Справа №571/207/24
Провадження № 2/571/131/2024
09 травня 2024 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: головуючого судді Верзун О.П., за участю секретаря судових засідань Качановської О.Ф., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом адвоката Богданця Ігоря Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Рокитнівської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини,-
встановив:
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_7 , після смерті якої залишилося спадкове майно: земельна частка (пай), яка перебувала у колективній власності КСГП «Колос» розмір 2,40 га, що підтверджується сертифікатом на земельну частку (пай). 24.04.2009 року ОСОБА_7 належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно заповіла сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт незмінений та не скасований, що підтверджується копією заповіту, яку додано до позову.
У визначений законом термін ОСОБА_2 не звернувся із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки не знав про існування заповіту та вище вказаного сертифікату.
Звернувшись до нотаріуса отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відмова вмотивована в тим, що позивач звернулася із відповідною заявою до нотаріуса за минуванням 6 місяців з моменту смерті спадкодавця, у зв'язку з чим пропустила строк для прийняття спадщини. На підставі вказаного, просить задовольнити позов та визначити додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 07 лютого2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
12 березня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та просив позов задовольнити. Судові витрати - залишити за позивачем.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності (а.с.28)
Треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, проте надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, щодо позову не заперечують.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач-син покійної ОСОБА_7 проживав по сусідству з матір'ю, і хоча часто у неї бував, допомагав по господарству, однак про заповіт не знав, мати йому про це нічого не казала, а він не запитував, тому що нічого не знав про земельний пай. Після смерті матері старі меблі з будинку винесли в сарай, серед речей була і шафа. На початку року вирішив розібрати шафу, щоб знищити, під час чого під газетою виявив заповіт. В подальшому звернувся з ним до нотаріуса, але отримав відмову. Інші спадкоємці до нотаріуса не звертались та на спадкове майно не претендують. З цих підстав представник підтримав позов та просив задоволити.
Заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та який є позивачем у справі ( а.с. 7).
Згідно заповіту складеного 24.04.2009, ОСОБА_7 за свого життя заповіла ОСОБА_2 все майно, яке належить їй (а.с.13).
Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 11.01.2024 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки він постійно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подав заяви у шестимісячний строк для прийняття спадщини. (а.с.15).
Таким чином, встановлено, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина. Протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини позивач, як спадкоємець за заповітом, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався. Причиною пропуску шестимісячного строку з часу відкриття спадщини є те, що позивач не отримав копії заповіту і взагалі йому не було відомо про його існування.
Згідно наданої довідки Рокитнівської селищної ради слідує, що спадкодавець проживала сама і була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ' (а.с. 16).
Як вбачається із копії спадкової справи № 7/2024, заведеної 11.01.2024 до нотаріуса звертався ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено за пропуском строку для прийняття спадщини. У спадковому реєстрі наявна інформація щодо складено заповіту від імені ОСОБА_7 за № 47256645 від 24.04.2009.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ст.ст.12.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст.ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у своїй Постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із досліджених судом доказів вбачається, що після відкриття спадщини, позивач не встиг своєчасно реалізувати свої спадкові права через свою необізнаність про існування заповіту, що є поважною причиною, яка перешкодила позивачу своєчасно особисто звернутися до нотаріальної контори по місцю знаходження спадкового майна, як це передбачено частиною 2 ст.1269 ЦК України у встановлений шестимісячний строк.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері та пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, а тому позов необхідно задовольнити та визначити додатковий строк для прийняття спадщини - два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -
вирішив :
Позов адвоката Богданця Ігоря Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Рокитнівської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , Паспорт НОМЕР_3 від 17.08.1999, РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач: Рокитнівська селищна рада, місцезнаходження: смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15, Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ: 04387421;
Треті особи які не заявляють самостійних вимог:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Суддя: