Справа № 452/1645/24
Іменем України
09 травня 2024 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський першого взводу другої роти четвертого батальону Управління патрульної поліції у Львівській області капрал Процик Олег Андрійович, про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення (в порядку адміністративного судочинства),
ОСОБА_1 07.05.2024 року звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати:
?постанову серії ЕНА №1475768 від 19.02.2024 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510,00 грн.;
?постанову серії ЕНА №1884750 від 11.04.2024 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510,00 грн.
Дослідивши позовну заяву та матеріали, додані до неї, суддя дійшла висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (що є джерелом права для суду) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» передбачає, зокрема, й дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v. the United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), §§ 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy (Луордо проти Італії), § 85). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
За правилами адміністративного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 160 КАС України.
Так, згідно частині 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява ОСОБА_1 таким вимогам не відповідає, оскільки позивачкою не зазначено: її реєстраційний номер облікової картки платника податків; ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Позивачка, звернулася до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з урахуванням тієї обставини, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, жодного доказу на підтвердження цієї обставини суду не надано, разом з тим, з інших письмових звернень позивачки, долучених до матеріалів, зазначена інша адреса: АДРЕСА_2 .
Як наслідок, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо територіальної підсудності даного спору.
Згідно частини 3 статті 161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи із встановленого на 01 січня 2024 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн., розмір судового збору складає 605,60 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачкою заявлено дві позовні вимоги (про скасування двох постанов), отже розмір судового збору повинен становити 1211,20 грн. (605,60 грн. х 2=1211,20 грн.).
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Разом з тим, в порушення вимог ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» позивачкою сплачений судовий збір не за місцем розгляду справи.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:
Отримувач коштів - ГУК Львiв/Самбірська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294;
Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО) 899998;
Рахунок отримувача - UA358999980313181206000013939;
Код класифікації доходів бюджету 22030101.
З огляду на це позивачці слід сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за вказаними реквізитами.
Крім того, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Суддя зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАСУ у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Позивачка звернулася до суду 07.05.2024 року, при цьому просить скасувати постанови від 19.02.2024 року та від 11.04.2024 року, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску позивачкою не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії ухвали.
Керуючись ст. ст.160, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський першого взводу другої роти четвертого батальону управління патрульної поліції у Львівській області капрал Процик Олег Андрійович, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення (в порядку адміністративного судочинства) - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення визначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити позивачку, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: