 у загальній сумі 726562,41грн., з яких: доплата за період з 01.01.2016 по 30.06.2021 складає 543506,12 грн., доплата за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 складає 183056,29 грн.
Доплата за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 в сумі 183056,29 грн. виплачена позивачу 05.04.2023 (виписка по картковому рахунку (а.с.41)).
Доплата за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в 59071,92грн. виплачена позивачу 04.08.2023 (виписка по картковому рахунку (а.с.42 зворотній бік)).
Сторонами не заперечено такі обставини.
При цьому, відповідачем не спростовано факту не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості по пенсії у тому ж місяці, в якому здійснена відповідна виплата, тобто у квітні 2023 року та у серпні 2023 року.
Суд звертає увагу, обмеженість бюджетного фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування компенсації втрати доходів , що є предметом спору у цій справі.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості по пенсії, виплаченої 05.04.2023 та 04.08.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18, тому з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 в сумі 183056,29грн., виплаченої 05.04.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18., та за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в сумі 59071,92грн., виплаченої 04.08.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Що стосується нарахувати конкретну суму компенсації, то суд вважає, що у даному спорі належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів. Суд не вправі підміняти інші органи та самостійно нараховувати і визначати певний розмір компенсації. У зв'язку із чим, повноваження щодо нарахування конкретної суми компенсації на даному етапі спірних правовідносин не можуть бути реалізовані судом.
Щодо іншої частини позовних вимог.
Суд зазначає, що залишок заборгованості по пенсії на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18 за період з 01.01.2016 по 31.12.2020 складає 484434,20грн. та залишається не виплаченим.
Відповідачем у відзиві та у листі від 09.08.2023 № 37796-29488/Ш-01/8-0400/23 не заперечено щодо невиплаченої суми та зазначено, що залишок заборгованості по пенсії у сумі 484434,20грн. буде виплачений після надходження бюджетних асигнувань, що не спірним у цій справі.
З огляду на викладене, враховуючи те, що заборгованість по пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2020 в сумі 484434,20грн. не виплачена (зворотні відомості в матеріалах справи відсутні), відповідно вимоги щодо нарахування та виплатити суми компенсації втрати частини доходів за вказаний період у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).
Отже, аналіз статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень - відповідача подати звіт про виконання судового рішення є однією із форм судового контролю за виконанням ухваленого судового рішення та може бути застосовано судом під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, надати звіт про виконання судового рішення, після його надходження - розгляду поданого звіту, а за наслідками розгляду поданого звіту або в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту або накладенням штрафу на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Однак, позивачем у позові не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і не надано останнім доказів на підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання позивача щодо встановлення судового контролю про виконання судового рішення у цій справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 в сумі 183056,29грн., виплаченої 05.04.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 в сумі 183056,29грн., виплаченої 05.04.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в сумі 59071,92грн., виплаченої 04.08.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в сумі 59071,92грн., виплаченої 04.08.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №0440/6728/18.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова