Справа № 369/17122/23
Провадження № 2/369/2555/24
Іменем України
29.04.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Янченка А.В.
за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/17122/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 18200,00 грн. (вісімнадцять тисяч двісті гривень) щомісячно, починаючи стягнення з дня подання даної позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, позивач посилається на наступне.
З 19.10.2012 року по 11.10.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (попереднє прізвище - ОСОБА_4 ) перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб видане Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області серії НОМЕР_3 від 19.10.2012 р. та рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2017 р. про розірвання шлюбу у справі №369/10913/17.
За час перебування в шлюбі з відповідачем народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області серії НОМЕР_4 від 18.12.2013 р.
З моменту розпаду нашої сім'ї, син фактично перебуває на моєму утриманні та проживає разом зі мною.
Батько дитини, відповідач по справі, не цікавиться потребами та інтересами сина по при те, що добре знає скільки на сьогоднішній день на це потрібно коштів.
Фактично усі обов'язки щодо утримання та виховання спільного з відповідачем сина позивач несе самостійно. Позивач змушена одноособово забезпечувати ОСОБА_5 повноцінним харчуванням, належним розвитком, оздоровлювати його, купувати одяг, взуття, ліки, іграшки, підручники та інші необхідні для дитини.
Так, щомісячні витрати на придбання продуктів харчування, одягу та взуття, засобів гігієни, витрати пов'язані з забезпеченням навчальним приладдям, з культурним розвитком дитини, витрати пов'язані із становленням емоційної стабільності дитини і т.д., в середньому становлять - 19823,65 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три гривні шістдесят п'ять копійок). До розрахунку береться період з квітня 2023 року по вересень 2023 року, де вище перелічені витрати за квітень становлять - 16528,38 грн., за травень -17163, 02 грн., за червень - 9433, 97 грн., за липень - 32477, 77 грн., за серпень - 21769,03 грн. та за вересень - 21569, 74 грн.
Щомісячні витрати на дитину пов'язанні із медичним обстеженням та лікуванням, харчуванням в школі (120 грн../день), щоденним наданням особистих кишенькових коштів (100 грн./день), поповнення мобільного телефону (250 грн./місяць), відвідування репетиторських позашкільних занять з англійської мови (1500 грн./місяць) та логіки (150 грн./заняття тричі на тиждень), відвідування басейну (2900 грн./місяць) та занять зі паркуру (2000 грн./місяць), щомісячне відвідування перукарні (350 грн./місяць) в середньому за період з квітня 2023 року по вересень 2023 року включно становлять - 10597, 56 грн. (14369,40 грн.+ 10800,00 грн.+ 3483,80 грн. +12195,20 грн. +11082,80 грн. +11653,21 грн.) : 6 міс.), що підтверджується долученими копіями договорів, квитанціями, роздруківками листувань з вчителями та ін.
Оскільки фактичним місцем проживання та місцем проживання сина ОСОБА_5 є передмістя столиці, а саме: АДРЕСА_1 , то значну частину витрат пов'язаних з утриманням та вихованням дитини становлять також і транспортні витрати. Адже дитина навчається в Спеціалізованій школі № 254 Святошинського району м. Києва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а тому щоденно позивач на автомобілі завозить дитину до школи, а потім забирає її звідти. Крім того, позивач тричі на тиждень відвозить дитину на плавання в басейн, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , також тричі на тиждень позивач відвозить дитину до Київської Академії Паркуру і Акробатики, що розташована за адресою: пр-т Корольова, 1, м.Київ. Щопонеділка та щосереди позивач відводить сина на заняття з англійської мови до Школи «Smaylik», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Крім того, медичні заклади, зоопарки, ботанічні сади, музеї, кінотеатри та більшість дитячих розваг знаходяться саме в м. Києві, а не в передмісті і тому транспортні витрати становлять значну статтю моїх розходів пов'язаних з утриманням та повноцінним вихованням дитини, в середньому за період з квітня 2023 року по вересень 2023 року становлять - 6304,03 грн. (7376,30 грн.+ 6199,89 грн.+ 6549,70 грн. +5920,07грн.+6178,02 грн. +5600,25 грн.).
Таким чином, на даний час загальні витрати, які позивач в середньому щомісячно несе у зв'язку з утриманням сина, забезпеченням його гідними умовами проживання та умовами не гіршими ніж інші діти з повноцінних сімей, становлять близько 36425,24 грн. (19523,65 грн. + 10597,56 грн. + 6304,03 грн.).
З огляду на вище викладене, позивач вважає, що справедливим буде поділити такі щомісячні витрати з батьком дитини, вдповідачем по справі порівну та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 18200,00 грн. (вісімнадцять тисяч двісті гривень) щомісячно.
ОСОБА_2 є молодою та фізично здоровою людиною, маючий у власності нерухоме майно. Інших дітей або непрацездатних батьківв на своєму утриманні немає.
