Справа № 559/341/24
номер провадження 2/558/60/24
09 травня 2024 року селище Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., за участі секретаря судового засідання Ковальської Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 0.023.166.0319.ФО_К від 21 березня 2019 року в розмірі 17612,86 гривень.
В позовній заяві позивач Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» вказує про те, що між ним та ОСОБА_1 21 березня 2019 року укладено кредитний договір № 0.023.166.0319.ФО_К на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «ПРАВИЛА (ДОГОВІРНІ УМОВИ) НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ AT «ЮНЕКС БАНК», що оприлюднені на офіційному сайті банку за електронною адресою: www.unexbank.ua.
Акцептування позичальником даної публічної пропозиції здійснюється шляхом укладання кредитного договору на умовах та в порядку, передбаченому правилами, за адресами місцезнаходження підрозділів клієнтського обслуговування банку, перелік яких оприлюднений на офіційному сайті Банку. Приймання позичальником цієї публічної пропозиції відбувається виключно в цілому, без можливості запропонувати банку свої умови кредитного договору, який є договором приєднання відповідно до статті 634 ЦК України. Преамбулою правил передбачено, що правила та всі додатки до них, кредитний договір та всі додатки до нього, вважаються його невід'ємною частиною та разом складають кредитний договір як єдиний документ. Відповідно до умов договору банк надав відповідачці грошові кошти в сумі 8100,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному кредитним договором. Позичальник зобов'язався повертати кредит частинами та сплачувати проценти, комісію, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, зі строком погашення кредиту в строк встановлений договором.
Банком свої зобов'язання перед відповідачем виконано. Однак, відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору № 0.023.166.0319.ФО_К від 21 березня 2019 року щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та погашення суми заборгованості. Через невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором станом на 24 листопада 2023 року виникла заборгованість в розмірі 17612,86 гривень, що складається з: 4506,48 гривень заборгованості за кредитом; 13106,38 гривень заборгованості за відсотками та комісією.
Позивач Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 17612,86 гривень заборгованості за кредитним договором № 0.023.166.0319.ФО_К від 21 березня 2019 року та понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності (а.с. 4).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання втретє не з'явилася, хоч про час та місце судового розгляду справи була повідомлена у встановленому порядку шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача (а.с. 60, 65, 66).
Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомила, клопотань про проведення судового розгляду справи без її участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавала.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.
В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань по суті справи до суду не подавали.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В судовому засіданні встановлено, що 21 березня 2019 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 0.023.166.0319.ФО_К (а.с. 9) на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «ПРАВИЛА (ДОГОВІРНІ УМОВИ) НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ AT «ЮНЕКС БАНК», що оприлюднені на Офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.ua (далі - Правила).
Згідно підписаного кредитного договору ОСОБА_1 акцептувала та приєдналася до публічної пропозиції Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» на укладення даного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, що оприлюднені на офіційній інтернет-сторінці банку, що відповідає положенням ст. 634 ЦК України.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 кредитного договору та паспорта споживчого кредиту Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8100,00 гривень, з терміном (строком) користування кредитом до 21 березня 2022 року (день остаточного повернення кредиту), зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,00 процентів річних, та комісією за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмiрi 3,49 процента від суми кредиту, зазначеної в п.п.1.1 договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.
У відповідності до копії паспорту споживчого кредиту, відповідачу ОСОБА_1 надана інформація про умови отримання та користування кредитними коштами, про що свідчить особистий підпис відповідача.
Згідно пунктів 2.3, 2.4 кредитного договору позичальник зобов'язалася повертати кредит щомісячно до 10 (включно) числа кожного місяця протягом строку дії цього договору, частинами в сумі 552,69 гривень та сплачувати проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту, шляхом сплати чергових платежів (а.с. 9).
Пунктом 3.14 Правил передбачено, що відповідач доручив позивачу самостійно здійснювати договірне списання грошових коштів з поточного рахунку на умовах, визначених кредитним договором та правилами.
Вiдповідно до п. 4.2.2 Правил, вiдповiдач взяв на себе зобов'язання забезпечити повернення отриманого кредиту і сплати нарахованих процентів та комісії у встановлені договором та цими правилами строки.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується копією меморіального ордеру № 7954 від 21 березня 2019 року (а.с. 8).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання відповідачу кредиту.
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту у встановлені кредитним договором строки не виконувала.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 6, 7) станом на 24 листопада 2023 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №0.023.166.0319.ФО_К від 21 березня 2019 року становить 17612,86 гривень та складається з: 4506,48 гривень заборгованості за кредитом; 13106,38 гривень заборгованості за відсотками та комісією.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як стверджується матеріалами справи, на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, однак, відповідачем вказану вимогу залишено без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 17612,86 гривень.
Доказів погашення такої заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем суду не надано.
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплати процентів і комісії за користування кредитними коштами в сумі 17612,86 гривень.
ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку фінансовій установі не повернуті. Тож відповідач не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.
За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» заборгованості за договором №0.023.166.0319.ФО_К від 21 березня 2019 року в розмірі 17612,86 гривень, підлягають до задоволення.
Позивачем понесені судові витрати, що становлять 3028,00 гривень судового збору, сплаченого на час подання до суду позовної заяви (а.с. 5).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень, оскільки понесення таких витрат позивачем підтверджено документально.
Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 16, 525, 526, 530, 554, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України.
Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст.ст. 512, 526, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 20023569) заборгованість за кредитним договором №0.023.166.0319.ФО_К від 21 березня 2019 року в розмірі 17612 (Сімнадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 86 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» 3028,00 гривень сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.С. Феха.
Повний текст рішення складено 9 травня 2024 року.