Справа № 553/428/23
Провадження № 1-кп/553/477/2024
Іменем України
10.05.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого та цивільного позивача - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023170420000318 від 31.01.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Червоноармійське Білокуракинського району Луганської області, є громадянином України, не працює, має вищу освіту, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України,
В провадженні Ленінського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170420000318 від 31.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України за наступних обставин:
30.01.2023, близько 19:35 год., ОСОБА_6 , керуючи технічно-справним автомобілем HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. О.Бідного, перед зміною напрямку свого руху ліворуч для заїзду до прилеглої території будинку АДРЕСА_3 , виїхав на смугу для руху велосипедиста ОСОБА_4 , який в цей час рухався в зустрічному напрямку, створив йому небезпеку для руху та допустив із ним зіткнення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, велосипедист ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого косого скалкового перелому верхньої третини діофізу правої великогомілкової кістки та забійної рани мяких тканин правої гомілки, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
За вищевказаних обставин, причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм автомобіля HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
10.1 Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
10.4 Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Водій ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути зіткнення з велосипедистом ОСОБА_4 , шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Від обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_4 надійшло спільне клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примирення обвинуваченого з потерпілим, на обґрунтування якого потерпілий зазначив, що на теперішній час, у зв'язку з відшкодуванням у повному обсязі ОСОБА_6 завданої йому матеріальної та моральної шкоди, претензій до обвинуваченого не має та примирився з ним.
Також, потерпілий ОСОБА_8 подав заяву про відмову від позову про відшкодування матеріальних та моральних збитків, заподіяних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з ДТП та закриття провадження по справі.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_6 , представник потерпілого та цивільного позивача - адвоката ОСОБА_5 , захисник - адвокат ОСОБА_7 , наполягали на задоволенні клопотання з підстав, викладених у ньому.
Прокурор не заперечував проти заявленого клопотання, вказав на наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та закриття провадження в справі.
Представник цивільного відповідача страхової групи АТ "СК "ТАС", який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вважає що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 8 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно статті 46 Кримінального кодексу України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 285 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно частин 1, 4 статті 286 Кримінального процесуального кодексу України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до частини 3 статті 288 Кримінального процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 439/397/17 (провадження № 13-66кс18), викладено висновок, згідно якого саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ст. 46 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирився з потерпілим, відшкодував завдані збитки, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до статті 46 Кримінального кодексу України.
Обвинуваченому судом було роз'яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи на підставі статті 46 КК України є нереабілітуючою підставою, між тим він підтримав заявлене клопотання.
За таких обставин, належить задовольнити спільне клопотання потерпілого та обвинуваченого і закрити кримінальне провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав його примирення з потерпілим.
У відповідності статті 124 Кримінального процесуального кодексу України судові витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 .
Застосований арешт на підставі ухвал слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03.02.2023, належить скасувати.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог пункту 5 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 вищевказаної норми процесуального права передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з пунктом 1 статті 49, частини 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.
Пунктом 4 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
У зв'язку з тим, що потерпілий (цивільний позивач) з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята судом, провадження у справі за цивільним позовом підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись статтею 46 Кримінального кодексу України, пунктом 1 частини 2, частиною 8 статті 284, статтями 100, 124, 128, 285, 286, 288, 350, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Закрити кримінальне провадження № 12023170420000318 від 31.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням інженерно-транспортної експертизи у розмірі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн 24 к.
Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03.02.2023 арешт тимчасового вилученого майна, а саме велосипеду SPELLIST 2700 сірого кольору з червоними вставками, який належить ОСОБА_4 .
Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03.02.2023 арешт тимчасового вилученого майна, а саме автомобіля HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 .
Речовий доказ - велосипед SPELLIST 2700, сірого кольору з червоними вставками, після набрання ухвалою суду законної сили - повернути власнику.
Речовий доказ - автомобіль HYUNDAI 130, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після набрання ухвалою суду законної сили - повернути власнику.
Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_4 від цивільного позову.
Провадження в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 та Страхової групи АТ "СК "ТАС" про про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 10.05.2024.
Головуючий ОСОБА_1