30.04.2024 Справа №607/9758/23 Провадження №1-кп/607/1000/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 у м. Тернополі в залі суду під час розгляду кримінального провадження № 62023140140000044, стосовно ОСОБА_4 , про обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України, розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
встановив:
Прокурор ОСОБА_3 подав клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Для забезпечення участі обвинуваченого у розгляді вищевказаного клопотання враховуючи неможливість забезпечення його явки за викликом, прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні прокурора про дозвіл на затримання зазначено наступне: «Досудовим розслідуванням установлено, що 18 лютого 2023 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», громадянина ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації. 18 лютого 2023 року солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду кулеметника першого стрілецького відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти вказаної військової частини. Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежност країни, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу. Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість, солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин. 28 лютого 2023 року о 8 годині 30 хвилин солдат ОСОБА_4 без поважних причин, з метою тимчасового ухилення від військової служби, у розташування військової частини НОМЕР_1 не прибув, У період з 8 години 30 хвилин 28 лютого 2023 року по 10 годину 00 хвилин 29 травня 2023 року військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд. 29 травня 2023 року о 10 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 добровільно прибув за викликом органу досудового розслідування до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. 29 травня 2023 року відносно солдата ОСОБА_4 обвинувальний акт по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України направлено для розгляду до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для проведення судових засідань за його участю, у визначений час та місце не з'являється, про причини неявки не повідомляє, на телефонні дзвінки не відповідає. Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, переховується від органів досудового розслідування та суду. На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 переховується та ухиляється від з'явлення до органу досудового розслідування та суду, з метою забезпечення присутності останнього під час вирішення питання слідчим суддею про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою у зв'язку із забезпеченням оперативності та уникнення необгрунтованого затягування судового розгляду». У зв'язку з наведеним просить надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що наявні підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак враховуючи те, що на даний час до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані та наявні підстави вважати, що він переховується від суду, з метою забезпечення його безпосередньої участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу необхідно отримати дозвіл на його затримання з метою приводу.
Суд ознайомившись зі змістом клопотань сторони обвинувачення, оглянувши наявні матеріали судового провадження приходить до переконання про доцільність надання дозволу на затримання обвинувачуваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи із наступних підстав.
На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст.188 КПК України, прокурор, має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
В свою чергу на підставі ст. 28, 318 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки; проведення судового розгляду у розумні строки забезпечує суд; судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
З журналів судових засідань вбачається, що ОСОБА_4 тривалий час систематично не з'являвся до суду. Крім того, не повідомляв про причини неявки. За таких обстави суд вважає, що ОСОБА_4 умисно не прибуває до суду та заздалегідь не повідомляє про причини, тобто порушує свої обов'язки передбачені ст.42 КПК України, і в такий спосіб перешкоджає здійсненню правосуддя.
Також слід врахувати, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2024 року до ОСОБА_4 застосовувався привід, однак його до суду не доставлено. На даний час до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані, при цьому наявні підстави вважати, що він переховується від суду.
Згідно ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що узгоджується із вимогами п.4 ч.2 ст. 183 КПК України. Наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, що слідує із реєстру матеріалів досудового розслідування.
Також доведено обставини котрі свідчать про існування ризиків визначених ст. 177 КПК України зокрема: ризику переховуватись від суду, ризику незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Крім цього пунктом 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови) передбачено, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де поміж іншого зазначено, що необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для тримання особи під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Європейський Суд також визнає, що, враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Однак слід врахувати, що метою надання дозволу на затримання обвинуваченого є саме забезпечення його явки для участі у вирішенні поданого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що безумовно не свідчить про вирішення вказаного клопотання на даному етапі а є рішенням суду, який створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу ухиляється від явки до суду, тим самим перешкоджає здійсненню судового розгляду, існує реальна загроза, що обвинувачений буде і надалі переховуватися від суду, що приведе до затягування судового розгляду кримінального провадження та порушить права учасників кримінального провадження, крім цього перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого чи свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, відтак наявні достатні підстави для надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про тримання під вартою, тому суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід задовільнити.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 22, 28, 187, 189, 190, 318 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання задовільнити. Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.
Строк дії ухвали закінчується 30 жовтня 2024 року в 23 год. 59 хв.
Контактні дані прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , адреса: м. Тернопіль, просп. Злуки, 47в, номери телефону НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Копію ухвали надіслати прокурору Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 для відому і контролю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1