нп 4-с/490/22/2024 Справа № 383/465/23
Центральний районний суд м. Миколаєва
07 травня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Гуденко О.А, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство "ОТП БАНК", приватний виконавець Химич Олександр Миколайович про визнання дій приватного виконавця неправомірними ,-
До суду 30.04.2024 року надійшла скарга ОСОБА_2 про визнання дій приватного виконавця неправомірними.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа була передана судді Гуденко О.А. 01.05.2024 року.
Скарга підлягає прийняттю та призначенню до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Окрім того, скаржник просить до завершення розгляду скарги про визнання дій приватного виконавця неправомірними у рамках виконавчого провадження №73591658 зупинити стягнення на підставі виконавчого листа Центральним районним судом м.Миколаєва від 22.11.2023 року у справі №383/465/23.
Дослідивши матеріали скарги в межах заявленої заяви, суд дійшов наступного.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
У статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Разом із тим, згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Отже, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам роз'яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
У ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.
Заявлені боржником заходи не можуть бути застосовані під час оскарження дій приватного виконавця, оскільки такі заходи застосовуються судами під час розгляду справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 01 березня 2021 року у справі N 752/26606/18.
Враховуючи вищевикладе, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа.
Крім того, для повного, всебічного розгляду скарги необхідно витребувати у державного виконавця матеріали виконавчого провадження, що стосуються розгляду даної скарги.
Враховую вищевикладене, керуючись ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 260-261, 448-449ЦПК України, суддя
Прийняти до розгляду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство "ОТП БАНК", приватний виконавець Химич Олександр Миколайович про визнання дій приватного виконавця неправомірними.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа до розгляду скарги по суті - відмовити.
Витребувати у Приватного Виконавця Химича Олександра Михайловича належним чином завірену копію виконавчого провадження №73591658.
Роз'яснити, що відповідно до ч.7-9 ст.84ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбаченіЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
У зв'язку із надмірною навантаженістю призначити розгляд заяви на 27 червня 2024 року на 10.30 годин .
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи та повідомити про дату, час і місце проведення судового засідання. Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud2024/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО