Справа №464/5001/21
пр № 6/464/92/24
02 травня 2024 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Борачка М.В.,
секретар судового засідання Дзьобан Н.С.,
за участю: представника стягувача ОСОБА_1 ,
представника боржника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду у місті Львові заяву ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22 лютого 2022 року у цивільній справі № 464/5001/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, -
ОСОБА_1 діючи в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою у якій просить змінити спосіб виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22 лютого 2022 року у цивільній справі № 464/5001/21 шляхом встановлення часу спілкування ОСОБА_3 з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв?язку (Viber, Zoom, Skype, Telegram, Whats App тощо), у першу та третю неділю місяця о 18:00 год. за київським часом; змінити спосіб виконання рішення Сихівського районного суду від 22.02.2022 року у справі №464/5001/21 шляхом встановлення часу спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв?язку (Viber, Zoom, Skype, Telegram, Whats App, тощо), у першу та третю неділю місяця о 19:00 год. за київським часом; зобов'язати ОСОБА_7 забезпечити технічну можливість для спілкування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їхнім батьком, ОСОБА_3 за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв?язку відповідно до встановленого графіка; зобов'язати ОСОБА_7 надсилати державному виконавцю звіт та докази спілкування стягувача з дитиною; зобов'язати ОСОБА_7 , в разі повернення її та дітей в Україну, негайно повідомити про це державного виконавця.
В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 22.02.2022 у справі №464/5001/21 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми задоволено частково. Визначено спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення часу їх зустрічей, а саме: перша та третя неділя місяця з 12:00 год. до 16:00 год. у громадських місцях. 01.12.2023 видано виконавчий лист №464/5001/21. Стягувач звернувся до Сихівського відділу держаної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою щодо примусового виконання згаданого судового рішення. 14.03.2024 Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №744341175 про виконання вищезазначеного виконавчого листа. На даний час виконавчі дії у справі жодного разу не відбулися. Дотримання встановленого судом графіку спілкування стягувача є неможливим у зв'язку з перебуванням боржниці з дітьми у Канаді. Вказане підтверджується заявою представниці боржниці, ОСОБА_2 , від 02.01.2024, яка міститься у матеріалах справи. 3 огляду на це, вважає, що спосіб виконання рішення Сихівського районного суду від 22.02.2022 у справі №464/5001/21 підлягає зміні на такий щоб батько міг спілкуватися зі своїми дітьми дистанційно, за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв?язку.
В судовому засіданні представник стягувача заяву підтримав з підстав викладених у такій, просив задоволити. Додатково зазначив, що діти перебувають закордоном, а боржник заблокувала телефон, відтак стягувач не може з нею зв'язатись.
Представник боржника в судовому засіданні проти заяви заперечила, зазначила, що вимоги заяви, це фактично зміна рішення. Додатково зазначила, що дійсно ОСОБА_7 разом з дітьми на даний час проживає в Канаді. Різниця в часовому поясі складає -8 годин. Кожної неділі діти відвідують Богослужіння і повертаються додому після 14 год. за місцевим часом. Просила відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та матеріали заяви суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 22 лютого 2022 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми задоволено частково; зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми теж задоволено частково, визначено спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення часу їх зустрічей, а саме:перша та третя неділя місяця з 12:00 год. до 16:00 год. у громадських місцях. В задоволенні вимог первісного позову щодо зобов'язання ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні з дітьми - відмовлено.
Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.
На підставі вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист.
Відповідно до ст.14 ЦПК при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Неповнолітні сини сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час проживають з матір'ю за межами України.
Стосунки, які склалися між сторонами позбавляють можливості батька регулярно спілкуватися з дітьми.
Судом встановлено, що позивач фактично позбавлений можливості брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми у спосіб встановлений рішенням суду.
Відтак, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається стягувач, дійсно роблять неможливим виконання рішення суду.
Судове рішення про визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дітьми спрямовано на збереження емоційного зв'язку дітей з батьком.
Відповідно до статті 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»). Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Суд враховує, що у таких чутливих правовідносинах, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту неповнолітніх дітей особисто з їхнім батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дітей від зустрічей із батьком. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з неповнолітніми дітьми, погіршення між ними психоемоційного характеру, суд вважає за необхідне змінити спосіб виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22 лютого 2022 року у цивільній справі № 464/5001/21.
Разом з тим, вирішуючи питання про спосіб виконання судового рішення, суд враховує, і ту обставину, що діти сторін знаходяться за межами України, і різниця в часовому поясі становить 8 годин.
Щодо вимог стягувача про зміну способу виконання рішення суду та визначення йому часу спілкування з синами у різні години, суд зазначає, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 22 лютого 2022 року визначено спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в один час, відтак, вищезазначені вимоги заяви в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки в протилежному випадку це призведе до зміни рішення по суті.
Щодо вимог заяви про зобов'язаня боржника забезпечити технічну можливість для спілкування дітей, з їхнім батьком, за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв?язку відповідно до встановленого графіка; зобов'язання боржника надсилати державному виконавцю звіт та докази спілкування стягувача з дитиною; зобов'язання боржника, в разі повернення її та дітей в Україну, негайно повідомити про це державного виконавця, то такі задоволенню не підлягають з огляду на те, що рішенням суду вказані зобов'язання не встановлювалися.
Окрім того, ч.1 та ч.2 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішення , а державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22 лютого 2022 року у цивільній справі № 464/5001/21 підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.81, 83, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_3 про зміну способу виконання судового рішення задовольнити частково.
Змінити спосіб виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22 лютого 2022 року у цивільній справі № 464/5001/21, визначивши його наступним чином:
визначити спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення їх спілкування за допомогою будь-якого месенджера у форматі відеозв'язку (Viber, Zoom, Skype, Telegram, Whats App, тощо) у першу та третю неділю місяця о 23:00 год. за київським часом.
В решті вимог заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Повна ухвала суду складена 08 травня 2024 року.
Головуючий М.В. Борачок