Справа № 535/112/24
Провадження № 3/535/72/24
08 травня 2024 року смт Котельва
Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Гуляєва Г.М. за участі: секретаря судового засідання- Васильченко В.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 , захисника- адвоката Якименко В.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з СПД №1 Полтавського РУП №4 ГУНП в Полтавській області відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області, громадянина України, працюючого у ТОВ «Зелений бір Полтавщини» , не одруженого, з середньою технічною освітою, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності ,
за ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП;-
13.02.2024 на розгляд до Котелевського районного суду Полтавської області надійшли та об'єднані в одне провадження, три матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушень, відповідальність за які передбачено ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП.
З наданих матеріалів слідує, що водій ОСОБА_1 08.02.2024 року о 23 год.20 хв. у с. Мала Рублівка Полтавського району Полтавської області, вул. Ковпака, 8 керував т/з ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, та продуття на місці зупинки приладу Драгер, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того водій ОСОБА_1 08.02.2024 року о 23 год.20 хв. у с. Мала Рублівка Полтавського району Полтавської області, вул. Ковпака, 8 керуючи т/з ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 ,не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з парканом, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками та пошкоджено паркан. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того водій ОСОБА_1 08.02.2024 року о 23 год.20 хв. у с. Мала Рублівка Полтавського району Полтавської області, вул. Ковпака, 8 керуючи т/з ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив ДТП, а самедопустив зіткнення з парканом та залишив, на порушення встановлених правил, місце дорожньо - транспортної пригоди до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст.122-4 КУпАП.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 вини увчиненні правопорушень,передбачених ст.124, 122-4 та ч.1ст.130 КУпАП не визнав уповному обсязі та пояснив, що 09.02.2024 року о 23 год.20 хв. у с. Мала Рублівка Полтавського району Полтавської області, вул. Ковпака, 8 не керував т/з ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння та не здійснював ДТП. У цей день його автомобілем керував товариш ОСОБА_3 , який ОСОБА_3 забрав від пилорами по вул. Чернишевського, 31 близько 21-22 год, а він сам знаходився у кафе «Піцерія», яке знаходиться у центрі села В.Рублівка де відпочивав і вживав алкогольні напої.
Близько 23 год. ОСОБА_3 зателефонував йому і повідомив, що їздив до свого брата у с.Мала Рублівка і в даний час автомобіль не заводиться, а він сам знаходиться на автодорозі між двома мостами біля с. В.Рублівка. ОСОБА_1 пішки прийшов до місця, яке вказав ОСОБА_3 і виявив , що в його автомобілі пробитий двигун. Після цього він образився на ОСОБА_3 і прогнав його. Згодом під'їхали працівники поліції і повідомили, що він ніби то пошкодив паркан біля будинку в АДРЕСА_2 та склали 3 протоколи. ОСОБА_3 на наступний день розповів, що в с. М.Рублівка, не впорався з керуванням і в'їхав у паркан ОСОБА_4 , а коли їхав додому, між селами В.Рублівка і М.Рублівка, двигун зацокотів і заглох. Просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив , що проживає у АДРЕСА_2 . Вночі 08.02.2024, йому зателефонувала сусідка ОСОБА_5 і повідомила, що білий автомобіль «Нива» пошкодив його паркан і поїхав в бік центру села. Вийшовши за двір, побачив завалений паркан і повідомив у поліцію. Через декілька хвилин, коли знаходився коло своїх воріт, побачив , що світла «Нива» повернулася і їде на великій швидкості прямо на нього. ОСОБА_4 забіг у свій двір, а автомобіль під'їхав близько до паркану і розбив об стовп дзеркало бокового виду. За кермом автомобіля був ОСОБА_1 Автомобіль повернувся на проїжджу частину і поїхав у бік с. В.Рублівка. Снігу та ожеледиці на проїжджій частині та біля паркану не було. У цей день був дощ. Через деякий час (день/два) ОСОБА_1 приходив до нього на роботу, вибачався за пошкоджений паркан.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що проживає у с.В.Рублівка, офіційно не працює, допомагає по господарству ОСОБА_1 08.02.2024 близько 20 год. він попросив у ОСОБА_1 його автомобіль, щоб з'їздити до брата ОСОБА_6 у с.М.Рублівка ОСОБА_1 дозволив взяти його автомобіль. Посвідчення на право керування транспортними засобами він не має, однак інколи брав у ОСОБА_1 його автомобіль і їздив по справах. У с. М.Рублівка він побув деякий час у брата. Коли їхав назад у с.В.Рублівка, на виїзді з села, не впорався з керуванням, бо була ожеледиця на дорозі і пошкодив паркан біля одного з будинків. Злякався і виїхавши на проїжджу частину поїхав у бік с.В.Рублівка. Назад не повертався. На дорозі у напрямку с.В.Рублівка відчув «хлопок» під капотом автомобіля і двигун заглох. Він подзвонив ОСОБА_1 і повідомив, що двигун не заводиться. Через 10 хв. прийшов ОСОБА_1 , відкрив капот, накричав на нього і відіслав додому. Розповів ОСОБА_1 про те, що сталось на наступний день.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - працівники СПД №1 Полтавського РУП №4 ГУНП в Полтавській області у судовому засіданні повідомили, що 08.02.2024 у нічний час, знаходячись на добовому чергуванні, отримали повідомлення про звернення жителя с.М.Рублівка ОСОБА_4 про пошкодження його паркану автомобілем «Нива». На місці пригоди у АДРЕСА_2 знаходились ОСОБА_4 і його сусідка ОСОБА_5 , які повідомили, що автомобіль «Нива» світлого кольору пошкодив паркан ОСОБА_4 і втік в бік центру села, а через декілька хвилин повернувся і знову зачерив паркан, збивши дзеркало та ледве не збив ОСОБА_4 , а потім поїхав в бік с.В.Рублівка. Вони знають водія- це ОСОБА_1 . Дорожнє покриття у цей день було чисте, сухе, снігу не було. Поліцейські опитали свідків, зібрали залишки дзеркала, склали схему ДТП і поїхали у напрямку руху автомобіля «Нива». На автодорозі між селами Мала Рублівка та Велика Рублівка біля мосту виявили стоячий автомобіль «Нива» бежевого кольору біля якого знаходився ОСОБА_1 , який заперечував причетність до ДТП, відмовлявся від пояснень, говорив, що це не його автомобіль. При цьому було візуально помітно, що він був у стані алкогольного сп'яніння. Ними було прийняте рішення про причетність ОСОБА_1 до ДТП і складено 3 протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомив, що 08.02.2024 о 20 год. він знаходився у кафе «Піцерія», яке знаходиться у центрі села В.Рублівка, О 20-30 він зателефонував ОСОБА_1 і запросив його до кафе. Під час розпивання спиртних напоїв, до ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 і попрохав у нього машину для поїздки до брата. Близько 23 год. ОСОБА_3 знову зателефонував і повідомив, що машина не заводиться.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, допитавши свідків, суд приходить до наступних висновків.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.2.5 а ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: 1) керування транспортним засобом і 2) перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінистративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Норми ст. ст. 245, 280 КУпАП встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва протиРосії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін протиРосії» («Karelinу.Russia») заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі на шкоду особі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
У судовому засіданні беззаперечно доведено, що на час виявлення працівниками СПД №1 Полтавського РУП №4 ГУНП в Полтавській області автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 та його власника ОСОБА_1 - 09.02.2024 року, факту керування останнім транстпортним засобом встановлено не було, що виключає відповідальність ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП, вважаю вину ОСОБА_1 повністю доведеною, виходячи з наступного.
В суді встановлено, що водій ОСОБА_1 08.02.2024 року о 23 год.20 хв. у с. Мала Рублівка Полтавського району Полтавської області, вул. Ковпака, 8 керуючи т/з ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з парканом, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками та пошкоджено паркан.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того водій ОСОБА_1 08.02.2024 року о 23 год.20 хв. у с. Мала Рублівка Полтавського району Полтавської області, вул. Ковпака, 8 керуючи т/з ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив ДТП, а саме допустив зіткнення з парканом та залишив, на порушення встановлених правил, місце дорожньо - транспортної пригоди до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст.122-4 КУпАП.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №654796 від 09.02.2024, та серії ААД №654775 від 09.02.2024, в яких викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст 122-4 КУпАП; схемою місця ДТП; актом огляду та затримання транспортного засобу від 09.02.2024; поясненнями у судовому засіданні ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , письмовими поясненнями ОСОБА_5 , які логічно узгоджені між собою, відповідають фактичним обставинам справи.
Виходячи із пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про те, що , автомобілем керував не ОСОБА_1 , а перебував під час скоєння ДТП у іншому місці- у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке знаходиться у центрі села В.Рублівка, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , які знаходяться у дружніх стосунках з ОСОБА_1 . Вказані покази суперечать зібраним та дослідженим доказам по справі в тому числі поясненням у судовому засіданні ОСОБА_4 , який підтвердив , що за кермом автомобіля «Нива» знаходився саме ОСОБА_1 , який згодом звертався до нього з вибаченнями за пошкоджений ним паркан. Тому суд не бере до уваги покази ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .
Невизнання ОСОБА_1 , своєї вини суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, а заперечення захисника спростовуються зазначеними вище дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Під час судового розгляду не встановлено наявності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за адміністративні правопорушення.
Згідно з довідкою Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції №703/115/120/14/04/-2024 від 09.02.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами отримував, а саме ВВТ-825911(А,В,С) від 22.04.2014 року, повторність відсутня.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 та ч.6 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно доцього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення,а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушення за ст.124, 122-4 КУпАП, особу порушника, ступінь його вини, також беручи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст.122-4 КУпАП у вигляді штрафу , що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст. 23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчиненню правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.38, 122-4, 124, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбаченихо ст.122-4 і ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн (три тисячі чотириста грн 00 коп.) в межах санкції ст.122-4 КУпАП. Платіжні реквізити для зарахування адміністративних штрафів у сфері забезпечення дорожнього руху (штрафів ДАІ): Отримувач коштів - ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959255, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Р/рахунок - UA048999980313050149000016001, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок Платіжні реквізити для перерахування судового збору після рішення суду
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Стягувач: Державна судова адміністрації України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно ЗУ «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Г.М. Гуляєва