Справа № 527/805/24
Провадження №1-кп/548/132/24
10.05.2024 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023170510000577 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України,-
В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявилаклопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою, яке мотивувала тим, що ризики, встановлені раніше, не зменшились і на даний час продовжують існувати, обвинувачений може впливати на потерпілих та свідків, оскільки їх ще не допитано судом. Крім того, прокурор вказав, що тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінують обвинуваченому, може вплинути на те, що він буде уникати суду, так як до взяття його під варту він перебував у рошуку. Також прокурор вказала, що обвинувачений може вчинити і інші кримінальні правопорушення, тому просила продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому та відмовити в задоволенні клопотання захисника.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_7 не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 в разі звільнення його з-під варти може переховуватися від суду, так як тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінують обвинуваченому, може вплинути на те, що він буде уникати суду та враховуючи те, що обвинуваченого затримали згідно ухвали слідчого судді, а також те, що у справі ще не допитано свідків та потерпілих, у суду є підстави вважати, що обвинувачений у разі звільнення з-під варти, може впливати на них та може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як після звільнення з місця позбавлення волі 16.05.2023 року через 4 місяці знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину; а також враховуючи відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України; враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованому йому злочину,- суд приходить до твердого переконання про необхідність продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд враховує, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, на даний час унеможливить запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, про що зазначено у вищевказаних ризиках.
Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею КПК України. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
Суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Зважаючи на те, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, клопотання прокурора підлягає до задоволення. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Стверджувані ризики в даній справі переважають над принципом поваги до особистої свободи, на що звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Борзих та інші проти України» від 25.06.2020 року.
Одночасно судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням забезпечує не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Так, кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 є тяжким злочином. На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала і до нього можна застосувати більш м'який запобіжний захід.
З урахуванням викладеного суд вважає, що строк тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 08.07.2024 року, включно.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора слід задоволити.
На виконання вимог ч.3 ст.183 КПК України суд визначає розмір застави, враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, наявні ризики та особу обвинуваченого.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 331, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження у кримінальному провадженні № 12023170510000577 строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, задовольнити.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 08.07.2024 року, включно.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в разі внесення за нього застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560, 00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) грн. яка може бути внесена як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, на депозитний рахунок (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу: для застави по кримінальній справі № 527/805/24 згідно ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 21.03.2024 року, обвинувачений ОСОБА_4 .
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися ізс. Піщане Кременчуцького району Полтавської області без дозволу суду; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими, зазначеними в обвинувальному акті по кримінальному провадженню № 12023170510000577.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, які мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, покладених на нього судом, застава буде звернена в доход держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави судом буде вирішено питання про застосування до цього обвинуваченого іншого запобіжного заходу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, буде повернута обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 10.05.2024 року.
Головуючий: ОСОБА_1