465/1933/24
1-кс/465/869/24
про продовження запобіжного заходу
08.05.2024 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю, прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024141370000279 від «13» березня 2024 року, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України
встановив:
До слідчого судді Франківського районного суду м. Львова, слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024141370000279 від «13» березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування зазначених вимог слідчий вказав, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 02.04.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11.05.2024 року. 03.05.2024 строки досудового розслідування вказаного кримінального провадження було продовжено до 13.06.2024, керівником Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_7 , та яке вручено стороні захисту. Так, при вивченні особи підозрюваного ОСОБА_4 , встановлено, що він є особою працездатного віку, раніше не судимий, не одружений, не працевлаштований, іншою суспільно-корисною діяльністю не займається, а тому не має міцних соціальних зв язків, затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 12 (дванадцяти) років та згідно вимог чинного кримінального законодавства обумовлює застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , реальної міри покарання у виді позбавлення волі у разі встановлення його винуватості. А тому є підстави вважати, що підозрюваний може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім цього з метою уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 , може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у даному кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема на даний час інші учасники вчиненого кримінального правопорушення не встановленні.
Разом із тим, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти тому, що підозрюваний ОСОБА_4 , може вчинити нове кримінальне правопорушення та переховуватись від органів досудового розслідування. З огляду, на викладене та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 просив проводжити строк тримання під вартою щодо останнього .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з мотивів, наведених у ньому та зазначила, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК), враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваного у випадку визнання його винним, продовження протиправної діяльності, перешкоджанню кримінальному провадженню, незаконного впливу на учасників кримінального провадження (п.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК). На думку прокурора, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 . Окрім цього дія запобіжного заходу закінчується 11.05.2024 року. 03.05.2024 строки досудового розслідування вказаного кримінального провадження було продовжено до 13.06.2024, керівником Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_7 , та яке вручено стороні захисту. Просить задоволити клопотання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та зменшити розмір застави, який б відповідав матеріальному становищу ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши пояснення сторін судового провадження, дослідивши копії матеріалів, долучених до клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 15.03.2024 справа №465/1933/23, застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у скоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 5 ст 190 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. На підставі ч3 ст.183 КПК України, визначено розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_4 у розмірі 517 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1565476 гривень. Строк дії ухвали - до 11 травня 2024 р. На підставі ст.194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави відповідні обов'язки.
До слідчого судді Франківського районного суду м. Львова слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024141370000279 від «13» березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Так досудовим розслідуванням встановлено, що 13.03.2024, близько 12 год., 10 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою в групі з невстановленими слідством особами, які раніше в телефонних розмовах, повідомили ОСОБА_8 про можливість проведення обміну його особистих коштів в сумі 37000 Євро на долари США та підготувавши приміщення з метою імітації діяльності обмінного пункту валют, таким чином ввівши ОСОБА_8 , в оману, після заходу потерпілого у загальний коридор вищевказаного будинку, з метою досягнення протиправної мети - заволодіння коштами ОСОБА_8 , скерував останнього в напрямку приміщення, яке імітувало обмінний пункт валют, де ОСОБА_8 передав невстановленій особі, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 37000 Євро, що за курсом НБУ станом на 13.03.2024 становить 1 569 477 гривень 10 копійок, для проведення обміну на долари США. В подальшому не встановлена особа за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , незаконно заволоділа даними коштами та покинула даний будинок, а ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що вищевказане кримінальне правопорушення закінчене, з метою уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання спробам потерпілого повідомити про заволодіння його грошовими коштами, зачинив вхідні двері під'їзду до будинку на навісний замок та покинув місце скоєння кримінального правопорушення. Внаслідок вищевказаних дій було завдано шкоди потерпілому на загальну суму 1 569 477 гривень 10 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди потерпілому в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
ОСОБА_4 14.03.2024 року повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди потерпілому в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст.190КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190КК України, підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 13.03.2024 року; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 13.03.2024 року; постановою про визнання речових доказів від 13.03.2024 року; протоколом огляду напівпідвального приміщення за адресою АДРЕСА_3 від 13.03.2024 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.03.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 13.03.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 13.03.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 13.03.2024 року, протоколом затримання ОСОБА_4 , від 13.03.2024 року, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 14.03.2024 року, пред'явленням особи для впізння від 14.03.2024 року, протоколом огляду предметів від 14.03.2024 року, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, поясненнями підлзрюваного в судовому засіданні.
Слідчий суддя доходить до висновку, що на даній стадії слідчим та прокурором наведено достатньо доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Беручи до уваги вагомість доказів того, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до (дванадцяти) років з конфіскацією майна, за попередньою змовою в групі з невстановленими слідством особами, відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного у м.Львові, відсутність місця роботи, те, що він був затриманий біля вокзалу, маючи намір покинути місце вчинення злочину, а також те, що в ході досудового розслідування не проведено всіх експертиз та інших слідчих дій, не допитано свідків, експертів, не встановлено інших фігурантів кримінального правопорушення, слідчий суддя доходить висновків, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
На думку слідчого судді, більш м'який запобіжний захід, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного.
У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини, визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.
Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що такі є вмотивованими.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя доходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Водночас як стороною захисту так і самим ОСОБА_4 не надано беззаперечних доказів, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.
Окрім цього, слідчим суддею встановлено, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є недостатнім для запобігання ризикам, оскільки такий не має постійного місця проживання та реєстрації, а також враховуючи міру покарання, яка може бути застосована судом у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні вказаного злочину, останній зможе ухилитися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Відтак на думку слідчого судді, застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, потерпілого у провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених характеризуючих відомостей про особу підозрюваного.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, потерпілого в даному кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак з урахуванням наведеного, вважаю, що підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, немає, оскільки в даному випадку такі є недієвими запобіжними заходами для запобігання ризикам, визначеними ст.177 КПК України.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова визначено ОСОБА_4 заставу в розмірі 517 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1565476 гривень, що є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та може гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного і належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
З врахуванням розміру збитків, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196, 197 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 37 днів.
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт відмовити.
На підставі ч.3ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_4 у розмірі 517 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1565476 гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки, у випадку внесення ним встановленої слідчим суддею застави:
- прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну .
Строк дії ухвали - до 13 червня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 09 травня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1