461/74/23
2/465/1457/24
підготовчого засідання
08.05.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Марків Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні письмову заяву про зміну предмета позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про розірвання шлюбу, визнання незаконним утримування дітей матір'ю та зобов'язання до вчинення дій та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про визначення місця проживання дітей з матір'ю.
Як вбачається з матеріалів справи предметом первісного позову ОСОБА_1 було розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей із батьком.
09.08.2023 року до суду надійшла письмова заява від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Микуша Д.М. про зміну предмету позову, згідно з якою предметом позову є розірвання шлюбу, визнання незаконним утримування дітей матір'ю та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 17.11.2023 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про розірвання шлюбу, визнання незаконним утримування дітей матір'ю та зобов'язання до вчинення дій, подану в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України.
01.04.2024 від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Микуша Д.М. до суду надійшла письмова заява про зміну предмету позову від 27.03.2024, згідно з якою предметом позову є розірвання шлюбу, визнання незаконним утримування дітей матір'ю та зобов'язання до вчинення дій.
03.05.2024 до суду надійшла письмова заява від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Микуша Д.М. про зміну предмету позову, згідно з якою предметом позову є розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком.
Позивач за первісним позовом в судове засідання не з'явився, однак від його представника до суду надійшо клопотання про проведення даного підготовчого засідання без їх участі.
Відповідач за первісним позовом в підготовче засідання не з'явилась, однак від її представника до суду надійшла заява, в якій просила проводити дане підготовче засідання без її участі; просила відмовити у прийнятті заяви про зміну предмета позивача, оскільки позивач вже неодноразово звертався із заявами щодо зміни предмету спору, що можна кваліфікувати, як процесуальне зловживання, що є підставою для повернення поданої заяви; у випадку прийняття судом заяви про зміну предмета позову просила надати стороні відповідача строк для ознайомлення і підготовки заперечень.
Дослідивши матеріали письмової заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Микуша Д.М. про зміну предмета позову, суд приходить до наступного висновку.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду з заявою від 03.05.2024 про зміну предмета позову, представник позивача за первісним позовом вказує, що в матеріалах справи наявні листи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, яка повідомила суд, що у зв'язку із перебуванням дітей за кордоном, така не може надати суду висновок щодо розв'язання даного спору, а ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 18.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про повторне зобов'язання Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, як орган опіки та піклування надати письмовий висновок щодо розв'язання спору. Відтак, оскільки розгляд даної категорії справ без висновку органу опіки та піклування є неможливий, що призвело б до відмови в задоволенні позову, представник позивача за первісним позовом зазначає, що змушений звернутись до суду з заявою про зміну предмета позову.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
У розумінні цивільного-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Зміна предмету позову - це зміна матеріального змісту позовних вимог позивача, зокрема заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Враховуючи те, що зміна предмету позову є виключним правом позивача та, на його думку, необхідна для захисту його прав, представником позивача подано таку заяву під час підготовчого провадження у справі та зі змісту такої вбачається, що вказаною заявою змінюється лише предмет позову, суд приймає до розгляду вказану заяву, подану в порядку ст.49 ЦПК України.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу положення п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України, відповідно до якої залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, дана справа перебуває у провадженні судів з 04.01.2023, тобто більш, як 1 рік 4 місяці.
Звертаючись з заявою від 03.05.2024, сторона позивача вкотре змінює предмет позову, що в свою чергу призводить до повторного відкладення підготовчого засідання з метою надання строку для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення, що в свою чергу призводить до порушення розумних строків розгляду справи.
Окрім цього, суд не бере до уваги покликання представника позивача за первісним позовом щодо того, що розгляд даної категорії справ без висновку органу опіки та піклування є неможливий, що призвело б до відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.
При постановленні ухвали від 18.03.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Микуша Д.М. про повторне зобов'язання Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, як орган опіки та піклування надати письмовий висновок щодо розв'язання спору суд покликався на Постанову Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №523/19706/19 (провадження №61-12112сво22), у якій зроблено висновок, що передбачена частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України обов'язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України надання ним такого висновку є обов'язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли не було отримано письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов'язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок, зокрема, у зв'язку із перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо.
Відтак, відсутність висновку органу та піклування не може бути підставою для відмови у позові по суті, як про це зазначає представник позивача за первісним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву представника позивача за первісним позов про зміну предмета позову, одночасно роз'яснивши позивачу та його представнику наслідки зловживання процесуальними правами, передбачені ч.3 ст.44 ЦПК України у вигляді залишення без розгляду або повернення заяви, клопотання та ч.1 ст.148 у вигляді стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу.
Керуючись ст.ст.49, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, подану в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України.
Роз'яснити відповідачці та її представнику, що вони мають право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали надіслати суду відзив на заяву про зміну предмету позову, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Марків Ю.С.