Справа № 569/8493/24
про залишення позовної заяви без руху
10 травня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить здійснити поділ майна, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за нею право власності на 1/2 частину коштів, розміщену ОСОБА_2 на рахунках у банківських установах, визнати за нею право власності на 1/2 автомобіля, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 , а саме Mitsubisi Lancer, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, так як вона не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175, ч 4 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як слідує з позовної заяви, позивачкою не вказано ціну позову та не сплачено судовий збір.
Правові засади сплати судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175, пунктів 1, 2, 10 частини першої статті 176 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При визначенні вимог майнового характеру суд враховує правовий висновок, який був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.п. а п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Оскільки позивачка не надала суду відомостей про дійсну вартість нерухомого та рухомого майна, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, в розмірі 15 140 грн. 00 коп.
Якщо позивачка не погоджується з розміром судового збору, встановленого судом, вона має право звернутись до суб'єкта оціночної діяльності з метою проведення оцінки спірного майна. Виходячи з цієї оцінки вона може сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та надати до суду звіт про оцінку майна з квитанцію про сплату судового збору.
Таким чином, позивачці необхідно визначити ціну позову, сплатити судовий збір за подання позовної вимоги про поділ спільного майна подружжя, шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , визнання за нею право власності на 1/2 частину коштів, розміщених ОСОБА_2 на рахунках у банківських установах, визнання за нею право власності на 1/2 автомобіля, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 , а саме Mitsubisi Lancer, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , в розмірі 1 відсотка від визначеної ціни позову.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:
- визначити ціну позову;
- долучити до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 15140 грн 00 коп. або надати до суду звіти про оцінку майна та квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Левчук О. В.