Справа №464/4961/23 Головуючий у 1 інстанції:Беспальок О.А.
Провадження №22-ц/811/3573/23 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
30 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Псярук О.В.,
за участі в судовому засіданні в режимі відео конференції представниці відповідача АТ «Українська залізниця» - Лазаренко В.В., в залі суду позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Сихівського районного суду м. Львова в складі судді Беспальок О.А. від 01 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, -
рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос в частині призупинення дії трудового договору з старшим ревізором Відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю Управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Українська залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Слободян Ліаною Цезарівною визнано незаконним та скасовано.
Стягнуто з Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 408534 грн. 87 коп. (сума визначена без відрахування податків та інших обов'язкових платежів) та 4930 грн. 11 коп. сплаченого судового збору.
Вказане рішення оскаржило Акціонерне товариство «Українська залізниця».
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вважають, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 26.07.2023р., тобто вже з порушенням строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України, а саме майже через рік з дня, коли вона дізналася про порушення свого права. Таким чином, зволікаючи зі зверненням до суду з цією позовною заявою і звернувшись до суду через рік після того, як вона дізналася про порушення своїх прав, позивачка таким чином фактично збільшила період за який просить стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Вказане, на думку апелянта, свідчить про зловживання позивачкою своїми правами. Щодо позовної вимоги про скасування наказу про призупинення дії трудового договору, то встановлені судом першої інстанції обставини не відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам та фактичним обставинам справи. Так, Актом простою від 24.02.2022 року засвідчено, що у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, що зумовлено військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 року зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця», які не виконують критично важливі завдання. Згідно із наказом АТ «Укрзалізниця» від 24.02.2022 року №Ц-42/6-В, з подальшими змінами відповідно до наказу від 24.03.2022 року №Ц-42/12-В та наказу від 11.07.2022 року №Ц-42/38, старшому ревізору ОСОБА_1 встановлено режим простою з 24.02.2022 до 28.02.2022, з 01.03.2022 до 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.05.2022 по 05.05.2022. Отже, як простій, так і призупинення з позивачкою дії трудового договору було зумовлено військовою агресією російської федерації проти України. Зокрема, листом вих. №ЦВА-18/136 від 27.04.2022, за підписами заступників директора Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Нечая В., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , було надано перелік працівників Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, з якими пропонується призупинити дію трудових договорів на період військового стану у зв'язку з неможливістю надання роботи працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю внаслідок критичного зменшення обсягів робіт через військову агресію російської федерації проти України та незатвердженням наглядовою радою AT «Укрзалізниця» Плану внутрішніх аудитів на 2022 рік. Згідно з наказом AT «Укрзалізниця» від 04.05.2022 №483/ос, у зв'язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв'язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України можливості повноцінно організувати процеси діяльності Товариства, та у зв'язку з запровадженням в Україні воєнного стану, керуючись статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та іншими нормами законодавчих актів, простій ОСОБА_1 припинено з дати, зазначеній у Додатку 1 до цього наказу, та призупинено дію її Трудового договору з 06.05.2022 до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Тимчасове переведення позивачки на іншу роботу було неможливим, так як, у відповідності до пункту 8.3 Положення про Департамент, працівники департаменту не можуть залучатися іншими структурними підрозділами Товариства для виконання їх завдань та доручень. Отже, за характером роботи до ревізорів не можна застосовувати тимчасове переведення на іншу роботу, оскільки за таких умов принцип незалежності аудиторських послуг у майбутньому не буде забезпечений. Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування в частині наказу AT «Укрзалізниця» від 04.05.2022 № 483/ос, тому не підлягає задоволенню у зв'язку з законністю вказаного наказу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці відповідача на підтримання апеляційної скарги, позивачки та її представника - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяв про уточнення позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, заперечення на заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.94, 235 КЗпП України, 2, 263, 265, 280 282 ЦПК України,64 Конституції України, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» задовольняючи позов виходив з того, що згідно з наказом (розпорядженням) ПАТ «Укрзалізниця» №2296/ос від 30 листопада 2016 року ОСОБА_1 з 02 грудня 2016 року прийнята на роботу в Департамент аудиту та контролю на посаду старшого ревізора (Т-1 а.