Справа № 560/13512/23
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
08 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послалась на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останньої призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 березня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Позивач проходить службу у Збройних силах України у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.11.2022 №437, та наказом командувача оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 24.11.2022 №166/дск позивача відряджено у військову частину НОМЕР_3 та залучено з 29.11.2022 до складу сил і засобів оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань.
Наказом командувача оперативно-стратегічного командування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 30.01.2023 № 30/дск, позивача виключено із складу сил і засобів оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та позивач вважається таким, що вибув до військової частини НОМЕР_1 з 27.01.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.01.2023 №31, позивач вважається таким, що прибув з оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та приступив до виконання службових обов'язків 29.01.2023.
Позивачу виплачено додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30000,00 грн пропорційно дням участі з 01.12.2022 до 31.12.2022 (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2023 №5), та з 01.01.2023 до 31.01.2023 (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 02.02.2023 №19).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 08.08.2023 ОСОБА_1 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Сонцівка, с. Удачне Покровського району Донецької області з 29.11.2022 по 27.01.2023.
Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди згідно з Постановою №168 за період з 29.11.2022 по 27.01.2023 з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах , позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивача не віднесено до категорії військовослужбовців, які у відповідності до вимог Постанови 168 мають право на виплату підвищеної додаткової винагороди, а також те, що с. Удачне Покровського району Донецької області не віднесене до територій, на яких ведеться активні бойові дії, а тому на переконання суду першої інстанції у позивача відсутнє право на виплату підвищеної додаткової винагороди.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з ч.1 ст.1-1 та ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, Постановою №168 визначені дві категорії військовослужбовців, які мають право на виплату підвищеної до 100000,0 грн додаткової винагороди, а саме: 1) військовослужбовці, які брали особисту та безпосередню участь у бойових діях; 2) військовослужбовці, які брали особисту та безпосередню участь у заходах на території ведення бойових дій.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - окреме доручення № 912/з/29, яке почало діяти з 01.06.2022) під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій,
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Отже, щомісячна додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 100000 гривень, встановлена Постановою №168, виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), види яких визначені у Телеграмі міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29.
Передбачений цією Телеграмою перелік видів бойових дій і заходів, які вважаються безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, є вичерпним.
Відповідно до пункту 3 Телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
За визначенням підпункту 2.1.6 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124, бойовий наказ - акт військового управління за встановленою формою, яким відповідно до плану операції (бойових дій) доводяться бойові завдання підпорядкованим військам (силам). Як правило, використовується для постановки бойових завдань в оперативно-тактичній та тактичній ланці; бойове розпорядження - розпорядчий документ, яким доводяться бойові завдання підпорядкованим військовим частинам (установам) і підрозділам; довідка - документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя чи діяльності військовослужбовців (працівників) і різні обставини діяльності військових частин (установ); рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру; звіт (донесення) - це документ, що містить відомості про виконання плану, завдання, підготовку заходів, доручень і проведення заходів та подається вищій посадовій особі чи до військової частини (установи).
Отже, з урахуванням пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, право на отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, встановленої Постановою №168, виникає у військовослужбовця за наявності розпорядчого документа, яким доводяться бойові завдання (бойовий наказ або бойове розпорядження), та документа, який підтверджує виконання цим військовослужбовцем поставлених бойових завдань (журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), тощо) під час бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах бойових дій.
За визначенням статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-ХІІ бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Таким чином, необхідною умовою для виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за період з 29.11.2022 по 27.01.2023, є виконання покладених завдань в умовах фактичних бойових дій на територіях, на яких позивач виконував бойові розпорядження.
Досліджуючи матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 08.08.2023 №350/486/100/1/323/пс позивач дійсно у період з 29.11.2022 по 27.01.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Сонцівка, с. Удачне, Покровського р-ну, Донецької області. Підстава: наказ командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.11.2022 № 437, витяг з наказу командувача оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 24.11.2022 № 166/дск, витяг з наказу командувача оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 30.01.2023 № 30/дск, наказ командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.01.2023 № 31, посвідчення про відрядження від 21.11.2022 №350/486/140/1/171/пс, витяг із журналу бойових дій 159 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 (р.н. № 7/127т від 28.06.2022).
Відповідно до витягу із журналу бойових дій 159 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 інв.№7/127т від 28.06.2022 в період з 29.11.2022 по 27.01.2023 позивач виконував бойове завдання в районах ведення воєнних (бойових) дії поблизу с.Удачне Покровського району Донецької області.
Таким чином, суд зазначає, що вищезазначені накази командувача оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та витяг із журналу бойових дій 159 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 є тим документами, що відповідають Телеграмі Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 та підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Здійснивши аналіз вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем дотримано умови визначені Постановою №168 .
З урахуванням вказаного, а також норм законодавства, а саме Постанови №168, наявних в матеріалах справи доказах, безпосередня участь позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах підтверджується вищенаведеними документами, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Також суд зазначає, що Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1364 від 01.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до вказаного Переліку до територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією віднесені території Удачненської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з витягу із журналу бойових дій від 28.06.2022 року №159 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_1 , в тому числі ОСОБА_1 виконував бойове завдання в районах ведення воєнних бойових дій поблизу с. Удачне Покровського району Донецької області.
Таким чином, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії підтверджується журналом бойових дій та те, що територія Удачненської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області відноситься до Переліку до територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією є підстави вважати, що позивач здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 29.11.2022 по 27.01.2023 та має право на нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови № 168.
З приводу визначення способу захисту порушеного права позивача в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби та доводів відповідача про те, що це є виключним правом відповідача, колегія суддів зазначає таке.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законодавством, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Повноваження щодо вирішення питання про нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди в даному випадку належать до дискреційних повноважень відповідача.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством,
Колегія суддів звертає увагу, що суд при вирішенні справи має обов'язок встановити чи має право позивач на виплату збільшеної додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови № 168, однак період часу, за який ОСОБА_2 належить виплата коштів та їх розмір може бути встановлений військовою частиною, командиром військової частини згідно рапорту або інших документів здійснивши розрахунок пропорційно часу участі у таких заходах позивача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.
Одночасно, застосовуючи механізм належного захисту прав позивача та їх відновлення, користуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9 та частиною 2 статті 245 КАС України, колегія суддів вважає, що правильним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди у період з 29.11.2022 по 27.01.2023, здійснивши водночас розрахунок належної суми, з урахуванням пропорційно - фактичного часу його перебування в зоні бойових дій та виконання бойових завдань із врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за період з 29.11.2022 по 27.01.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди у період з 29.11.2022 по 27.01.2023, здійснивши водночас розрахунок належної суми, з урахуванням пропорційно - фактичного часу його перебування в зоні бойових дій та виконання бойових завдань із врахуванням раніше виплачених сум та висновків мотивувальної частини постанови суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.