Справа № 604/595/24
Провадження № 2/604/237/24
09 травня 2024 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд тернопільської області у складі:
головуючого - судді Сташківа Н.Б..,
за участі:
секретаря судового засідання Костів О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 24 липня 2015 року року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 . За час шлюбу, відносини між сторонами істотно погіршилися та внаслідок чого, шлюбні відносини з грудня 2022 року були фактично припинені. Дитина постійно проживає з позивачем та перебуває на повному його утриманні. Починаючи з грудня 2022 року відповідачка також не виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до спільного сина ОСОБА_3 . Таким чином, позивач вважає, що наведені обставини підтверджують факт систематичного ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому просить суд задовольнити позов.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Справу розглянуто згідно з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України за відсутності позивача, який подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка у призначене судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позов визнає повністю, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав та просила суд провести розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити у підготовчому засіданні.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24 липня 2015 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 24 липня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції у Хмельницькій області, про що складено відповідний актовий запис №137. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 »
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03 червня 2016 року сторони у даній справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст.104,105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України (254к/96-ВР) охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що подружні відносини між сторонами не склались, вони проживають окремо, шлюбні відносини між ними припинено. Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, відповідачка позовні вимоги визнала.
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя сторін є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо свого сина, що відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю написала заяву, про те що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п.2 ч.1 ст.164 СК України).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
В силу вимог ч.2 ст.166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст. 182 цього Кодексу при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Згідно положень ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З урахуванням наведеного та інтересів неповнолітньої дитини, суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки факт ухилення матері від виконання покладених на нього законом батьківських обов'язків щодо виховання дитини, доведено вищевказаними доказами.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13 81, 89, 141, 223, 263, 265, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розіврання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №137.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав, відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї четвертої її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Аліменти стягувати щомісячно починаючи з 26 квітня 2024 року і до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 понесені ним судові витрати у виді сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (тисяч двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Підволочиський районний суд Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Б. Сташків