с.127) та наказом (розпорядженням) №1969/ос від 18 серпня 2017 року з 21 серпня 2017 року переведена на іншу роботу (Т-1 а.с.128). Актом простою від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з запровадженням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким передбачається, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитись тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця», які не виконують критично важливі задачі (Т-1 а.с.168). Про запровадження режиму простою свідчить витяг з наказу АТ «Укрзалізниця» №Ц-42/6-В від 24 лютого 2022 року (Т-1 а.с.169-170). Відповідно до витягу з протоколу №Ц-54/31 комітету засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року встановлено, що час простою з причин, що не залежать від працівника товариства, оплачувати з розрахунку двох третин тарифної ставки (посадового окладу, окладу), встановленого працівнику (Т-1 а.с.184-185). Витягом з наказу АТ «Укрзалізниця» №Ц-42/12-В від 24 березня 2022 року внесено зміни до додатку 1 наказу №Ц-42/6-В від 24 лютого 2022 року та викладено у новій редакції, про необхідність керівникам структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця» забезпечити інформування працівників, зазначених у додатку 1 до цього наказу (Т-1 а.с.171), в додатку 1 зазначено посаду старшого ревізора ОСОБА_1 та період простою 24-28 лютого 2022 року, 01-31 березня 2022 року (Т-1 а.с.172). Витягом з наказу №Ц-42/38 від 11 липня 2022 року наказано керівникам структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця» забезпечити інформування працівників, зазначених у додатку 1 до цього наказу (Т-1 а.с.173) в додатку заначено посаду та ПІП позивачки та продовжено період простою з 01-30 квітня, 01-05 травня 2022 року (Т-1 а.с.174). Листом, адресованого члену правління АТ «Укрзалізниця» Лященку Є. від 27 квітня 2022 року, у зв'язку з неможливістю надання роботи працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, внаслідок критичного зменшення обсягів робіт через військову агресію РФ проти України, на виконання п.1 вказівки №Ц-3-86/117-22 від 29 березня 2022 року додатково надано перелік працівників Департаменту з якими пропонується призупинити дію трудових договорів на період військового стану з 01 травня 2022 року (Т-1 а.с.175), в якому містяться ПІП працівників з якими пропонується призупинити дію трудових договорів на період військового стану, серед яких є пропозиція під порядковим №75 відносно ОСОБА_1 як старшого ревізора відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю (Т-1 а.с.176-177). Наказом АТ «Українська залізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року припинено простій, введений наказом №Ц-42/6 від 24 лютого 2022 року працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу, призупинено дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, призупинення дії трудових договорів не тягне за собою припинення трудових відносин (Т-1 а.с.178). Витягом з Додатку до наказу АТ «Укрзалізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року з старшим ревізором ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору з 06 травня 2022 року (Т-1 а.с.179). Відповідно до довідки АТ «Укрзалізниця» №343 виданої 22 серпня 2023 року ОСОБА_1 займає посаду старшого ревізора (Т-1 а.с.103). Листом АТ «Українська залізниця» №ЦЦУП-13/149 від 20 червня 2023 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що навесні 2022 року через активні бойові дії на території України, ознайомлення з наказом про призупинення дії трудових договорів здійснювалось усіма доступними на той час способами оповіщення, у відповідності до вимог ч.2 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», в тому числі шляхом здійснення телефонних дзвінків (Т-1 а.с.19, а.с.180). У відповідності до копії конверту (а.с.17) та роздруківки відстеження рекомендованого повідомлення про вручення №7906607797115, оскаржуваний наказ ОСОБА_1 отримала 26 червня 2023 року (а.с.18). Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 1992 року, 21 серпня 2017 року переведена на посаду старшого ревізора відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Львівська залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.20-32). Наказом АТ «Українська залізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року призупинено дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу, до припинення або скасування воєнного стану в Україні (а.с.33-34), на підставі витягу з додатку до наказу - ОСОБА_1 з 06 травня 2022 року (а.с.35). Позивачкою ОСОБА_1 та представником відповідача до позову долучено Положення про Департамент внутрішнього аудиту та контролю АТ «Укрзалізниця» (Т-1 а.с.38-47, а.с.129-152). Як доказ до позовних вимог ОСОБА_1 подала скріншоти з сайту АТ «Українська залізниця», з яких вбачається, що товариство здійснює діяльність та надає послуги вантажних та пасажирських перевезень, оренди нерухомості, здійснює публічні закупівлі та приймає на роботу нових працівників, продовжує реалізацію програми з продажу непрофільних активів (а.с.48-53). У відповідності до роздруківок розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за березень 2022 року останній нараховано 14963 грн. 06 коп., за квітень цього ж року 9107 грн. 79 коп. (Т-1 а.с.101-102). В доповнення до відзиву на позов представником АТ «Українська залізниця» надано інформацію щодо консолідованих фінансово-економічних показників АТ «Укрзалізниця» за І квартал 2022 року (Т-1 а.с.153-165) та інформацію щодо пошкодженого, знищеного та втраченого майна товариства (Т-1 а.с.166-167). 16 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до голови правління АТ «Укрзалізниця» зі скаргою предметом якого є поновлення дії трудового договору, призупиненого 06 травня 2022 року, мотивуючи тим, що підрозділи, регіональні філії, філії товариства, як об'єкти аудиту та контролю, в період дії воєнного стану в Україні, не припиняли своєї господарської діяльності, тому відсутня головна умова для призупинення дії трудового договору, а саме, абсолютна неможливість обох сторін виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором (Т-1 а.с.186). 18 серпня 2022 року АТ «Укрзалізниця» скерувала ОСОБА_1 відповідь на подану скаргу, відповідно до якої Плани внутрішніх аудитів на 2022 рік Наглядовою радою Товариства затверджені не були, тому, враховуючи функції та завдання Департаменту, АТ «Укрзалізниця» позбавлена можливості надати працівникам Департаменту відповідну роботу, а працівники, в свою чергу, позбавлені можливості виконувати таку роботу. Крім того, відновлення дії трудового договору є можливим і в період дії воєнного стану, якщо будуть наявні процеси, функції і завдання для виконання, що надасть змогу забезпечити роботою (Т-1 а.с.187-188). Відповідно до Наказу (розпорядження) №1923/ос від 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звільнена з 20 жовтня 2023 року з посади старший ревізор Департаменту внутрішнього аудиту та контролю управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Львівська залізниця» відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за віком. Суд виходив з того, що АТ «Укрзалізниця» своєї діяльності не припиняла, як станом на час початку збройної агресії російської федерації проти України, так і станом на час винесення оскаржуваного наказу установа працювала, та продовжує працювати. Матеріалами справи дійсно підтверджені обставини змін в організації виробництва і праці, організаційній структурі та скорочення штату працівників офісу з безпеки АТ «Укрзалізниця», призупинення роботи працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця», пошкодження залізничної інфраструктури, втрати майна тощо. Разом з тим, в ході розгляду справи стороною відповідача не було доведено наявності передбачених законом підстав для призупинення з позивачкою дії трудового договору. Відповідачем АТ «Укрзалізниця» не доведено, що на час видання оскаржуваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника її виконувати. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ АТ «Укрзалізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 необхідно визнати протиправним та скасувати. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне. Незаконні дії відповідача позбавили позивачки можливості працювати та отримувати заробітну плату, тому на відповідача покладено обов'язок відшкодувати їй середню заробітну плату за час її перебування у вимушеному прогулі, а аргументи представника відповідача щодо покладення обов'язку на державу, що здійснює збройну агресію, в даному випадку безпідставні. Визначаючись з розміром середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивачки, суд виходить з того, що період вимушеного прогулу з дати призупинення дії трудового договору, а саме з 04 травня 2022 року триває по 20 жовтня 2023 року (день звільнення з роботи та виходу ОСОБА_1 на пенсію). Відповідно до довідки про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_1 , заробітна плата останньої за два місяці, які передували призупиненню дії трудових відносин, становить 28951 грн. 40 коп. Враховуючи вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року, середньоденна заробітна плата позивачки складає 1072 грн. 27 коп.; розмір середнього заробітку складає (381 день (кількість календарних днів за період з 06 травня 2022 року по 20 жовтня 2023 року) x 1072 грн. 27 коп. (середньоденна заробітна плата)) 408534 грн. 87 коп. (сума визначена без відрахування податків та інших обов'язкових платежів).За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06 травня 2022 року по 20 жовтня 2023 року (день звільнення та виходу на пенсію ОСОБА_1 ) у розмірі 408534 грн. 87 коп.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи, вимогам закону та практиці суду касаційної інстанції і підстав для скасування оскаржуваного рішення суду - немає.
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, у якому, з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ «З особового складу» №483/ос від 04 травня 2022 року та Додатку до нього, в частині призупинення дії трудового договору з нею, як старшим ревізором Відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю Управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Львівська залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Акціонерного товариства «Українська залізниця»;
- зобов'язати АТ «Львівська залізниця» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 06 травня 2022 року по день фактичного допуску до роботи, як оплату за час вимушеного прогулу.
Позов мотивувала тим, що у трудових відносинах з залізницею перебуває з 1992 року. Відповідно до наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 18 серпня 2017 року №1969/ос з 21 серпня 2017 року переведена на посаду старшого ревізора відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Львівська залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ «Укрзалізниця». Постановою КМУ від 31 жовтня 2018/ року №938 ПАТ «Українська залізниця» перейменовано в АТ «Українська залізниця». Наказом АТ «Укрзалізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року «З особового складу», у зв'язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв'язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України, можливості повноцінно організовувати процеси діяльності товариства, запровадження відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 (зі змінами) воєнного стану, керуючись ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та іншими нормами законодавчих актів, було припинено простій, введений наказом №Ц-42/6 від 24 лютого 2022 року (зі змінами) працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, з дати, зазначеної у додатку 1 до цього наказу, а також призупинено дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у додатку 1 до цього наказу, до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Згідно додатку до вказаного наказу АТ «Укрзалізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос, було призупинено дію її трудового договору з 06 травня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні, чим фактично відсторонено від роботи. Вважає даний наказ незаконним та таким, що порушує її права на працю та приватне життя, тому підлягає скасуванню, оскільки з такого не вбачалось абсолютної неможливості надання залізницею їй роботи, не враховано, що призупинення дії трудового договору не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов'язків, зокрема, об'єктивної можливості виконання наданої їй роботи. Щодо можливості надання їй роботи, АТ «Укрзалізниця» своєї діяльності не припиняла, як станом на час повномаштабного вторгнення рф до України, так і станом на час прийняття оскаржуваного наказу, й надалі залізниця працює, надає послуги вантажних та пасажирських перевезень, оренди нерухомості, здійснює публічні закупівлі та приймає на роботу нових працівників, продовжує реалізацію програми з продажу непрофільних активів, тобто у відповідача була та є об'єктивна необхідність та можливість надання роботи працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю. Крім того, що її місце праці у м.Львові, де не ведуться активні бойові дії, працівники можуть виконувати свою роботу, а підприємство може цю роботу надавати, оскільки має функціонуючі необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості та засоби виробництва. Львів та область не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, які визначені та затверджені наказом Мінреінтеграції №309 від 22 грудня 2022 року. Хоча призупинення трудового договору з працівником не припиняє трудових відносин та не є звільненням у розумінні КЗпП України, однак фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював на своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов'язки. Оскільки незаконні дії АТ «Укрзалізниця» позбавили її можливості працювати, вважає, що відповідача необхідно зобов'язати нарахувати та виплатити середній заробіток за період з 06 травня 2022 року по день фактичного допуску до роботи, як оплату за час вимушеного прогулу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.
Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частинами першою та другою статті 1 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (тут і надалі в редакції на час винесення оспорюваного наказу) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до статті 13 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23) зроблено висновок, що «Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо».
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - згідно з наказом (розпорядженням) ПАТ «Укрзалізниця» №2296/ос від 30 листопада 2016 року ОСОБА_1 з 02 грудня 2016 року прийнята на роботу в Департамент аудиту та контролю на посаду старшого ревізора (Т-1 а.с.127) та наказом (розпорядженням) №1969/ос від 18 серпня 2017 року з 21 серпня 2017 року переведена на іншу роботу (Т-1 а.с.128).
Актом простою від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з запровадженням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким передбачається, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитись тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця», які не виконують критично важливі задачі (Т-1 а.с.168).
Про запровадження режиму простою свідчить витяг з наказу АТ «Укрзалізниця» №Ц-42/6-В від 24 лютого 2022 року (Т-1 а.с.169-170).
Відповідно до витягу з протоколу №Ц-54/31 комітету засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року встановлено, що час простою з причин, що не залежать від працівника товариства, оплачувати з розрахунку двох третин тарифної ставки (посадового окладу, окладу), встановленого працівнику (Т-1 а.с.184-185).
Витягом з наказу АТ «Укрзалізниця» №Ц-42/12-В від 24 березня 2022 року внесено зміни до додатку 1 наказу №Ц-42/6-В від 24 лютого 2022 року та викладено у новій редакції, про необхідність керівникам структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця» забезпечити інформування працівників, зазначених у додатку 1 до цього наказу (Т-1 а.с.171), в додатку 1 зазначено посаду старшого ревізора ОСОБА_1 та період простою 24-28 лютого 2022 року, 01-31 березня 2022 року (Т-1 а.с.172). Витягом з наказу №Ц-42/38 від 11 липня 2022 року наказано керівникам структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця» забезпечити інформування працівників, зазначених у додатку 1 до цього наказу (Т-1 а.с.173) в додатку заначено посаду та ПІП позивачки та продовжено період простою з 01-30 квітня, 01-05 травня 2022 року (Т-1 а.с.174).
Листом, адресованого члену правління АТ «Укрзалізниця» Лященку Є. від 27 квітня 2022 року, у зв'язку з неможливістю надання роботи працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, внаслідок критичного зменшення обсягів робіт через військову агресію РФ проти України, на виконання п.1 вказівки №Ц-3-86/117-22 від 29 березня 2022 року додатково надано перелік працівників Департаменту з якими пропонується призупинити дію трудових договорів на період військового стану з 01 травня 2022 року (Т-1 а.с.175), в якому містяться ПІП працівників з якими пропонується призупинити дію трудових договорів на період військового стану, серед яких є пропозиція під порядковим №75 відносно ОСОБА_1 як старшого ревізора відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю (Т-1 а.с.176-177).
Наказом АТ «Українська залізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року припинено простій, введений наказом №Ц-42/6 від 24 лютого 2022 року працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу, призупинено дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, призупинення дії трудових договорів не тягне за собою припинення трудових відносин (Т-1 а.с.178).
Витягом з Додатку до наказу АТ «Укрзалізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року з старшим ревізором ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору з 06 травня 2022 року (Т-1 а.с.179).
Відповідно до довідки АТ «Укрзалізниця» №343 виданої 22 серпня 2023 року ОСОБА_1 займає посаду старшого ревізора (Т-1 а.с.103).
Листом АТ «Українська залізниця» №ЦЦУП-13/149 від 20 червня 2023 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що навесні 2022 року через активні бойові дії на території України, ознайомлення з наказом про призупинення дії трудових договорів здійснювалось усіма доступними на той час способами оповіщення, у відповідності до вимог ч.2 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», в тому числі шляхом здійснення телефонних дзвінків (Т-1 а.с.19, а.с.180).
У відповідності до копії конверту (а.с.17) та роздруківки відстеження рекомендованого повідомлення про вручення №7906607797115, оскаржуваний наказ ОСОБА_1 отримала 26 червня 2023 року (а.с.18).
Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 1992 року, 21 серпня 2017 року переведена на посаду старшого ревізора відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Львівська залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.20-32).
Наказом АТ «Українська залізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року призупинено дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу, до припинення або скасування воєнного стану в Україні (а.с.33-34), на підставі витягу з додатку до наказу - ОСОБА_1 з 06 травня 2022 року (а.с.35).
Як доказ до позовних вимог ОСОБА_1 подала скріншоти з сайту АТ «Українська залізниця», з яких вбачається, що товариство здійснює діяльність та надає послуги вантажних та пасажирських перевезень, оренди нерухомості, здійснює публічні закупівлі та приймає на роботу нових працівників, продовжує реалізацію програми з продажу непрофільних активів (а.с.48-53).
У відповідності до роздруківок розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за березень 2022 року останній нараховано 14963 грн. 06 коп., за квітень цього ж року 9107 грн. 79 коп. (Т-1 а.с.101-102).
16 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до голови правління АТ «Укрзалізниця» зі скаргою предметом якого є поновлення дії трудового договору, призупиненого 06 травня 2022 року, мотивуючи тим, що підрозділи, регіональні філії, філії товариства, як об'єкти аудиту та контролю, в період дії воєнного стану в Україні, не припиняли своєї господарської діяльності, тому відсутня головна умова для призупинення дії трудового договору, а саме, абсолютна неможливість обох сторін виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором (Т-1 а.с.186).
18 серпня 2022 року АТ «Укрзалізниця» скерувала ОСОБА_1 відповідь на подану скаргу, відповідно до якої Плани внутрішніх аудитів на 2022 рік Наглядовою радою Товариства затверджені не були, тому, враховуючи функції та завдання Департаменту, АТ «Укрзалізниця» позбавлена можливості надати працівникам Департаменту відповідну роботу, а працівники, в свою чергу, позбавлені можливості виконувати таку роботу. Крім того, відновлення дії трудового договору є можливим і в період дії воєнного стану, якщо будуть наявні процеси, функції і завдання для виконання, що надасть змогу забезпечити роботою (Т-1 а.с.187-188).
Відповідно до Наказу (розпорядження) №1923/ос від 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звільнена з 20 жовтня 2023 року з посади старший ревізор Департаменту внутрішнього аудиту та контролю управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Львівська залізниця» відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за віком.
Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що АТ «Укрзалізниця» своєї діяльності не припиняла, як станом на час початку збройної агресії російської федерації проти України, так і станом на час винесення оскаржуваного наказу установа працювала, та продовжує працювати. Вказаного не заперечено та не спростовано відповідачем.
Матеріалами справи дійсно підтверджені обставини змін в організації виробництва і праці, організаційній структурі та скорочення штату працівників офісу з безпеки АТ «Укрзалізниця», призупинення роботи працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця», пошкодження залізничної інфраструктури, втрати майна тощо.
Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що стороною відповідача не було доведено наявності передбачених законом підстав для призупинення з позивачкою дії трудового договору.
Відповідачем АТ «Укрзалізниця» не доведено, що на час видання оскаржуваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника її виконувати.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що наказ АТ «Укрзалізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 необхідно визнати протиправним та скасувати.
У КЗпП України відсутня норма права, яка б у даній ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, так як це не є ні простоєм, ні звільненням працівника. Разом з тим, відповідно до статті 43 Конституції України найбільш подібним (аналогічним) до цієї ситуації є застосування частин першої, другої статті 235 КЗпП України.
Отже, встановивши, що незаконні дії відповідача позбавили позивачку можливості працювати, суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок відшкодувати їй середню заробітну плату за час її перебування у вимушеному прогулі.
Саме таких висновків дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31 січня 2024 року у справі № 161/8196/22 (провадження № 61-6897св23).
Вказане, також, відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові №464/2944/22 від 14 лютого 2024 року.
Що стосується доводів скарги про те, що період часу з 06.05.2022 року не можна вважати вимушеним прогулом, оскільки якби з позивачем не було призупинено дію трудового договору, вона би все одно не працювала, а перебувала у простої і отримала дві третини встановленого їй посадового окладу, колегія суддів вважала необґрунтованими та відхилила, зважаючи на те, що такі доводи є лише припущеннями відповідача.
Що ж до доводів відповідача про те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, то такі колегія суддів, також, вважала необґрунтованими та відхилила зважаючи на таке.
Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У пункті 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України закріплено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11березня 2020року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України було установлено карантин з 12 березня 2020 року.
В подальшому, відповідними постановами Кабінету Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, карантин було продовжено.
Отже, оскаржуваний наказ було видано під час дії на території України карантину.
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений на всій території України лише з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27 червня 2023 року № 651).
Слід відзначити, що із завершенням карантину 30.06.2023р. строки звернення до суду не сплинули, оскільки положенням пункту 1 глави XIX КЗпПУ не передбачено, що визначені ст. 233 КЗпПУ строки звернення до суду закінчуються зі спливом строку карантину. Оскільки у межах спірних правовідносин тримісячний строк звернення до суду почав перебіг під час дії карантину (до 30 червня 2023 року), то після закінчення карантину з наступного дня (01 липня 2023 року) потрібно обчислювати строк звернення до суду та його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк. Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків продовжується (збільшується).
Відтак, судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки дана позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 28 липня 2023 року, тобто менше місяця після закінчення дії на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), то з урахуванням пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення», встановлений статтею 233 КЗпП України строк, протягом якого працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору, в даному випадку ОСОБА_1 не пропущено.
Зважаючи на вказане, доводи скарги слід вважати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, рішення ж суду, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» - залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 травня 2024 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра