Справа № 609/266/24
2/609/151/2024
09 травня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді Катерняк О.М.
з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області до
відповідача: ОСОБА_1
вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання,
учасники справи - не з'явилися,
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 21 лютого 2024 року позивач Великодедеркальська сільська рада Кременецького району Тернопільської області звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , 1990 року народження, відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення аліментів на їх утримання.
2. 03 квітня 2024 року на адресу суду від представника позивача Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області надійшла заява про уточнення позовних вимог, зокрема в частині стягнення аліментів на утримання дітей.
3. Позов обґрунтовано тим, що орган опіки та піклування Великодедеркальської сільської ради просить вирішити питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначають, що мати дітей ОСОБА_1 проживала за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації, по місцю проживання зарекомендувала себе негативно, неналежним чином виконує батьківські обов'язки, неодноразово залишала дітей на співмешканця ОСОБА_4 , який, з його слів, є біологічним батьком ОСОБА_5 . В даний час ОСОБА_4 призваний до лав ЗСУ, а місце перебування ОСОБА_1 невідоме. На підставі цього дітей було влаштовано в патронатну сім'ю ОСОБА_10, с. Попівці Кременецького району Тернопільської області. Термін договору про патронат над дітьми спливає 20 березня 2024 року, родичі відмовляються забирати до себе дітей у зв'язку із сімейними обставинами.
За результатами перевірки умов проживання сім'ї Великодедеркальською сільською радою, було рекомендовано органу опіки та піклування ініціювати питання про позбавлення відповідачки батьківських прав. Так, актом встановлено, що умови проживання дітей були не в повній мірі задовільні, співмешканець матері ніде не працює, доходи складали лише сезонні заробітки, продукти харчування відсутні.
Позивач стверджує, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, необхідно розцінювати як ухилення матері від виховання дітей, свідомого нехтування нею своїх батьківських обов'язків.
З цих підстав, просять позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з неї аліменти на їх утримання в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
4. Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 20 березня 2024 року.
5. Ухвалою суду від 20 березня 2024 року підготовче засідання відкладено на 08 квітня 2024 року за клопотанням представника позивача.
6. Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року підготовче засідання відкладено на 22 квітня 2024 року за заявою представника позивача про уточнення позовних вимог.
7. Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 09 травня 2024 року.
8. Сторони в судове засідання не з'явились. Від представника позивача Великодедеркальської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника, з повним підтриманням позовних вимог.
9. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання вкотре не з'явилася, хоча судом вживались заходи належне її повідомлення про місце, дату та час розгляду справи. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутності на адресу суду не скеровувала.
10. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
11. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.
12. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
13. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Великозагайцівською сільською радою Шумського району Тернопільської області слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Великі Загайці Шумського району Тернопільської області народилась ОСОБА_2 . Її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00043202465 від 19.01.2024 підтверджується, що відомості про батька дитини ОСОБА_2 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
14. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Великозагайцівською сільською радою Шумського району Тернопільської області слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Великі Загайці Шумського району Тернопільської області народився ОСОБА_3 . Його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00043201630 від 19.01.2024 підтверджується, що відомості про батька дитини ОСОБА_3 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
15. Відповідно до Довідки про склад сім'ї №200 від 12.02.2024, виданої ЦНАП Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області на підставі господарської книги №7 особового рахунку № НОМЕР_3 слідує, що склад прописаних осіб за адресою АДРЕСА_1 наступний: ОСОБА_1 - проживає без реєстрації, дочка ОСОБА_7 - проживає без реєстрації, син ОСОБА_8 - проживає без реєстрації, дочка ОСОБА_2 - проживає без реєстрації, син ОСОБА_3 - проживає без реєстрації.
16. Великодедеркальською сільською радою надано характеристику за №229 від 20.02.2024 на гр. ОСОБА_1 відповідно до якої слідує, що остання уродженка села Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області. Зареєстрована в с. Великі Загайці, але фактично за місцем своєї реєстрації не проживає, за сімейним станом розлучена, являється матір'ю чотирьох малолітніх дітей. За час проживання на території сільської ради зарекомендувала себе неоднозначно. На даний час місце її перебування невідоме. Своїх дітей покинула, зв'язку з ними не підтримує ніякого, матеріально не допомагає, зі своїми рідними не спілкується, протягом тривалого часу (близько року) на території сільської ради не з'являлась.
17. 13 грудня 2023 року комісією в складі: головного спеціаліста сектору служби у справі дітей Сірук Е.Я. , ДОП СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Німцем С.В., старостою старостинського округу с. Загайці Кадлубенком О.Л. складено Акт обстеження умов проживання з метою влаштування дітей в патронатну сім'ю. Актом встановлено, що в будинку тепло, чисто, в дівчат окрема кімната, в хлопців окрема, наявні спальні місця, меблі старі, продуктів харчування не вистачає, утримують козу. Діти мають шкільне приладдя, стіл, шафу, речей не багато. За цією адресою проживають: мати ОСОБА_1 , діти ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Мати залишила своїх дітей на співмешканця, який не є рідним батьком дітей і поїхала у невідомому напрямку. Діти залишилися одні і за ними немає кому доглядати. У зв'язку з цим було вирішено помістити дітей в КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» для огляду, після чого шукати патронатних вихователів для проживання.
18. Рішенням виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради Тернопільської області №8 від 30 січня 2024 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сектор служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради зобов'язано звернутись до Шумського районного суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19. Відповідно до Висновку комісії з питань захисту дитини про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є уродженцями с. Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради від 30.01.2024 №8 вбачається, що на підставі наведених у висновку даних, з метою захисту прав та законних інтересів дітей, комісія з питань захисту прав дитини Великодедеркальської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У Висновку міститься інформація про те, що ОСОБА_1 за час проживання на території Великодедеркальської сільської ради не працювала, інколи перебивалася випадковими заробітками, останній рік в селі не проживає, місце її перебування невідоме, до дітей не телефонує і не приїздить, не цікавиться їхніми справами, не допомагає матеріально, зв'язку з ОСОБА_1 немає. На даний час діти перебувають у патронатних вихователів, так як родичі відмовились доглядати дітей у зв'язку із важкими сімейними обставинами.
20. Відповідно до Договору про патронат над дитиною від 20 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 визначена патронатним вихователем у порядку та на умовах, визначених цим договором та зобов'язується забезпечувати надання послуг з тимчасового догляду, виховання та реабілітації малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яких влаштовано до сім'ї патронатного вихователя виконавчим комітетом Великодедеркальської сільської ради відповідно до розпорядження сільського голови від 18 грудня 2023 року №189-од «Про влаштування малолітніх дітей в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_10 », для організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
ІV. Оцінка Суду.
21. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
22. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
23. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
24. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
25. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
26. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
27. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
28. Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
29. Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
30. Відповідно до ст. 51 Конституції України визначено, що дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
31. Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
32. Статтею 155 Сімейного кодексу України визначено, що здійснення батьками своїх прав та обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
33. Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
34. Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
35. Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
36. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
37. За тлумаченням ст.166 СК України, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
38. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
39. Відповідно до 6 принципу Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного та гармонійного розвитку особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, у випадку такої можливості, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові та духовного і матеріального забезпечення.
40. Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при винній поведінці когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
41. Судом встановлено, що відповідачка маючи реальну можливість дбати про своїх малолітніх дітей, щоб забезпечити їм фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, оскільки є працездатною особою молодого віку, хронічними чи іншими важкими захворюваннями не страждає, тобто не маючи жодних об'єктивних перешкод, свідомо нехтує виконанням батьківських обов'язків по відношенню до своїх малолітніх дітей. Будь-яких поважних причин, які б унеможливили виконання відповідачкою її батьківських обов'язків судом не встановлено. Протягом останнього року мати своїми малолітніми дітьми не цікавиться, залишила своє місце проживання та зникла у невідомому напрямку, дітей деякий час доглядав співмешканець відповідачки, який на даний час призваний до лав ЗСУ, родичі дітей відмовляються від їх догляду та утримання, діти на даний час поміщені під нагляд патронатного вихователя, оскільки фактично залишені матір'ю напризволяще.
Суд дійшов висновку, що наявні виключні обставини для застосування крайнього заходу впливу на особу, яка умисно ухиляється від виконання нею батьківських обов'язків (не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не турбується про них, не виявляє ніякого інтересу до їх розвитку, навчання), а саме - позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
42. У рішенні в справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
43. Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, суд зазначає наступне.
44. Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка не бере участі в утриманні дітей, матеріальної допомоги не надає, хоча є працездатною та за своїм станом здоров'я та матеріальним становищем, може виконувати свої обов'язки по їх утриманню.
45. Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
46. Статтею 183 СК України, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд зауважує, що стягнення аліментів має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала б при сумісному проживанні з обома батьками.
47. Положеннями ст.191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
48. Згідно з положеннями ч.1 ст. 182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
49. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що відповідачка безвідповідально ставиться до виховання та матеріального утримання своїх дітей, тому доцільно стягнути з неї аліменти на утримання дітей у встановленому законом розмірі, оскільки особи, позбавлені батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При цьому при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сторін і вважає за необхідним визначити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
50. Крім того, суд зауважує, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
51. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
52. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, насамперед інтереси самих дітей, суд вважає, що позовні вимоги підставні, відтак відповідачку ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути на їх утримання аліменти.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
45. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір становить: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою та складає 3028 грн. 00 коп.; 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою та складає 3028 грн. 00 коп., в загальній сумі 6056 грн.
У зв'язку з цим, оскільки в даних правовідносинах позивач звільнений від сплати судових витрат і відсутні інші особи, які їх понесли, судові витрати необхідно стягнути із відповідачки у розмірі 6056 грн. 00 коп. судового збору за дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 15, 16, 81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 281, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 141, 150, 152, 154-155, 157, 164, 165, 166, 180, 181-183, 191 СК України, суд
1.Винести заочне рішення.
2.Позов Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання - задовольнити повністю.
3.Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
4.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на особистий банківський рахунок неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову з 21 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
5.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на особистий банківський рахунок неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову з 21 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
6.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в дохід держави 6056 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень) 00 коп. судового збору.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 09 травня 2024 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК