19 березня 2024 року
Справа № 932/2229/23
Провадження № 2/932/676/23
19 березня 2024 рок м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі: головуючого - судді Овчиннікової О.С., при секретарі - Кирилішиній В.Д., за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів,
І. Короткий зміст позовних вимог:
Позивач ОСОБА_2 06.03.2023 року звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 , у якому просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідачки на підставі судового наказу від 28.10.2022 року Самарським районним судом м.Дніпропетровська по справі № 206/2471/22 з 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 19 серпня 2022 року на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення дітьми повноліття, до однієї шостої зі заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини, щомісячно, починаючи стягнення з 19 серпня 2022 року на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
Починаючи з серпня 2022 року син ОСОБА_6 проживає разом з позивачем, подальше стягнення аліментів з позивача є недоцільним, адже дитина перебуває на його утриманні.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 цивільну справу передано на розгляд судді Овчинніковій О.С.
Ухвалою суду від 24.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження.
26.02.2024 року представник позивача подала заяву про зміну предмету позову, а саме, просила звільнити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі Судового наказу, виданого 28 жовтня 2022 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська по справі № 206/2471/22 на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19 серпня 2022 року, та стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19 серпня 2022 року на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримала , на їхньому задоволенні наполягала. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилася, заяв та клопотань не подала, причини неявки суду не повідомила, письмовий відзив не подала.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню:
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст.179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до Закону, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Ст. 92 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
У зв'язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6 , однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 24.11.2010 року Самарським ВРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 678.
Судовим наказом від 28.10.2022 року , виданим Самарським районним судом м.Дніпропетровська по справі № 206/2471/22 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 19 серпня 2022 року на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення дітьми повноліття.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проживає з матір'ю ОСОБА_3 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини як зазначив позивач, а проживав до вересня 2022 року зі своїм батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2023/000909942 від 04.02.2023 року, де зазначено, що дитина зареєстрована з 05.12.2011 року за даною адресою;
З вересня 2022 року позивач разом з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом обстеження умов проживання від 10.11.2023 року Управління-служби у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради.
З показань допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 судом встановлено, що свідок є дружиною позивача, шлюб зареєстрований 20.02.2023 року. Свідок показала, що разом з позивачем та його сином ОСОБА_6 з серпня 2022 року вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина мешкає разом з батьком з літа 2022 року, знаходиться на його повному утриманні.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, заяв та клопотань не подала, відзиву не подала, доказів зворотнього не надала.
Судом встановлено, що дитина сторін не проживає з матір'ю ОСОБА_3 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини як зазначив позивач, а проживає зі своїм батьком, позивачем у справі.
Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено судом, малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з батьком - позивачем по справі та перебуває на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.
Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 06.03.2023 року.
Суд всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у цілому, доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
ІV. Розподіл судових витрат
На підставі ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів про припиненнястягнення аліментів- задовольнити.
Припинити стягнення з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліментів на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22 жовтня 2022 року у справі № 206/2471/22 , починаючи з 06.03.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.С.Овчиннікова