Справа №466/6438/23 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З. Л.
Провадження №22-ц/811/3506/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
09 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача:Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти на утримання (аліменти) неповнолітніх (малолітніх) дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 7000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісячно на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 22 червня 2023 року, і до досягнення дитиною повноліття та стягувати такі в користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 07 листопада 2023 року заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів - залишено без задоволення.
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі просить скасувати заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11.10.2023 року та ухвалити нове, яким встановити аліменти у межах 4000 грн. на місяць на обидвох дітей (або по 2000 грн на кожну дитину).
Зазначає, що безпідставним є твердження, що відповідач не долучався до утримання дітей. Відповідач усвідомлює свій обов'язок щодо необхідності надавати матеріальне утримання дітям та приймати участь у їх вихованні. Заперечення апелянта стосуються лише необґрунтовано великого розміру присуджених аліментів, без врахування фактично отримуваного доходу ОСОБА_2 . Судом першої інстанції при винесенні рішення не було враховано реальний майновий стан відповідача. Так, суд ухвалив стягувати з відповідача (апелянта) по 7000 грн на кожну дитину, тобто 14000 грн, на двох дітей щомісяця. В той самий час, заробітна плата ОСОБА_2 , до відрахування всіх податків та зборів, за останні три роки, становить 10000 грн в місяць. Таким чином, сплата аліментів у розмірі 14000 грн. майже у півтора рази перевищує дохід відповідача. Крім того, не відомо з чого позивачкою в позовній заяві зроблено висновок, що утримання та експлуатація автомобіля потребує великих коштів. Також, слід наголосити, що будь-які витрати на автомобіль є витратами пов'язаними з виконанням трудової функції (веденням бізнесу) ОСОБА_2 і повинні розглядатись як необхідні видатки, а не доходи чи витрати на розкіш. Як стверджує позивачка у позові, її заробітна плата складає 29000 грн, що майже втричі більше ніж доходи відповідача. Таким чином, позивачка, як і відповідач має обов'язок та можливість утримувати дітей. Виходячи з викладеного, зважаючи на рівень доходів відповідача, відповідач може забезпечити сплату аліментів на двох дітей в межах 4000 грн на місяць (що повністю відповідає приписам ч. 2 ст. 182 СК України). Оскільки при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано таку істотну обставину, як рівень доходів відповідача, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на неї - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 180,182, 191 СК України, 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України задовольняючи позов виходив з того, що з копії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10.05.2022 року вбачається, що шлюб між сторонами розірвано. З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, суд прийшов до висновку, що з огляду на встановлені у справі обставини, керуючись принципами законності, справедливості та розумності, враховуючи рівність обов'язку утримувати дітей обох батьків, - позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають до повного задоволення.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції лише частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, обставини, які суд вважав встановленими, теж, лише частково доведені, а тому рішення суду підлягає зміні.
ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому просила:
- стягувати з ОСОБА_2 кошти на утримання (аліменти) неповнолітніх (малолітніх) дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 7000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісячно на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 22 червня 2023 року, і до досягнення дитиною повноліття та стягувати такі в користь ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовувала тим, що вони з відповідачем перебували у шлюбі, від цього шлюбу у них народилося двоє дітей. Вказала, що після розірвання шлюбу відповідач перестав давати кошти на утримання дітей і займатися їх вихованням, а тому весь тягар утримання дітей, харчування, доставлення їх до школи і додому, лежить на ній. Крім того, вона змушена оплачувати витрати по експлуатації будинку, і її зарплати військовослужбовця не вистачає для забезпечення нормального розвитку дітей. Зазначила, що відповідач є власником і директором ТзОВ «Ветеколайф», яка займається продажем ветеринарних препаратів для сільськогосподарських ферм.
За ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Згідно ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо після виконання аліментних зобов'язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття. Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім'ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Стаття 184 СК України передбачає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також, відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК.
Аналізуючи обставини, що мають значення для справи в контексті згаданих норм матеріальної закону та її тлумачень колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги частково підставними.
Так, як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 10 травня 2022 року шлюб між сторонами розірвано.
Сторони є батьками малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 та свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 .
Як вбачається з доводів позивачки, вона є військовослужбовицею в/ч НОМЕР_6 та її заробітна плата становить 29000 грн. в місяць, чого сторони не заперечували та не спростували.
Аналогічно ОСОБА_2 не заперечено та не спростовано заяв позивачки, що він є власником і директором ТзОВ «Ветеколайф», яка займається продажем ветеринарних препаратів для сільськогосподарських ферм та восени 2021 року придбав нерухомість в м.Львові, а саме квартиру площею 83 кв.м. на АДРЕСА_2 .
Окрім цього з довідки від 24.10.2023 року Пенсійного фонду України «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування» наданою представником відповідача (а.с.42-43) вбачається, що середньомісячний дохід ОСОБА_2 за останні 10 років становив - 20440 грн.
Окрім цього, ОСОБА_2 є власником автомобіля, що підтверджується довідкою «Про надання інформації» Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області від 09.05.2023 року №31/13-М-99/АЗ (а.с. 12-13), чого сам він не заперечує.
Також, відповідачем жодним чином не заперечено та не спростовано заяв позивачки про понесення витрат на різноманітні гуртки для обох доньок сторін.
Зважаючи на вказане, а саме те, що обов'язок утримувати дитину до досягнення повноліття в рівній мірі покладено на обох батьків; те, що шлюб між сторонами розірвано; те, що сторони проживають окремо та діти сторін проживають з позивачкою та перебувають на її повному утриманні; те, що позивачка як військовослужбовиця повинна докладати значних додаткових зусиль для організації свого життя та дітей, зважаючи, також, і на характер її служби у воєнний час; те, що відповідач визнав позов частково; те, що встановлений Законом України „Про державний бюджет України на 2023 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2272 гривні , дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; встановлений Законом України „Про державний бюджет України на 2024 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; доходи сторін про які вони заявили та підтверджуються додатковими доказами; те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у значно більшому розмірі, від того про який він заявив (що, окрім його офіційних стабільних доходів, як директора, про які йшлося підтверджується, також, і можливістю придбання ним нерухомого майна; перебування у його власності суб'єкта господарювання; наявність у нього автомобіля); відсутність даних про наявність у відповідача інших утриманців; не спростовані дані про витрати позивачки на гуртки, які відвідуються діти сторін, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та визначений позивачкою та стягнутий судом першої інстанції розмір аліментів є надмірним та завищеним, а тому рішення суду першої інстанції слід змінити.
Так, слід зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню щомісячно з відповідача на користь позивачки на утримання дітей сторін до 5000 грн. щомісячно на кожну із дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та слід вважати такий розмір відповідатиме, обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
Тому, доводи апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та таку скаргу слід задовольнити частково, рішення ж суду слід змінити в частині вирішення позовних вимог, виклавши резолютивну частину рішення в частині вирішення позовних вимог в згаданій редакції. В задоволенні решти позову слід відмовити.
Вказане не позбавляє сторін права, в подальшому у випадку зміни матеріального, сімейного стану, стану здоров'я, когось з них або дитини, тощо, вирішувати питання про збільшення чи зменшення вказаної суми аліментів, що підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.3, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 рокув частині вирішення позовних вимог - змінити, виклавши резолютивну рішення в такій редакції:
«Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щомісячно аліменти у розмірі 5000 грн. на кожну із дітей, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом, 22.06.2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Розмір аліментів, що стягується у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
В задоволенні решти позову - відмовити.»
В решті рішення суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 09 травня 2024 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: М.М.Шандра
Н.П.Крайник