Справа № 567/900/24
1-кс/567/126/24 .
10.05.2024 м. Острог
Слідчий суддя Острозького районного суду
Рівненської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю : прокурора ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лисиче Славутського району Хмельницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого,
встановила
слідча СВ ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Клопотання погоджено з прокурором та мотивовано наступним.
ОСОБА_6 , будучи раніше судимим: 23.06.2015 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ст.69, ч.2 ст.289, ст.69 ч.2 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 05.07.2018 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.289, ст.69 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, на підставі ст.71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Славутського міськрайонного суду від 23.06.2015 призначено остаточне покарання 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, на шлях виправлення та перевиховання не став, та вчинив нові умисні злочини.
Так, 28.04.2024 близько 04.20 год., тобто в умовах воєнного стану введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після чого неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженого законом України від 06.02.2024 N 3564- IX "Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно та з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, через незамкнені вхідні двері, проник до житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав «Масbоок» вартістю близько 5000 грн., 300 Євро, що в еквіваленті на національну валюту становить 12 712 грн., годинник марки «Michael Kors» вартістю близько 6000 грн., та ключ запалювання до автомобіля марки «Dacia Lodgy», які на праві приватної власності належали ОСОБА_7 .
Після реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 23 712 грн.
Окрім того, діючи повторно 28.04.2024 року близько 04.20 год., ОСОБА_6 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою використання транспортного засобу у власних цілях, незаконно заволодів легковим автомобілем марки «Dacia Lodgy» н.з. НОМЕР_1 синього кольору, VIN НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , та який відповідно до постанови КМУ №1029 від 26.09.2011 та до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, являється механічним транспортним засобом.
Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 сів в салон вказаного автомобіля на водійське сидіння, за допомогою обертання ключа в замку, увімкнув запалення, та привівши двигун у дію, покинув місце злочину, та в подальшому поїхав у м.Житомир, де і залишив автомобіль. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 296 409 грн. 57 коп.
Окрім того, діючи повторно 09.05.2024 близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в м.Острог Рівненської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою використання транспортного засобу у власних цілях, через незамкнені вхідні двері зайшов до приміщення гаража, розташованого на території господарства по АДРЕСА_3 , звідки незаконно заволодів легковим автомобілем марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_3 сірого кольору, НОМЕР_4 , 2005 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , та який відповідно до постанови КМУ №1029 від 26.09.2011 та до п.1.10 Правил дорожнього руху України, являється механічним транспортним засобом.
Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 сів в салон вказаного автомобіля на водійське сидіння, вставив наявний в салоні автомобіля ключ в замок запалювання, та шляхом його провертання увімкнув запалення, та привівши двигун у дію, покинув місце злочину, та в подальшому поїхав у АДРЕСА_1 , де сховав вказаний автомобіль. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 було завдано матеріальну шкоду на суму близько 201747 грн.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» вказано, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-заявами про вчинені злочини ОСОБА_7 від 28.04.2024;
-протоколом огляду місця події від 28.04.2024;
-протоколами допитів потерпілого ОСОБА_7 від 28.04.2024;
-висновком судової експертизи №СЕ-19/118-24/5285-Д від 03.05.2024;
-протоколом огляду місця події від 30.04.2024;
-протоколом обшуку від 09.05.2024;
-заявою про вчинений злочин ОСОБА_9 від 09.05.2024;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 09.05.2024;
-протоколом огляду місця події від 09.05.2024;
-
іншими матеріалами кримінального провадження;
Згідно з ч.1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом положень ст. 193, 194 КПК, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Водночас, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що зібрані органами досудового розслідування докази, на даному етапі досудового розслідування, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_6 тримання під вартою у зв'язку з тим, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, не одружений, не працюючий, перебуваючий на адміністративному нагляді як порушник умов відбування покарань та порушник громадського порядку, якому встановлено такий нагляд 05.12.2023 Хмельницьким міськрайонним судом строком на 1 рік із забороною виходити з будинку з 22.00 по 06.00 год. наступного дня, вчинив злочини саме у нічну пору доби, який проживає у іншій області, та часто покидає своє місце проживання із тривалим виїздом до інших областей, а тому, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та в пошуках матеріального збагачення може покинути своє місце проживання, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити і інше кримінальне правопорушення, зокрема передбачене ст.185, 289 КК України. Вказаний факт підтверджується тим, що підозрюваний неодноразово раніше судимий за злочини проти власності та незаконне заволодіння транспортними засобами, та будучи звільненим з місць позбавлення волі 06.12.2023, за досить короткий проміжок часу вчинив три нові умисні злочини, перебуваючи під адміністративним наглядом. Тому, якщо до нього буде застосований запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, останній зможе продовжити свою злочинну діяльність, за умови обрання йому менш суворого запобіжного заходу, такого як домашній арешт, у зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку слідчого та прокурора, які підтримали клопотання посилаючись на обставини викладені в клопотанні, захисника, який просив застосувати відносно підозрюваного тримання під вартою, однак визначити меньший розмір застави ОСОБА_6 , суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Аналізуючи при цьому в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховано, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень за ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно, прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Також слідчий суддя враховує, що будь-яких доказів можливості застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу чи мінімального розміру застави, стороною захисту не надано.
При цьому слідчим суддею взято до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК, які у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України є підставою для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 та бере до уваги відомості про його особу. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховується відсутність у нього роботи та власного доходу, відсутність міцних соціальних зв'язків.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя, врахувавши вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та перевіривши наявність достатніх підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім, вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважає, що даний запобіжний захід є співрозмірним з тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного, є виправданим та достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, а тому виправдовує таке втручання у його права та інтереси.
Аналізуючи при цьому в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які враховуються при обранні запобіжного заходу, беручи до уваги тяжкість покарання, яке йому загрожує, можна прийти до висновку, що застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, то на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави по даному кримінальному провадженню щодо ОСОБА_6 слід визначити в межах заподіяної шкоди, а саме ста п'ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454200 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Суд вважає, що саме такий розмір застави забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 в разі її внесення.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-196, 369-372 КПК України
постановила
клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" Рівненській області по 18.09 -07.07.2024 включно.
Визначити розмір застави щодо ОСОБА_6 по даному кримінальному провадженню в межах ста п'ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454200 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити строком 60 днів.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному вимоги передбачені ч. 8 ст.182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1