Справа № 712/3866/24
Провадження № 3/712/1366/24
08 травня 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Гоменюк О.Ю., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП,
09.03.2024 близько 20 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та вихованню своєю малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання вважалась безвісти зниклою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю, підтвердила обставини вчинення адміністративного правопорушення, викладені у протоколі. ОСОБА_1 пояснила, що її донька перебуває у перехідному віці та потрапила під вплив поганої компанії, почала пізно повертатись додому. Після розмови з донькою, остання пішла з дому, та кілька годин не поверталась додому, у зв'язку з чим ОСОБА_1 викликала поліцію. Після подій 09.03.2024 з дитиною проведено виховну бесіду. ОСОБА_1 вказала, що вона має трьох дітей, і намагається належним чином виконувати свої батьківські обов'язки по їх вихованню та утриманню. Зокрема, донька ОСОБА_3 займається в музичній школі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд встановив таке.
За ч.1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх змінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі: незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження у харчуванні; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №995404 від 09.03.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.03.2024; копією паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 копією свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_2 .
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
З огляду на встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ненастання тяжких наслідків, ступінь вини, дані про особу порушниці, яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, вважаю, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю діянь, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ч.1 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, тому в даному випадку судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 33, 184, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Ю. Гоменюк