16 квітня 2024 року
Справа № 932/4099/23
Провадження №2/932/1184/23
16 квітня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кирилішиної В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В'ячеславич, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
28.04.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпра надійшов вказаний позов, в якому позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3155, вчинений 07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем, про звернення стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( ЄДРПОУ 35625014, 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30) на предмет застави - автомобіль марки NISSAN модель X-TRAIL , тип - легковий універсал -В, 2007 року випуску , колір світло-сірий , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Дніпропетровським ВРЕР -ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області 23.04.2008 року , вартістю 280000 грн., що належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобіля , нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» у розмірі 119198,99 грн.
Позов мотивований тим, що 26.12.2014 року між ним та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» було укладено кредитний договір № 572659921. Свої зобов'язання по вище вказаному кредитному договору він виконував вчасно та сплатив тіло кредиту та частину відсотків за користування кредитом. 07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом В.О. було вчинено виконавчий напис за № 3155 про звернення стягнення з нього за кредитним договором № 572659921, укладеним з ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК «Європейська агенція з повернення боргів» . В квітні 2023 року з матеріалів цивільної справи № 932/3021/23 йому стало відомо про те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. було відкрите виконавче провадження № 60821704 за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита В.О. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» про звернення стягнення на предмет застави - легковий автомобіль, належний позивачу. Вважає, що зазначений виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог законодавства, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також зазначає, що відповідач жодного разу не звертався до нього з вимогою усунути порушення по кредитному договору, та не повідомляв його про відступлення права вимоги за кредитним договором іншій компанії. Жодних претензій з боку стягувача чи інших установ на його адресу не надходило та він таких не отримував. Окрім того, в провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться цивільна справа № 932/3021/23 за заявою ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» , заявник - правонаступник стягувача - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» , боржник - ОСОБА_1 , заінтересована сторона : приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев І.В. про заміну сторони виконавчого провадження. Вважає, що ТОВ хочуть двічі стягнути заборгованість : за рішенням суду та на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тому вважає, що виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі за позовом, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Представник відповідача у встановлений судом строк, відповідно до ст. 178 ЦПК України, подав письмовий відзив, в якому проти задоволення позову заперечував, оскільки за кредитним договором № 572659921 від 26.12.2014 року, укладеним між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі 126205,92 грн. строком на 36 місяців. На забезпечення виконання зобов'язання між сторонами також було укладено 26.12.2014 року договір застави транспортного засобу - легкового автомобілю марки NISSAN модель X-TRAIL , тип - легковий універсал -В, 2007 року випуску , колір світло-сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Дніпропетровським ВРЕР -ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області 23.04.2008 року, належний на праві власності позичальнику ОСОБА_1 , договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Хайкіною О.Л. 26.12.2014 року та зареєстрований в реєстрі за № 1506. Кредитором направлялася вимога боржнику № 77/19 від 20.002.2019 року про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором в розмірі 116 698 (сто шістнадцять тисяч шістсот дев?яносто вісім) грн. 99 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 18 097 (вісімнадцять тисяч дев?яносто вісім) грн. 99 коп.; заборгованість за річними процентами - 1 540 (одна тисяча п?ятсот сорок) грн. 33 коп.; заборгованість за щомісячними процентами - 42 567 (сорок дві тисячі п?ятсот шістдесят сім) грн. 87 коп.; за штрафом/пенею - 54 492 (п?ятдесят чотири тисячі чотириста дев?яносто дві) грн. 80 коп. У випадку не усунень порушень умов кредитного договору № 572659921 від 26 грудня 2014 року, а саме, несплати суми кредитної заборгованості у розмірі 116 698 (сто шістнадцять тисяч шістсот дев?яносто вісім) грн. 99 коп., ТОВ «ФК «ЦФР» на підставі ст. 20 Закону України «Про заставу» та ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» буде звернено стягнення на заставлене майно, яке належить боржнику на праві власності шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис нотаріуса був виконаний законно, відповідно до вимог чинного законодавства на підставі нотаріально посвідченого договору застави.
Позивач надав заяву про судовий розгляд за його відсутності, позовні вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату на місце судового розгляду, надав заяву про судовий розгляд за його відсутності, з урахуванням позиції, висловленої у письмовому відзиві.
Третя особа - приватний нотаріус КМНО Легкобит В.О., належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення не надав, причин неявки суду не повідомив.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев І.В. в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та місце судового розгляду.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону «Про нотаріат»).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Із моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно та на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання (п. 1 Переліку).
10.12.2014 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями (п. 2 Переліку).
Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 визнано незаконним та нечинним зазначений вище розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин», а відтак Перелік повернувся до попередньої редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються оригінал нотаріальної посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 по справі № 320/7932/16-ц.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області 09.12.2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60821704 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита В.О. № 3155 від 07.11.2019 року про звернення стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( ЄДРПОУ 35625014, 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30) на предмет застави - автомобіль марки NISSAN модель X-TRAIL , тип - легковий універсал - В, 2007 року випуску , колір світло-сірий , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Дніпропетровським ВРЕР -ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області 23.04.2008 року , вартістю 280000 грн., що належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобіля , нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» у розмірі 119198,99 грн.
Однак, заявляючи про дійсність і безспірність своїх вимог до позивача в сумі 119198,99 грн., відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження безспірності розміру кредитної заборгованості, зокрема, окрім договору застави, інших документів, що були підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусом станом на 07.11.2019 року. Долучена до відзиву довідка щодо розміру заборгованості датована 30.01.2023 року.
Таким чином, відсутній реальний розрахунок заборгованості позивача відповідно до умов укладеного кредитного договору на час вчинення виконавчого напису, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача, яка зазначена у виконавчому написі, є безспірною та що виконання зобов'язання прострочене.
За відсутності таких документів суд позбавлений можливості перевірити належність їх оформлення, зокрема, перевірити дійсність та безспірність заборгованості, встановити момент виникнення права вимоги та правильність нарахування заборгованості.
Окрім зазначеного, суд враховує, що згідно з положеннями статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) - стаття 572 ЦКУкраїни.
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (частина 1статті 589 ЦК України).
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1статті 590 ЦК України).
За змістом статті 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбаченозакономабо договором застави.
Статтею 1 Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Пунктом 1частини першої статті 21ЗаконуУкраїни « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6глави49 ЦК України, що виникає на підставі договору.
У частині 1статті 23ЗаконуУкраїни "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (стаття 24ЗаконуУкраїни "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 26 Закону України« Про забезпеченнявимог кредиторівта реєстраціюобтяжень» визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких і реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (стаття 27ЗаконуУкраїни "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.
Подібну правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 202/29241/13-ц та від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 755/11989/16-ц, від 12.12.2018 у справі №755/11816-ц та від 16.12.2019 у справі № 759/4658/17.
Відповідно до частини 2 статті 28 ЗаконуУкраїни "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленимистаттею 8 цього Закону.
Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пов'язує подальші дії стягувача не лише з виконанням чи не виконанням боржником вимоги усунути порушення зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу, але й установлює відповідний строк для такого виконання - протягом 30 днів, та пов'язує початок спливу цього строку з моментом реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Тобто ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що заставодержатель дотримався вказаних імперативних вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"та умов договору застави, які , згідно положень статті 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами. Доказів належного отримання боржником ОСОБА_1 вимоги заставодержателя відповідачем не надано.
Звернення стягнення на предмет застави пов'язується саме з реєстрацією у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження та сплив тридцятиденного строку для добровільного виконання боржником свого зобов'язання.
Доказів того, що приватний нотаріус перевірив реєстрацію стягувачем у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, та врахував, що звернення стягнення на предмет застави може бути розпочате лише в разі невиконання боржником свого зобов'язання протягом тридцяти днів з дня реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, матеріали цивільної справи не містять.
Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В'ячеславич, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3155 від 07 листопада 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем, про звернення стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( ЄДРПОУ 35625014, 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30) на предмет застави - автомобіль марки NISSAN модель X-TRAIL , тип - легковий універсал - В, 2007 року випуску , колір світло-сірий , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Дніпропетровським ВРЕР -ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області 23.04.2008 року , вартістю 280000 грн., що належить ОСОБА_1 ( дата народження : ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором № 572659921 від 26.12.2014 року, укладеним ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , в розмірі 119198,99 грн.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( ЄДРПОУ 35625014, 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30) на користь ОСОБА_1 ( дата народження : ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя О.С. Овчиннікова