Справа № 127/15484/24
Провадження № 2/127/2054/24
09 травня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви суд дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно доводів позовної заяви відповідач ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 08.05.2024 за №581664, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позивач, визначаючи підсудність позовної заяви Вінницькому міському суду Вінницької області, керувалась тим, що вона та відповідач фактично проживає в м. Вінниці, на підтвердження чого долучила до матеріалів позову копію договору оренди житла від 07.07.2022.
З доводів позовної заяви слідує, що сторони спільних неповнолітніх чи малолітніх дітей не мають. Також судом не встановлено тієї обставини, що позивач за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може виїхати до місця проживання відповідача.
Таким чином судом не встановлено право позивача на звернення до суду з позовом за правилами альтернативної підсудності (в порядку ч. 2 ст. 28 ЦПК України).
Крім того суд звертає увагу, що цивільний процесуальний закон не містить норм, які б визначали підсудність справ позовного провадження за фактичним місцем проживання особи.
Враховуючи викладене приходжу до висновку про відсутність підстав вважати, що подана позовна заява підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 187 ЦПК України визначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що справа належить до підсудності Кобеляцького районного суду Полтавської області, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача (згідно ч.1 ст.27 ЦПК України), тому даний позов підлягає передачі за підсудністю до Кобеляцького районного суду Полтавської області.
Згідно ч.ч.1-2 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Кобеляцького районного суду Полтавської області (39200, Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Шевченка 16/25).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: