Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2012/15-ц
6/572/29/24
23 квітня 2024 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді - Довгого І.І., за участю секретаря судових засідань - Мигаль Н.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сарни подання старшого державного виконавця Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дятлик А.О. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, -
Старший державний виконавець Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дятлик А.О. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме до будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Подання мотивує тим, що на виконанні Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області перебуває виконавче провадження №48107838 з примусового виконання виконавчого листа №572/2012/15-ц від 26.06.2015 року виданого Сарненським районним судом Рівненської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.07.2015 року і до її повноліття. 13.07.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам для відома, боржнику для виконання. 07.09.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником відсутнє зареєстроване нерухоме майно. Згідно відповіді ПФУ боржник на обліку в управлінні не перебуває. Крім того, ОСОБА_1 не перетинав кордон України за період з 08.11.2017 року по 15.03.2024 року. Згідно відповіді з МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. 25.03.2024 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою реєстрації боржника, про що складений відповідний акт, яким встановлено відсутність божника за місцем проживання. Станом на 26.03.2024 року ОСОБА_1 за викликами державного виконавця не з'явився. Просить, в зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання перед стягувачем, задовольнити подання та ухвалити рішення, яким надати дозвіл на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Згідно ч. 2 ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Державний виконавець подання підтримав, просив задовольнити.
ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви просить розглядати подання без його участі.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до пункту 13 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду (пункту 4 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 30 Конституції України закріплено принцип недоторканності житла. Не допускається проникнення в житло або інше володіння особи, проведення в них огляду не інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Судом встановлено, що на виконанні Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження ВП №48107838.
13.07.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №48107838 з примусового виконання виконавчого листа №572/2012/15-ц від 26.06.2015 року, виданого Сарненським районним судом Рівненської області про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до їх повноліття.
Обізнаність боржника ОСОБА_1 з наявністю виконавчого провадження підтверджується заявою від 11.03.2021 року якою зобов'язувався сплачувати аліменти та заборгованість по мірі можливості.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження наявності винних дій саме боржника, пов'язаних з створенням перешкод державному виконавцю у проведенні виконавчих дій суду не надано, як не надано суду й доказів належного повідомлення боржника про час та місце проведення виконавчих дій і що боржник ухилився від виконання вимог державного виконавця щодо допуску до місця проживання або чинив цьому перешкоди, або те, що іншим чином виконати судове рішення є неможливим, оскільки в акті від 25.03.2024 року не встановлено факту здійснення перешкод державному виконавцю у проведенні виконавчих дій.
Враховуючи викладене, суд вважає що державний виконавець не довів обґрунтованості порушення права на недоторканість житла боржника у зв'язку з необхідністю реалізації завдань виконавчого провадження, відтак у задоволенні подання належить відмовити за його необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 439 ЦПК України,
В поданні старшого державного виконавця Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дятлик А.О. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 23.04.2024 року.
Суддя: