Справа № 569/21265/23
10 травня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12023181010002590 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Клевань, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, -
з участю учасників судового провадження
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , ухилився від призову за мобілізацією за наступних обставин.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на всій території України введено воєнний стан та оголошено мобілізацію.
12 червня 2023 року військовозобов'язаний ОСОБА_3 пройшов військово-лікарську комісію, та відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 381/58 від 12.06.2023 року був визнаним обмежено придатним до військової служби.
У подальшому, 06 вересня 2023 року, за адресою АДРЕСА_2 , працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 оголосили зміст та намагалися вручити під особистий підпис бойову повістку про необхідність з'явитись о 09:00 год. 07 вересня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшої відправки на військову службу за мобілізацією до навчального центру ЗСУ НОМЕР_1 , однак ОСОБА_3 від отримання бойової повістки безпричинно відмовився.
Таким чином, ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про час відправки до військової частини для проходження військової служби та місце розташування збірного пункту, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», Указу Президента України № 758/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», діючи умисно, протиправно, маючи на меті ухилення від призову за мобілізацією, будучи військовозобов'язаним, не маючи поважних причин та правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, умисно не з'явився о 09:00 год. 07 вересня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_3 , для подальшої відправки на військову службу до навчального центру ЗСУ НОМЕР_1 , внаслідок чого ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнав себе винним у вчиненні злочину, пояснив, що збивався виїхати за кордон, оскільки вважав, що його не мають права мобілізувати, оскільки він не досяг встановленого віку. В міграційній службі йому повідомили, що необхідно отримати погодження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Коли звернувся в ІНФОРМАЦІЯ_2 , то його направили на військо-лікарську комісію.
12 червня 2023 року пройшов військово-лікарську комісію, та відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 381/58 від 12.06.2023 року був визнаним обмежено придатним до військової служби.
У подальшому, 06 вересня 2023 року, оголосили зміст повістки та намагалися вручити йому під підпис повістку про необхідність з'явитись о 09:00 год. 07 вересня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшої відправки на військову службу за мобілізацією до навчального центру. Однак він від отримання повістки відмовився, оскільки вважав, що його не мають права мобілізувати. Пізніше, після порушення кримінального провадження проконсультувався з юристами і зрозумів, що був не правий. В даний час не відмовляється від проходження служби, і у випадку коли йому знову вручать повістку, буде готовий проходити службу в складі ЗСУ. У вчиненому щиро розкаюється.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не був судимий, має задовільний стан здоров'я, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції передбаченої ст. 336 України із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
По справі проведено експертизу за ухвалою слідчого. Ці судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому до набранням вироком законної сили не обирати.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок терміну відбування покарання рахувати з моменту ухвалення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 1912 (одну тисячу дев'ятсот дванадцять) гривень.
Речові докази по справі: повістку, картку обстеження та медичного огляду, лист доведення до громадян правил військового обліку, попередження про порядок та підстави притягнення до відповідальності військовозобов'язаного, акт відмови від отримання повістки та відмову від проходження служби - залишити в матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1