Позивач володіє інформацією, що починаючи з 2018 року ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність. Встановити реальний прибуток відповідача на даний час позивач не має можливості.
Грошових коштів на щомісячне утримання нашого спільного сина ОСОБА_5 , в добровільному порядку відповідач не надає, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.10.2023 року (суддя Дубас Т.В.) відкрито позовне провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
20.11.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній погодився сплачувати аліменти в розмірі 25 % від середнього щомісячного заробітку в твердій грошовій сумі, а саме - 4 000 грн щомісяця.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що вимоги позовної заяви є надмірними.
Зокрема, надані виписки з привтаних лікувальних та діагностичних закладів та аналізи дослідження на стан здоров'я дитини не є аліментами, оскільки не є постійними витратами. Такі витрати відносяться до додаткових, а тому їх вартість не може бути включена у розмір щомісячних аліментів.
Крім того, представник відповідача заперечує щодо додавання до позову квитанцій на купівлю кота, корму для нього, іграшок та його лікування у приватній ветеринарній клініці, а також чеків на купівлю «занадто» дорогих іграшок для дитини у розмірі близько 2000-3000 грн.
Фактично, подавши цей позов, позивачка планує здійснювати усе своє матеріальне забезпечення за рахунок відповідача, що є неприпустимим.
02.12.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої остання просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 93 від 01.02.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/17122/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 року у зв'язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану скаргу передано на розгляд судді Янченку А.В.
Ухвалою суду від 13.02.2024 року (суддя Янченко А.В.) справу прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
29.04.2024 року представник позивача звернулася до суду із заявою, згідно якої просила розглянути справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
29.04.2024 року представник відповідача подав заяву, згідно якої останній просив розглянути справу за його відсутності, не заперечив проти стягнення аліментів у розмірі частини аліментів від усіх форм доходу.
За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, вивчивши надані письмові докази у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що з 19.10.2012 року по 11.10.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (попереднє прізвище - ОСОБА_4 ) перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб видане Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області серії НОМЕР_3 від 19.10.2012 р. та рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2017 р. про розірвання шлюбу у справі №369/10913/17.
За час перебування в шлюбі з відповідачем народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області серії НОМЕР_4 від 18.12.2013 р.
Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, оскільки доказів на підтвердження протилежного суду не надано.
Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання спільної дитини, оскільки доказів на підтвердження протилежного суду не надано.
Позивач вказує, що на даний час загальні витрати, які позивач в середньому щомісячно несе у зв'язку з утриманням сина, забезпеченням його гідними умовами проживання та умовами не гіршими ніж інші діти з повноцінних сімей, становлять близько 36 425,24 грн. (19523,65 грн. + 10597,56 грн. + 6304,03 грн.).
На підтвердження наведеного позивачем надано суду копії квитанцій та фіскальні чеки.
Крім того, судом встановлено, що позивач на підставі договору оренди житлового приміщення від 21.10.2021 року орендує квартиру, в якій вона проживає спільно з дитиною, орендна плата за користування якою складає 14 500 грн. + комунальні послуги щомісячно.
Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч. 7, 10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Як роз'яснено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.ст. 182, 183 СК України.
Як встановлено судом, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, оскільки доказів на підтвердження протилежного суду не надано.
При цьому, суд зважає, що обов'язок з утримання дітей покладений на обох батьків.
Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження свого матеріального стану.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. щомісяця на дитину з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подання цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів у розмірі 18 200 грн є надмірним для відповідача та не повинен ставити його у завідомо скрутне матеріальне становище.
Надана відповідачем трудова книжка підтверджує перебування відповідача на посаді водія станом на 2016 рік.
Наданий позивачем витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджує зайняття відповідачем підприємницькою діяльністю з 2018 по 2023 роки.
Інформація щодо доходів відповідача за вказаний період в матеріалах справи відсутня.
Посилання представника відповідача на готовність відповідачем сплачувати аліменти у розмірі від свого доходу оцінюється судом критично, оскільки вибір способу стягнення аліментів належить виключно стягувачу аліментів.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано неможливість сплачувати аліменти на дитину з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, не доведено наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатної дружини, батьків.
Суд погоджується з доводами представника позивача, що відвідування гуртків, позашкільних закладів та пов'язаних з цим витрат є витратами на утримання дитини, тобто аліментами, які підлягають врахуванню при визначенні щомісячного розміру аліментів на утримання сини.
Усі інші доводи та твердження сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позов ОСОБА_1 пред'явлено до суду 18.10.2023 року, відтак аліменти суд присуджує саме з цього дня.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1 073,60 грн в дохід держави.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 141, 180, 182, 183, 185, 191 СК України та керуючись ст.ст. 10-13, 19, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. щомісяця на дитину з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 18.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1 073 (одну тисячу сімдесят три гривні) 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Повне рішення складено: 10.05.2024 року.
Суддя А.В. Янченко