Справа № 369/7812/24
Провадження №2/369/5543/24
10.05.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/7812/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позивач разом з позовною заявою подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , у межах суми позову 6296747,14 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ОСОБА_2 та шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_3 , у межах суми позову 6296747,14 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ОСОБА_3 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
04.02.2021 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір позики.
Відповідно до п. 1.1. Договору позики, позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 Договору позики, а позичальник зобов'язався повернути позику у визначений цим договором строк.
В якості забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань по поверненню позики, 12.02.2021 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О. та зареєстрований за № 272.
За умовами Договору застави відповідач 1 передав позивачу в заставу 20 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕНЕТИК-ЛАБ».
Пунктом 2.1. Договору позики передбачено, що розмір позики становить 102000 доларів США, що на день укладення Договору позики становило еквівалент 2855490,00 грн, розрахованим за офіційним курсом долару США до гривні, встановленим НБУ на дату укладення Договору позики.
У відповідності до п. 5.1. Договору позики, відповідач 1 зобов'язався повернути позивачу позику у строк до 04.02.2024 року.
Відповідач 1 ані до 04.02.2024 року, ані станом на сьогодні, не здійснював повернення позики згідно узгодженого графіку, і не виконав свої зобов'язання за Договором позики, не здійснив жодного платежу, передбаченого графіком та не повернув позивачу грошові кошти.
Крім того, заявник у поданій заяві зазначив, що у зв'язку з недобросовісним ставленням відповідача до своїх зобов'язань за Договором позики та недотриманням графіку платежів, вказаного у п. 5.2 Договору позики, позивач 05.01.2024 року був вимушений направляти йому заяву з вимогою про виконання зобов'язань за Договором позики.
Вищенаведена заява відповідача 1 була проігнорована, а гроші - не були повернуті, тому позивачем після закінчення строку повернення позики, а саме 08.02.2024 року було повторно надіслана заява з вимогою про виконання зобов'язань за Договором позики.
Всі заяви, які були надіслані відповідачу, були ним проігноровані і грошові кошти позивачу не були повернуті.
Крім того, заявник зазначав, що договір позики був укладений за згодою відповідача 2 - дружини відповідача 1, про що нею була надана нотаріусу відповідна письмова заява, справжність підпису на якій було засвідчено 03.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О.
Підписанням даної заяви відповідач 2 засвідчила надання своєї згоди на отримання відповідачем 1 грошових коштів у позику та передачу у заставу рухомого майна, а також те, що дані договори укладалися в інтересах сім'ї, на умовах, які визначені ними спільно, та їх укладення відповідає їхньому спільному волевиявленню.
Крім того, заявник вказував, що відповідно до умов Договору застави, повернення позики відповідачем 1 забезпечувалося заставою - 20 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕНЕТИК-ЛАБ».
Звернення стягнення на даний предмет застави не може забезпечити повернення позики, зважаючи, що вартість предмета застави не може забезпечити повернення позики, зважаючи, що вартість предмета застави є значно меншою, ніж сама заборгованості за Договором позики.
На підставі вище наведеного, позивач зазначав, що без вжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду про стягнення з відповідачів на його користь грошових коштів не лише утруднить виконання рішення суду, а скоріше за все зробить це неможливим.
З урахуванням заявлених вимог, матеріалів справи та вимог закону суд вважає за необхідне відмовити в забезпеченні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пункту першого частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачам і де вони знаходяться.
Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
З наведеного випливає, що відомості про те, на які саме розрахункові рахунки позивач просить накласти арешт, в яких саме фінансових установах знаходяться грошові кошти, в якій сумі та в якій валюті перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.
Разом з тим, заявник звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , у межах суми позову 6296747,14 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ОСОБА_2 та шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_3 , у межах суми позову 6296747,14 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ОСОБА_3 , інформацію про номери рахунків, банківську установу де ці рахунки знаходяться, суми розміщених на них грошових коштів, місце і умови їх розміщення суду не надав. Крім того і не надав суду будь-яку інформацію про майно відповідачів.
Відсутність відомостей про рахунки та вклади відповідачів не дає змоги визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що ціна позову становить 6296747,14 грн, а забезпечити позов тільки в межах накладення арешту на грошові кошти позивач просить на 12593494,28 грн, не враховуючи вимогу про накладення арешту на майно відповідачів, що не є співмірним заходом забезпечення заявлених позовних вимог.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особи відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачам, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення вимог вказаної заяви.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/7812/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Янченко