Провадження № 1-кп/557/84/2024
Справа № 557/672/24
10 травня 2024 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024181080000060 від 19.03.2024, щодо обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бугрин Гощанського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 наприкінці жовтня 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи неподалік полігону, що на околиці с. Башине Рівненського району Рівненської області, незаконно, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання та зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та, бажаючи настання їх наслідків, з метою використання у власних цілях, діючи в порушення п.п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких боєприпаси віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року №576 і «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказами МВС України від 21 серпня 1998 року №622, без передбаченого законом дозволу, умисно придбав, шляхом привласнення знайденого 94 предмети, схожих на патрони, а саме: 46 предметів, ззовні схожих на патрони калібру 5,6 мм; 15 предметів, ззовні схожих на патрони калібру 7,62х54R; 16 предметів, ззовні схожих на патрони, калібру 7,62х39 мм; 1 предмет, ззовні схожий на патрон, калібру 8х57 мм; 1 предмет, ззовні схожий на патрон, калібру .30-06 Springfield та 15 предметів, ззовні схожих на патрони, калібру 7,62 мм (холості), частина з яких відповідно до висновку експерта від 22.03.2024 №СЕ-19/118-24/3380-БЛ за результатами судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» - являються боєприпасами до вогнепальної стрілецької зброї, а саме: сорок шість патронів є спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання, калібру 5,6мм (.22LR) зі свинцевими кулями; п'ятнадцять патронів є бойовими гвинтівочними патронами, калібру 7,62х54R з модернізованими трасуючими кулями «Т-46М» (7Т2М), зразка 1974 року; п'ятнадцять патронів є проміжними бойовими патронами, калібру 7,62х39 мм з кулями із сталевими осердями «ПС» (57-Н-231С), зразка 1943 року; один патрон є проміжним мисливським патроном, калібру 7,62х39 мм з експансивною кулею «SP» (Soft Point); один патрон є мисливським гвинтівочним патроном, калібру .30-06 Springfield з кулею зі свинцевим осердям «AccuTip», виробництва компанії «Remington Arms Company»; п'ятнадцять предметів, ззовні схожих на патрони які є холостими проміжними патронами (57-Х-231), зразка 1943 року, які не відносяться до категорії боєприпасів. Решта патронів до стрільби придатні.
Про знахідку ОСОБА_3 органи влади не повідомив, знайдені боєприпаси не здав, таким чином без передбаченого законом дозволу незаконно придбав та переніс до місця проживання своєї дружини, що в АДРЕСА_2 , де зберігав в сейфі в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998.
В ході огляду житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , в якому ОСОБА_3 зберігає зареєстровану у встановленому законом порядку гладкоствольну зброю, що відбувся 18 березня 2024 року, працівниками поліції виявлено та вилучено сімдесят дев'ять патронів, з яких сорок шість патронів є спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання калібру 5,6мм (.22LR) зі свинцевими кулями; п'ятнадцять патронів є бойовими гвинтівочними патронами, калібру 7,62х54R з модернізованими трасуючими кулями «Т-46М» (7Т2М), зразка 1974 року; п'ятнадцять патронів є проміжними бойовими патронами, калібру 7,62х39 мм з кулями із сталевими осердями «ПС» (57-Н-231С), зразка 1943 року; один патрон є проміжним мисливським патроном, калібру 7,62х39 мм з експансивною кулею «SP» (Soft Point); один патрон є мисливським гвинтівочним патроном, калібру .30-06 Springfield з кулею зі свинцевим осердям «AccuTip», виробництва компанії «Remington Arms Company», що є боєприпасами, які ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_3 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, тобто придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Окрім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що наприкінці 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи неподалік озера Терешкове, що в с. Бугрин, Рівненського району Рівненської області, на землі побачив предмет, ззовні схожий на ніж, та в цей час у нього, не маючого законного дозволу на придбання та носіння холодної зброї, передбаченого п.п.2.1, 2.8, 9.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», виник умисел, спрямований на придбання та носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи даний умисел, ОСОБА_3 у невстановлений час та у вищевказаному місці, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, підняв вищевказаний ніж з дерев'яним руків'ям, тим самим, незаконно придбав вищезазначений ніж. В подальшому, ОСОБА_3 переніс зазначений ніж до місцем свого мешкання, що в АДРЕСА_1 , де його зберігав. Продовжуючи реалізацію вищевказаного умислу, спрямованого на носіння вищевказаного ножа без передбаченого законом дозволу, 18.03.2024 ОСОБА_3 перебуваючи по АДРЕСА_1 , направляючись до місця свого проживання, тримаючи при цьому вищевказаний ніж у лівому рукаві куртки, одягнутої на ньому, де його зупинили працівники поліції, що здійснювали патрулювання, і в ході поверхневої перевірки на підставі ст.34 Закону України «Про Національну поліцію» виявили вищевказаний ніж, який відповідно до висновку експерта від 25.03.2024 №СЕ-19/118-24/3384-ХЗ за результатами судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї» - являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії, бойовим кинджалом «Бебут», зразку 1907 року, що виготовлений промисловим способом.
