Справа № 932/2733/24
Провадження № 3/932/1439/24
15 квітня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Овчиннікова О.С. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 387977 від 15.03.2024 року, 15.03.2024 року об 11 год. 2 хв., ОСОБА_1 , у торгівельній точці у торговому центрі «ДАФІ» за адресою: м. Дніпро, бул. Зоряний, буд. 1-А, здійснювала роздрібну торгівлю електронними сигаретами у невстановленому місці, чим порушила ст. 15-3 ЗУ №481/95-ВР від 19.12.1995 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце, час та дату судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. За таких обставин на підставі ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до таких висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Частина 3 статті 156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 387977 від 15.03.2024 року з'ясовано, що суть адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 це роздрібна торгівля електронними сигаретами у невстановленому місці.
Проте, доказів вказаних обставин, до протоколу не долучено, і в протоколі огляду відсутні дані про те, що приміщення, в якому здійснювалася торгівля, заборонено законом.
Натомість до протоколу додано копію ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зі строком дії до 08.08.2024 року, тобто на момент складання протоколу є чинною, в якій зазначено адресу місця торгівлі, а саме: м. Дніпро, бул. Зоряний, буд. 1-А, магазин. Доказів того, що вказана адреса заборонена для продажу електронних сигарет суду не надано.
Також, зміст суті протоколу про адміністративне правопорушення не містить даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.3 ст.156 КУпАП, так як зазначено про торгівлю тютюновими виробами у невстановленому місці, а не в місці забороненому законом.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція). Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Зі справи про адміністративне правопорушення не вбачається будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено лише понятих, які залучались для складання протоколу огляду та вилучення майна. Тому вказані особи не викликалися судом, оскільки як з'ясовано з протоколу огляду, були лише свідками його складання.
На підставі викладеного, вважаю необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 280, п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.3 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Повернути володільцю предмети торгівлі згідно протоколу огляду від 15 березня 2024 року, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська особою, відносно якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя О.С. Овчиннікова