01 квітня 2024 року
Справа № 932/7176/2323
Провадження № 2-др/932/4/24
01 квітня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі судового засідання - Кирилішиній В.Д.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дрожак Юлії Миколаївни по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,
25.11.2022 року до провадження Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов первісний цивільний позов, в якому ОСОБА_2 просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 31000 грн. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютвиану частини рішення, в повному обсязі рішення складено 05.02.2024 року.
В судовому розгляді приймала участь представник відповідача - адвокат Дрожак Ю.М.
16.02.2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська представником відповідача ОСОБА_3 було подано заяву про долучення доказів понесення витрат відповідача на професійну правничу допомогу та про винесення додаткового рішення. Представник відповідача просила суд вирішити питання про розподіл судових витрат, які були понесені відповідачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, стягнувши з позивача - ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень та поштові витрати в розмірі 60 грн.
Від представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Скачкова Р.В. 27.02.2024 року надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу , оскільки представником відповідача не надано належних доказів щодо розміру понесених витрат на правову допомогу, до того ж доводив до відома, що позивачка непрацевлаштована, не має постійного доходу, має на утриманні малолітню дитину. Просив відмовити в задоволенні клопотання про розподіл судових витрат у повному обясзі.
В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилися, тому фіксація судового процесу не відбувалася.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про часткове задоволення заяви з огляду на таке:
Згідно з правилами пунктів 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У частині 8 статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. В даному випадку про понесені витрати відповідачем ОСОБА_1 було заявлено у відзиві від 27.03.2023 року.
Згідно з частиною 1 статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зважаючи на той факт, що рішення у даній справі прийнято 31.01.2024 року, в повному обсязі складене 05.02.2024 року, то встановлений абзацом 2 частини 8 статті 141 ЦПК України п'ятиденний строк подання доказів понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу починає свій перебіг з 06.02.2024 року та закінчується 11.02.2024 року, отже заява і докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу подані 16.02.2024 року понад строки, встановлені законодавством. Однак представником відповідача подано заяву про поновлення пропущеного строку з огляду на перебування у відпустці з 06.02.2024 року по 15.02.2024 року. Суд вважає причину пропуску поважною підставою для поновлення пропущеного строку, заперечень з цього приводу позивачем не надано.
Суд, перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат, приходить до такого висновку:
10.03.2023 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Дрожак Ю.М. укладено договір б/н про надання правової (правничої) допомоги. Складено акт про прийм - передачу наданих правничих послуг від 16.02.2024 року, в якому зазначено, що адвокатом отримано від клієнта 10000 грн.
Відповідач ОСОБА_4 на момент подання цієї заяви оплатив за надану правову допомогу 10000 грн, а тому вважає, що згідно законодавства, з урахуванням наданих доказів надання професійної правової допомоги та підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, такі витрати підлягають розподілу.
У частині 3 статті 131-2 Конституції України зазначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Частиною ч. 2 ст. 15 ЦПК України передбачено, що представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Тобто професійна правнича допомоги у суді надається виключно адвокатом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У частині 2 статті 141 ЦПК України зазначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 частини 2 статті 137 ЦПК України надано право позивачу на компенсацію не тільки сплачених витрат на професійну правничу допомогу, але й витрат, які підлягають сплаті, та зважаючи на той факт, що докази сплати станом на день подання Заяви відсутні, оскільки законодавством визначений 5-тиденний строк надання таких доказів, з дня винесення рішення.
Зазначена вище позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у додатковій постанові у справі № 9901/350/18 від 12.09.2019 року Велика палата Верховного Суду сформувала наступну правову позицію: «Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Водночас Велика Палата Верховного Суду констатує, що обов'язок доведення неспівмірності та можливого зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладається на відповідача.
Тієї ж думки щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які не оплачені на момент винесення рішення, дійшла й об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 03.10.2019 року, Справа № 922/445/19.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності з актом про надання правової допомоги від 16.02.2024 року складає 10000 гривень, які відповідач фактично поніс.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідач , дійсно, отримав правову допомогу від адвоката Дрожак Ю.М. , а тому не викликає сумнівів, що відповідачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, у позові відмовлено в повному обсязі, суд вважає, що зазначена представником відповідача вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 10000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи складність справи - малозначна справа, розглянута судом в спрощеному провадженні, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову у даній справі та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, також враховуючи участь представника відповідача - адвоката Дрожак Ю.М. в чотирьох судових засіданнях по справі № 932/7176/22 - 06.04.2023 року, 13.06.2023 року, 13.09.2023 року та 31.01.2024 року ( загальна тривалість судових засідань 2 год.27 хвилин, не рахуючи перебування судді в нарадчій кімнаті).
Частково підлягають задоволенню поштові витрати в розмірі 45 грн, які підтверджуються квитанцією - накладною 4906000154800 від 16.02.2024 року.
В задоволенні іншої частини цих вимог слід відмовити за необгрунтованістю.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дрожак Юлії Миколаївни по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7000 (семи тисяч ) гривень 00 копійок, поштові витрати 45,00 гривень, всього 7045,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Овчиннікова