Дата документу 06.05.2024Справа № 554/2688/24
Провадження № 2-а/554/57/2024
06 травня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
за участю секретаря судового засідання - Грай К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в місті Києві, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕНА № 1569063 від 02.03.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, справу закрити.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що постановою поліцейського 1 взводу 4 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в місті Києві Пилипця А.Б. серія ЕНА № 1569063 від 02.03.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 02.03.2024 о 16 год 04 хв. у м. Києві по вул. Юрківська/Н.Лугова, керуючи транспортним засобом Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3 яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив вимоги п. 3.4 ПДР України - порушення розмітки проїзної частини доріг.
Позивач вказує, що з оскаржуваною постановою категорично не погоджується, вважає, що постанова винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо змісту та процедура складання є незаконною, а тому підлягає скасуванню. Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена за відсутності доказів його винуватості, без урахування пояснень та конкретної дорожньої обстановки. Доказів вчинення правопорушення не надано, тобто факт порушення оснований лише на припущеннях. ОСОБА_1 вважає, що поліцейський не дотримався вимог ст. 268 КУпАП, яка надає йому право на юридичну допомогу, збір і надання доказів. Інспектором не вжито жодних дій щодо надання можливості реалізувати право позивача на отримання правової допомоги та безпідставно відхилено клопотання про перенесення розгляду справи. Позивач вказує, що йому не було пред'явлено доказів вчинення інкримінованого правопорушення, в постанову дані про них не внесено та не долучено, зокрема, не міститься посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, а тому цей відеозапис не може бути визнаний допустимим доказом. Позивач вказує, що відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення правил дорожнього руху, є належним доказом тоді, якщо в постанові є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 15 березня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
22 квітня 2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов відзив Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві зазначено, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом. 02.03.2024 під час вільного патрулювання у м. Києві по вул. Юрківська/Н.Лігова було зупинено транспортний засіб Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача. На місці зупинки поліцейський повідомив причину зупинки та зазначив, що позивач не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.3 ПДР. Під час розгляду справи поліцейський ознайомив позивача з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та надав відео вчинення правопорушення. Позивачу було роз'яснено, що він не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.3 ПДР та у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян за порушення вимог ПДР. Щодо порушення права позивача на залучення фахівця в галузі права представником відповідача зазначено, що інспектор в процесі розгляду справи не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місця розгляду справи чи в телефонному режимі, про що було повідомлено позивачу. Проте позивач, не вчиняв жодних дій , щоб забезпечити собі в телефонному режимі юридичну консультацію , що підтверджується відео з бодікамери.
Щодо належних доказів внесених у постанові, послався на п. 6 ч. 3 розділу І Інструкції із правил застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, згідно якої портативний відеореєстратор - це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. У відповідності до ч. 2 розділу ІІ Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Таким чином у постанові працівники поліції, зазначили номер портативного відеореєстратора, яким здійснюється фіксація у відповідності до ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію». Крім цього з даного відео встановлено, якими доказами у відповідності ст. 251 КУпАП керувалися працівники час розгляду справи поліції під час розгляду справи. Також посилалися на ст. 40 Закону, згідно якої поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Зазначає, що згідно пунктів 4.1-4.4 рішення Київської міської ради «Про затвердження Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва від 05.07.2018 № 1195/5259 (далі Положення), суб'єктами відносин в комплексній системі відеоспостереження міста Києва (далі Система) є: власник Системи є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради; розпорядник Системи є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; адміністратор Системи є комунальне підприємство «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Як вбачається з відеокамери комплексної системи відеоспостереження м. Києва, яку було надано відповідачу, як доказ у відповідності до ст. 251 КУпАП, зафіксовано, що позивач керуючи транспортним засобом Nissan Rogue номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.3 ПДР , а саме перетинає її та вчиняє адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Представник відповідача вважає, що постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для її скасування, оскільки доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини , що виключають адміністративну відповідальність позивачем в межах розгляду даної справи надано не було.
Судом на підставі ст.229 КАС України, у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.03.2024 о 16 год. 26 хв. поліцейським 1 взводу 4 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в місті Києві молодшим лейтенантом поліції Пилипець А.Б. ухвалено постанову про те, що 02.03.2024 о 16:04 у м. Київ , вул. Юрківська/Н.Лугова водій ОСОБА_1 керував ТЗ, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст.7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі -ПДР).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
За пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України (далі -ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Відповідно до п. 34 (дорожня розмітка) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306
Відповідно до п. 8.5.1 ПДР України 8.5.1. Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.
Згідно пп. 1.3 п. 34 ПДР України поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири й більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.
Відповідно до пп. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено судом з оскаржуваної постанови, 02.03.2024 о 16:04 у м. Київ , вул. Юрківська/Н.Лугова ОСОБА_1 керував ТЗ перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КуПАП.
Суд звертає увагу на те, що на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕНА №1569063, представником відповідача надано суду відео з бодікамери та відео з камери відеоспостереження «Безпечне місто».
Відео з камери відеоспостереження «Безпечне місто» суд не приймає до уваги і вважає недопустимим доказом доданий відповідачем до відзиву на позов відеозапис вчиненого порушення, оскільки з постанови не встановлено, що здійснювався відеозапис порушення саме за допомогою камери відеоспостереження «Безпечне місто» та складена постанова, як визначено ст.283 КУпАП, не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
З постанови серії ЕНА №1569063 від 03 березня 2024 року встановлено, що вона містить посилання на технічний запис (Бк 473827), за допомогою якого здійснювався відеозапис, але в ньому міститься лише процес складання постанови про адміністративне правопорушення.
Суд враховує, що Законом №580-VIII надано право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення, але наголошує, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст. 73 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.
Щодо доводів позивача у позові, що інспектор УПП порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме відмовив у задоволенні його клопотання про перенесення розгляду справи та порушено реалізацію його права на отримання правової допомоги, вони є неспроможними, оскільки з відеозапису з бодікамери вбачається, що інспектором ОСОБА_1 було роз'яснено права та повідомлено причину відмови у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи, а отримати правову допомоги було запропоновано в телефонному режимі.
Згідно ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.10 мотивуючої частини Постанови Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №753/4366/17 зазначається, що не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт ненадання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз'яснень, передбачених положеннями статей КУпАП. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд також зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.
Подібного висновку дійшов КАС ВС у постанові від 08.07.2020 у справі № 177/525/17, в якій зазначив, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні ст. 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки постанова не містить відповідних доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність вказаного адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова в цій частині прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
З урахуванням зазначеного, враховуючи встановлені обставини та приписи чинного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноої відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про скасування постанови в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в цій частині в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 354/512/16-а, від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись: ст.ст.5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 121, 132, 139, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 1569063 від 02.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 121 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 340 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст 121 КУпАП - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНКППО - НОМЕР_2 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в місті Києві, місце знаходження, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9, код ЄДРПОУ 39856296.
Суддя Л.І.Савченко