Справа № 635/3726/20
Провадження № 1-кп/635/324/2024
08 травня 2024 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020220430000809 від 24 травня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Березівка Харківського району Харківської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працевлаштований, не одружений, раніше не засуджений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В кінці квітня 2020 року у вечірній час, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, попередньо переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , після чого, шляхом пошкодження навісного замка на дверях в майстерню проник у приміщення, звідки викрав сокиру, вартістю 250 гривень, два молотки, вартістю 200 гривень, секатор, вартістю 28 гривень. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 шляхом пошкодження замка на дверях у будинок за вищевказаною адресою, проник всередину звідки скоїв крадіжку скляної вази, кришталевої цукерниці, електричного чайника «Domotec», сумки жіночої «Grace», двох сумок жіночих чорних, вартість яким експертами оцінена не була та металевої драбини з труб вартістю 600 гривень. Потім, шляхом відкриття дверей літньої кухні, проник у приміщення звідки скоїв крадіжку металевого бильця та сітки з панцерного ліжка, вартість яким експертами оцінена не була, праски «УТП-1000», радянського виробництва, вартістю 150 гривень. З території домоволодіння викрав металеву драбину з кутків, вартістю 583 гривні. Після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1841,00 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щодо обставин його вчинення дав пояснення, так як це зазначено у вироку та підтвердив, що дійсно ввечері у квітні 2020 року зайшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де з сараю викрав сокиру, молотки, секатор; у будинку узяв вазу, цукерницю, електричний чайник, сумки, драбину; на подвір'ї узяв ще драбину; у літній кухні узяв металеве бильця та сітку з панцерного ліжка, праску. Викрадені металеві речі здав у пункт приймання металу.
З урахуванням такої позиції обвинуваченого, суд за згодою учасників судового провадження, в тому числі письмової заяви потерпілої ОСОБА_5 , на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого, оголошенням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, при цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло та сховище.
При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не засуджений і не вчиняв кримінальних правопорушень, не одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2008 року має синдром залежності від алкоголю та перебуває на обліку у лікаря нарколога, має зареєстроване постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, заяв та скарг на нього не надходило.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, тому суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті закону, яка передбачає відповідальність за злочин, та з урахуванням особи обвинуваченого, який свою провину визнав в повному обсязі, щиро покаявся у вчиненому, має місце проживання, раніше не засуджений і не вчиняв кримінальних правопорушень, не зважаючи, що ОСОБА_4 стоїть на обліку у лікаря нарколога, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Витрати пов'язані із проведенням експертизи від 24 травня 2020 року в розмірі 3922,56 гривень, що підтверджені інформацією про витрати на проведення експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф.М.С. Бокаріуса, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного за цим вироком суду покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки в силу ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи та відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: електричний чайник «Domotec», праска «УТП-1000», сумка жіноча «Grace», дві сумки жіночі чорні, скляна ваза, кришталева цукерниця, сокира, секатор, металеве бильце, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити останній.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи у розмірі 3922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 56 коп.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Апеляція на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1