"12" листопада 2007 р.
14:20
Справа № 1/792/07
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промхімскло».
/54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 47, кв.3/
До відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва
/54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1/
про: скасування рішень: № 0000152202/1 від 24.09.2007р., № 0000152202/0 від 28.08.2007р.
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.
Представники:
Від позивача: Антоненко П.Г., довіреність від 12.11.2007р.
Естеркін О.М., довіреність 12.11.2007р.
Від відповідача: Віляйкіна А.В., довіреність від 28.12.2006р.
Позивач звернувся з позовом про скасування рішень: № 0000152202/0 від 28.08.2007 року, № 0000152202/1 від 24.09.2007р мотивуючі свої вимоги тим, що імпортний товар надійшов у строки, встановлені статтею 2 Закону України “Про здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому підстави для нарахування пені відсутні.
Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими з тих підстав, що відповідно пункту 1.1. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 року № 136 доказом здійснення поставки є оформлення ВМД. Тимчасова митна декларація не є доказом виконання зовнішньоекономічного контракту (а.с.35-36).
Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін у судовому засідання, - суд
встановив :
відповідач здійснив позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом, про що склав акт від 22.08.2007 року (а.с.10-12).
За результатами перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідач направив позивачу рішення № 0000152202/0 від 28.08.2007 року, № 0000152202/1 від 24.09.2007р про стягнення пені в сумі 2966,7 грн. за порушення строків надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом, які позивач просить скасувати.
Позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Позивачем 26.09.2006 року укладено зовнішньоекономічний контракт з фірмою-нерезидентом “R.C. Treatt Co. LTD», Англія (продавець), відповідно якого нерезидент продає, а позивач купує товар відповідно кількісних, якісних показників і ціни, зазначеної у специфікації та інвойсі.
18.04.2007 року позивач перерахував нерезиденту на виконання контракту 5920,65 євро, що складає 40510,54 грн. по курсу НБУ.
Припис статті 2 Закону України “Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлює 90-денний термін для надходження товару після здійснення авансового платежу. Перевищення вказаного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.
В акті перевірки від 22.08.2007 року зазначено про надходження товару від нерезидента 10.08.2007 року, тобто з простроченою на 24 дні строку, встановленого статтею 2 Закону України “Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» .
Вказаний висновок акту не відповідає фактичним обставинам справи:
як зазначено вище, грошові кошти позивачем нерезиденту були перераховані 18.04.2007 року, строк надходження товару відповідно вимог статті 2 вказаного вище закону -не пізніше 17.07.2007 року.
Статтею 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що моментом здійснення імпорту є момент перетинання товаром митного кордону України.
Приписом статті 1 Митного кодексу України встановлено, що ввозом в Україну є фактичне переміщення товарі через митний кордон України.
Отже, виконанням нерезидентом зобов'язань по поставці за зовнішньоекономічним контрактом від 26.09.2006 року є фактичне переміщення товару через митний кордон України.
Вантажно митна декларація ІМ 40 № 504000002/7/107166, що надана позивачем, свідчить, що товар перетнув митний кордон України 13.07.2007 року (а.с.17), тобто до сплину граничного строку, встановленого статтею 2 Закону України “Про здійснення розрахунків в іноземній валюті». Отже, підстави для нарахування пені відповідно статті 4 вказаного закону відсутні.
Посилання відповідача на пункт 1.1. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 року № 136, як на підставу для визначення дати надходження товару від нерезидента судом відхиляється, оскільки підзаконний акт не може змінювати положень, встановлених законами України щодо понять дати здійснення імпорту, ввозу товару на територію України, тощо.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стаття 87 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Отже, необхідно повернути позивачу 7, 50 грн., перерахованих квитанцією від 08.10.2007 року.
У відповідності з пунктом 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту “б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про мито» сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити при зверненні з адміністративним позовом, складає 3, 40 грн. Фактично квитанцією від 08.10.2007 року сплачено 8, 50 грн. Надмірно сплачене державне мито , що підлягає поверненню з Державного бюджету України складає 5,10 грн.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати рішення № 0000152202/0 від 28.08.2007р., № 0000152202/1 від 24.09.2007р.
Відшкодувати з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промхімскло» /54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 47, кв.3, 23, код 25373713/ судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.).
Повернути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промхімскло» /54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 47, кв.3, 23, код 25373713/ надмірно сплачене державне мито у сумі 5, 10 грн. (п'ять гривень 10 коп.), перерахованих квитанцією № 81 від 08.10.2007р., та 7, 50 грн. (сім гривень 50 коп.) витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу перерахованих квитанцією № 83 від 08.10.2007р.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя