Справа № 157/623/24
Провадження №2-а/157/30/24
08 травня 2024 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить поновити строк на звернення до суду та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 9 від 11 січня 2024 року, і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, а також стягнути на його користь судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що 20 березня 2024 року на його адресу надійшов лист, відправником якого був Камінь-Каширський відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. У даному конверті містилася постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 74310276 від 1 березня 2024 року. Не розуміючи суті походження даного виконавчого провадження він 27 березня 2023 року подав до Камінь-Каширського відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження і отриманням їх копій. 5 квітня 2024 року він отримав лист, в якому містилися копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 74310276 від 1 березня 2024 року, а саме постанова за справою про адміністративне правопорушення № 9 від 11 січня 2024 року, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Вважає, що постанова за справою про адміністративне правопорушення № 9 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 11 січня 2024 року винесена всупереч норм чинного законодавства України, є незаконною та підлягає скасуванню. Згідно з цією постановою йому поставлено у вину порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», і на нього накладено адміністративне стягнення за безпідставне неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 по уявній повістці, яку нібито він отримав 31 жовтня 2023 року. Жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 він і члени його сім'ї не отримували, представники вказаного територіального центру та органи місцевого самоврядування для вручення повістки за місцем його проживання не з'являлися, жоден протокол у його присутності не складався. Окрім того, оскаржувана постанова виносилась з порушенням норм КпАП України, оцінка доказів не проводилася, об'єктивного та законного розгляду справи не відбулося, повідомлення про розгляд справи він не отримував. Винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 постанова № 9 не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які у ній викладені, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КпАП України порядку. Поміж іншим, постанова складена у формі бланку і у неї вписуються лише прізвище уявного правопорушника та дата винесення такої постанови, що суперечить принципам верховенства права, та у постанові заздалегідь встановлені підстави притягнення особи до відповідальності. У мотивувальній частині вказаної постанови також досить дивно здійснено опис, що уявну повістку він ніби отримав 31 жовтня 2023 року з вимогою прибуття через 2,5 місяці, тобто 11 січня 2024 року. Незрозуміло звідки працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 таку інформацію черпають та що вживають і в якому стані перебувають під час складання такого роду документів. Окрім наведеного зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутня печатка юридичної особи або відокремленого підрозділу.
Ухвалою судді від 29 квітня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з позовом, поновлено такий строк, позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, як вбачається із змісту позовної заяви він просить справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 11 січня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № 9 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 5100 гривень.
Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, військовозобов'язаний ОСОБА_1 в порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, зазначений у отриманій 31 жовтня 2023 року повістці, що було виявлено 11 січня 2024 року о 17 годині 00 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною 1 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме санкцією цієї частини статті передбачено накладення стягнення у виді штрафу на громадян у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 1700 грн до 3400 грн) і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КпАП України накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 гривень, що не відповідає санкції зазначеної частини статті КпАП України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Частинами 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 як суб'єкт владних повноважень, дії якого оскаржуються, повідомлявся про час дату, та місце розгляду справи і йому надсилалися копія позовної заяви з доданими до неї документами, копія ухвали про відкриття провадження, що підтверджується підписом посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 у Книзі розносної кореспонденції суду про отримання зазначених документів 02.05.2024, запис № 1384. Однак, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не повідомив причин неможливості їх подання.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Окрім того, відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є суб'єктом владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачем позову.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 гривень належить скасувати, і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 159, 242-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення № 9 від 11 січня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 210-1 КпАП України адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (місце проживання: с. Осівці, Камінь-Каширський район, Волинська область) 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Головуючий:О.В. Антонюк