30.04.2024 Справа №607/8677/24 Провадження №3/607/4043/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №222720 від 15 квітня 2024 року, 22 березня 2024 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_2 розпивала алкогольний напій ТМ «Рево», об'ємом 0,5 л. міцністю 8,5%, перебуваючи в м. Тернопіль по вул. Тарнавського, 7 а, в громадському місці, таким чином ображала людську гідність та громадську мораль, однак оскільки не досягла 16-ти річного віку до відповідальності за . 3 ст. 184 КУпАП притягується її піклувальник ОСОБА_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, хоча про час та місце розгляду була належним чином повідомлена, що підтверджується довідкою - телефонограмою від 24 квітня 2024 року складеною секретарем судового засідання. Про причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань на день розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачено, що вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
Частина 1 статті 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
-відомостями, які містяться в протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД №222720 від 15 квітня 2024 року;
-електронним рапортом Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області від 22 березня 2024 року, відповідно до якого 22 березня 2024 року о 19 год. 51 хв. надійшло повідомлення ЕМД № 16 ОСОБА_3 про те, що в Обласну дитячу клінічну лікарню доставлено ОСОБА_4 , віком 12 років, з діагнозом: гостра алкогольна інтоксикації яку отримала сьогодні близько 19 год. 00 хв., внаслідок вживання з подругою алкоголю, а саме «Рево». У якій кількості невідомо. Дитина госпіталізована в реанімаційне відділення, мати знаходиться в лікарні. В лікарні виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в стані алкогольної інтоксикації. На місці події була мама ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка повідомила, що дитина близько 10 год. 00 хв. вийшла з дому до подружки, близько 18 год. 18 хв. зателефонувала та повідомила, що їй погано;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 23 березня 2024 року, в яких остання пояснила, що вона 22 березня 2024 року на дачах, які знаходяться за адресою ОСОБА_6 разом із своїми друзями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вживали алкогольний напій ТМ «Рево», який придбав ОСОБА_10 . Внаслідок вживання алкоголю їй стало погано, тому вона зателефонувала мамі. В подальшому прокинулась в лікарі;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13 квітня 2024 року, з яких вбачається, що вона 22 березня 2024 року разом з своїми друзями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 перебувала на ОСОБА_12 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вживали алкогольний напій ТМ «Рево», який купив їх знайомий ОСОБА_13 ;
-письмовими поясненнями ОСОБА_14 від 13 квітня 2024 року, в яких остання пояснила, що 22 березня 2024 року вона біля дач за адресою: АДРЕСА_2 , разом з друзями ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вживала алкогольний напій ТМ «Рево», який придбав ОСОБА_10 ;
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях неповнолітньої ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП - розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 06.11.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради «Про встановлення піклування над дітьми, позбавленими батьківського піклування та призначення піклувальника» від 21 грудня 2022 року, встановлено піклування в тому числі над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Призначено ОСОБА_1 піклувальником в тому числі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для захисту її прав та законних інтересів. Зобов'язано ОСОБА_1 виконувати обов'язки Піклувальника в тому числі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно з вимогами чинного законодавства та у десятиденний термін повідомити орган опіки і піклування у випадку виникнення обставин, через які може бути припинено піклування.
Таким чином, так як станом на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 не досягнула 16-ти річного віку, вважаю, що на підставі ч. 3 ст. 184 КУпАП, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд звертає увагу на вимоги ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 36, ч. 3 ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяН. Р. Кунець