Справа № 569/7644/24
1-в/569/251/24
Іменем України
10 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
22 квітня 2024 року до Рівненського міського суд Рівненської області звернувся захисник засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого просить умовно-достроково звільнити останнього від основного та додаткового покарання за ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року за ч. 2 ст. 286 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки, на підставі ст. 81 КК України.
В судовому засіданні засуджений та його захисник просили суд залишити без розгляду клопотання в частині умовно-дострокового звільнення від додаткового покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. В частині умовно-дострокового звільнення від основного покарання підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених КПК України, про що зазначено в ч. 1 ст. 26 КПК України.
Виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених ст. 7, 22, 26 КПК України, враховуючи, що учасник провадження просить залишити клопотання про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки, з яким звернувся до суду, без розгляду, суд вважає, що за таких умов клопотання в цій частині необхідно залишити без розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в частині умовно-дострокового звільнення засудженого від основного покарання та просив його задовольнити.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши заявлене клопотання та долучені матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями частини 1 та 6 статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 237 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 КК України, до осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2023 року було визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ухвали Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2023 року щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання - змінено. На підставі ст. 69 КК України призначено ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 03 серпня 2023 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні обмеження волі. Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалено рахувати з 03 серпня 2023 року.
Згідно ст. 73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.
Відповідно до ч. 1 п. 1 пп. б) та ч. 5 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають: два дні обмеження волі. Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
З моменту попереднього ув'язнення з 03 серпня 2023 року по день набрання вироком Рівненського районного суду Рівненської області законної сили (у відповідності ч. 2 ст. 532 КПК України) пройшло 251 дні. Крім того, судом встановлено, що з Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» засуджений ОСОБА_4 вибув 23 квітня 2024 року.
Отже, засудженим ОСОБА_4 , з урахуванням попереднього ув'язнення з 03 серпня 2023 року по 09 квітня 2024 року (день набрання вироком законної сили), та з 10 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року (з наступного дня після набрання вироком законної сили та до моменту фактичного звільнення з Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор»), відповідно до ч. 1 п. 1 пп. б) та ч. 5 ст. 72 КК України відбуто 530 днів призначеного йому покарання у вигляді обмеження волі, що у свою чергу вказує на фактичне відбуття засудженим ОСОБА_4 не менше половини строку покарання призначеного ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року за вчинений необережний тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Судом також враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії. Суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
У відповідності до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, вибачався перед потерпілою ОСОБА_6 . Також, ОСОБА_4 відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому, яка під час розгляду кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанції вказала, що претензій до ОСОБА_4 не має та мати не буде.
Також, ОСОБА_4 було сплачено витрати на користь держави, що встановлені результативною частиною вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 17.11.2023 року, на залучення експерта за проведення судових експертиз в розмірі 6692 гривні, що підтверджується копією квитанції за платіж №1316920919.
ОСОБА_4 має стійкі родинні зв'язки, зокрема, з 29.04.2007 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , має на своєму утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_4 відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 04.07.2023 року є фізичною особою-підприємцем основним видом діяльності якого є технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації на території України надавав волонтерську допомогу Збройним Силам України та силам територіальної оборони. Неодноразово здійснював поїздки з волонтерською допомогою в зону бойових дій, зокрема у Харківську, Донецьку, Запорізьку області.
За місцем реєстрації ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 , характеризується позитивно, від сусідів та односельчан скарг на його поведінку не надходило.
Відповідно до характеристики на ув'язненого ОСОБА_10 від 19 квітня 2024 року, що надана начальником ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» встановлено, що ОСОБА_10 вимоги режиму тримання та правил внутрішнього розпорядку виконує в повному обсязі. На заходи виховного впливу реагує правильно. Стягнень немає. Під час перебування під вартою в Держаній установі «Рівненський слідчий ізолятор» з 03 серпня 2023 року ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони. 05 квітня 2024 року за зразкову поведінку, вчасне, старанне виконання обов'язків чергового та належне підтримання санітарно-побутового стану в приміщенні камери №72, режимного корпусу №2 державної установи «Рівненський слідчий ізолятор». До інвентарю відноситься бережно - оголошено подяку. У відношенні до представників адміністрації СІЗО поводить себе коректно. До суспільно-корисної праці не залучався. Правил особистої гігієни дотримується, має охайний зовнішній вигляд. За час перебування в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» соціально-корисні зв'язки з рідними підтримує шляхом отримання передач. В ув'язненого ОСОБА_4 у повсякденній життєдіяльності особистісні інтереси, як правило, переважають над груповими. До критичних зауважень відноситься адекватно, здатний коригувати свою поведінку. У спілкуванні не конфліктний. Достатньо адекватно оцінює свою роль у колективі, відсутні ознаки агресивної поведінки відносно оточуючих. Почуття виникають повільно, але вони напрочуд міцні та стійкі, хоча ззовні слабо виявляються. Добре відпрацьований стереотип у нього дуже важко зруйнувати. Дружбу не нав'язує, але і не відкидає, якщо йому запропонують. Схильний до впертості, якщо відчуває свою правоту. Малоемоційний. Його важко розсмішити, розгнівати або засмутити. При великих неприємностях залишається спокійним. Повільний темп рухів і мови. Не піддається емоціям. Не довіряє раптовим бажанням. Планує свої дії. Серйозно відноситься до ухвалення рішень. Любить у всьому порядок. Не дивлячись на уявну повільність і невиразні рухи, працездатний, енергійний, відрізняється терплячістю і витриманістю, самоконтролем. Послідовний, викликає довіру. Як правило, доброзичливий, розсудливий і обачний. В діяльності він проявляє ґрунтовність, продуманість, завзятість. Як правило, доводить почате до кінця. У відносинах з людьми завжди рівний, в міру товариський, і настрій у нього стійкий. Йому легко виробити витримку, холоднокровність, спокій. Схильний до самоти, замкнутості, не любить конфліктів. Добре працює в умовах одноманітності і монотонності. У спокійній звичній обстановці може успішно справлятися з життєвими задачами. У відношенні зі співкамерниками підтримує дружні стосунки, конфліктних ситуацій не створює.
Відповідно до постанови №5 про заохочення від 05 квітня 2024 року Начальником державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» полковник внутрішньої служби, ув'язненому ОСОБА_4 оголошено «Подяку».
Отже, відповідно до вищенаведеного, засуджений ОСОБА_4 позитивно характеризується у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
З огляду на наведене, враховуючи досліджені в ході судового розгляду матеріали, суд вважає, що засуджений ОСОБА_4 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, на момент розгляду клопотання відбув понад половину фактичного строку покарання, а тому підлягає звільненню від відбування основного покарання умовно-достроково.
Керуючись ст.81 КК України, ст. 537 ч. 1 п. 9, ст. 539 ч. 4 КПК України, суд, -
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , від подальшого відбування основного покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 17.11.2023 року за ч. 2 ст. 286 КК України, зміненого в частині призначеного покарання ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.04.2024 року, умовно-достроково на невідбутий строк 6 (шість) місяців 20 (двадцять) днів.
Роз'яснити засудженому, що у разі вчинення ним протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення, суд призначить йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 КК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1