Таким чином, ОСОБА_3 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України, тобто носіння кинджалу без передбаченого законом дозволу.
2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті 263 КК України, а саме: придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та частиною другою статті 263 КК України, а саме: носіння кинджалу без передбаченого законом дозволу.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого, матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та висновками експертиз.
4.Позиції сторін кримінального провадження.
4.1.Позиція сторони обвинувачення.
Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 14 квітня 2024 року слідчим СВ відідлення поліції № 5 Рівненського управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 та затверджений прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_7 .
За змістом обвинувального акту, який підтримав прокурор, орган досудового розслідування вважав установленим те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачене частинами 1 і 2 статті 263 КК України.
Під час виступу у судових дебатах прокурор просила визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1 і 2 статті 263 КК України, зазначила, що обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, обставини, що обтяжують покарання - відсутні. Прокурор просила призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді п'яти років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі; за сукупністю кримінальних правопорушень призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строгк п'ять років; на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк у три роки. Стягнути з обвинуваченого суму витрат на залучення експертів.
4.2. Позиція сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень за пред'явленим обвинуваченням визнав, надав показання, не оспорював правову кваліфікацію своїх дій та фактичні обставини справи. Просив призначити покарання з мінімальним строком позбавлення волі, який визначений у санкції відповідних статей, із застосуванням ст. 75 КК України з мінімальним випробувальним строком.
5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
5.1.Показання обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 статті 263 КК України визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним злочину, які викладені в обвинувальному акті, та дав показання стосовно обставин скоєння ним кримінальних правопорушень, - час, місце, спосіб, мета скоєння кримінального правопорушення.
Зокрема, показав, що знайшов патрони в лісі біля війського полігону, коли їздив збирати гриби, забрав їх додому і зберігав у сейфі. Кинжал знайшов в кущах біля ставка і носив для самозахисту. У вчиненому розкаявся.
6.Висновки суду.
Сторони кримінального провадження під час судового розгляду не заявляли клопотання про визнання наданих прокурором доказів недопустимими, відповідно до положень частини третьої статті 89 КПК України.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду вищезазначені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України.
Проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає існування будь-яких інших подій, ніж ті, що викладені в обвинувальному акті.
Суд дійшов висновку, що прокурор надав допустимі, належні, достовірні та достатні докази для визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 263 КК України, а саме: придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та носіння кинджалу без передбаченого законом дозволу.
7.Обставини, які пом'якшують, обтяжують покарання.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року, № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
8.Мотиви призначення покарання обвинуваченому.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Статті 65-73 КК є кримінально-правовими нормами, які визначають загальні засади та правила призначення покарання.
Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, тощо.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив про те, що, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив тяжкий злочин і злочин невеликої тяжкості, на обліках у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, тимчасово не працює. Суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк, що передбачений у санкції частин 1 і 2 статті 263 КК України. Разом з тим, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, тому вбачає підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, з покладенням на останнього відповідних обов'язків.
9.Мотиви ухвалення рішення про відшкодування процесуальних витрат, щодо заходів забезпечення, щодо вирішення цивільного позову.
У даному кримінальному провадженні процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 6058,24 грн, розмір яких підтверджений документально та які, відповідно до положень частини 2 статті 124 КПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
У даному кримінальному провадженні заходи забезпечення не застосовувались, цивільний позов не заявлений.
10. Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів.
Суд вирішує питання щодо речових доказів відповідно до положень частини 9 статті 100 КПК України.
11. Мотиви ухвалення рішення щодо запобіжного заходу.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання, яке обране ухвалою слідчого судді від 17.04.2024, слід залишити до набрання вироком законної сили з метою забезпечення належної процесуальної поведінки засудженого.
Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України суд
ОСОБА_3 визнати винуватим:
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю у 2 (два) роки, якщо він протягом вказаного строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 6058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) гривень 24 коп. витрат за залучення експертів.
Після вступу вироку в законну силу речові докази у кримінальному провадженні - сорок шість спортивно-мисливських патронів кільцевого запалювання калібру 5,6мм (.22LR) зі свинцевими кулями; п'ятнадцять бойових гвинтівочних патронів, калібру 7,62х54R з модернізованими трасуючими кулями «Т-46М» (7Т2М), зразка 1974 року; п'ятнадцять проміжних бойових патронів, калібру 7,62х39 мм з кулями із сталевими осердями «ПС» (57-Н-231С), зразка 1943 року; один проміжний мисливський патрон, калібру 7,62х39 мм з експансивною кулею «SP» (Soft Point); один мисливський гвинтівочний патрон, калібру .30-06 Springfield з кулею зі свинцевим осердям «AccuTip», виробництва компанії «Remington Arms Company»; п'ятнадцять холостих проміжних патронів (57-Х-231), зразка 1943 року; бойовий кинджал «Бебут», зразку 1907 року, що виготовлений промисловим способом, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом 30 діб після проголошення.
Учасники судового провадження отримують копію вироку в порядку ч. 6 ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1