Справа № 320/12447/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
08 травня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
за участю секретаря Барміної Г. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0134575004 від 10.08.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.08.2020 № 0134575004.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, адже відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Вказано, що ТОВ «Білоцерківвода» мав забезпечити необхідну суму операційного ліміту на рахунку для реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 у порядку статті 76, статті 102 Податкового кодексу України Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з питань несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за наслідком якої контролюючим органом складено акт камеральної перевірки від 22.07.2020 № 2248/50-04/38010130.
В розділі «Результати перевірки» акту перевірки зазначено, що в порушення пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платником несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання.
З урахуванням наведеного, ГУ ДПС у Київській області сформовано висновок про порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, чим порушено вимоги пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Також у висновках акту перевірки зафіксовано обставини порушення ТОВ «Білоцерківвода» вимог, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням граничних строків реєстрації останніх (тут і надалі - висновки акту перевірки).
У зв'язку із порушенням строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додатку вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного підпунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76, статті 102, статті 106 Податкового кодексу України за затримку на 362, 358, 332, 333, 362, 361, 361, 334, 354, 360, 363, 358, 352, 336, 353 календарних днів сплати грошового зобов'язання 3075973,55 грн. ГУ ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0134645004, яким до ТОВ «Білоцерківвода» застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 615 194,71 грн.
Окрім цього контролюючим органом, з урахуванням статті 102, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки від 22.07.2020 № 2248/50-04/38010130 та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період 06.2017, 07.2017, 08.2017, 09.2017, 10.2017, 11.2017, 12.2017, 01.2018, 02.2018, 03.2018, 04.2018, 05.2018, 06.2018, 08.2018, 09.2018, 10.2018, 11.2018, 12.2018, 01.2019, 02.2019, 03.2019, 04.2019, 05.2019, 06.2019, 07.2019, 08.2019, 09.2019, 10.2019, 11.2019, 12.2019, 01.2020, 05.2020, винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0134575004, яким за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених статтею 201, керуючись статтею 120 Податкового кодексу України:
- за затримку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 217336,94 грн застосовано до ТОВ «Білоцерківвода» штрафу в розмірі 10% в сумі - 21733,72 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 52,54 грн застосовано до позивача штраф в розмірі 20% - 10,51 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ на суму ПДВ застосовано до ТОВ «Білоцерківвода» штраф в розмірі 30% - 0;
- за затримку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних від 61 календарних днів і більше на суму ПДВ 145237,50 грн застосовано до позивача штраф в розмірі 40% - 58094,97 грн;
- за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 466694,64 грн застосовано до ТОВ «Білоцерківвода» штраф в розмірі 50% - 233347,47 грн.
Загальна сума штрафу становить - 313186,70 грн.
Не погоджуючись із наведеним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 21.10.2020 №30652/6/99-00-06-02-05-06 скаргу ТОВ «Білоцерківвода» залишено без задоволення, а останні - без змін.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем всупереч положенням пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних починаючи з 01.03.2020. Крім того, вказано, що ТОВ «Білоцерківвода» вчинено всіх залежних від нього дій з метою забезпечення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 201.1 пункту 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, серед іншого, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно із пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що у платника податків наявний обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН у строки, встановлені ПК України, не виконання якого має своїм наслідком застосування контролюючим органом до такого платника прогресивної шкали штрафу в залежності від кількості днів порушення строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
Позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України за звітний період 06.2017, 07.2017, 08.2017, 09.2017, 10.2017, 11.2017, 12.2017, 01.2018, 02.2018, 03.2018, 04.2018, 05.2018, 06.2018, 08.2018, 09.2018, 10.2018, 11.2018, 12.2018, 01.2019, 02.2019, 03.2019, 04.2019, 05.2019, 06.2019, 07.2019, 08.2019, 09.2019, 10.2019, 11.2019, 12.2019, 01.2020, 05.2020
Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Водночас, ТОВ «Білоцерківвода» наполягає на тому, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування відбулася не з вини підприємства, а внаслідок протиправної бездіяльності органів державної влади, зокрема Державної фіскальної служби.
Позивачем вказано, що реєстраційний ліміт ТОВ «Білоцерківвода» функціонував протягом перевіряємого періоду без врахування субвенції, яка виділялася у 2015 році, а також зазначає про бездіяльність державних органів щодо неперерахування субвенцій за 2017 рік, які належали йому до виплати, що, у свою чергу, мало своїм наслідком не зарахування до системи електронного адміністрування відповідних коштів та зумовило несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, згідно із договором №2 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 №375 від 13.07.2015 позивачу виділено субвенції в сумі 5 429 259 грн.
Відповідно до договору №55/375 про організацію взаєморозрахунків від 30.11.2015 розмір субвенцій ТОВ «Білоцерківвода» становила - 4 646 993 грн.
Відповідні суми направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість, проте не були зараховані на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2017 року у справі № 826/3740/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017, позов ТОВ «Білоцерківвода» задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок ТОВ «Білоцерківвода» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»;
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зарахувати шляхом збільшення сум поповнення електронного рахунку ТОВ «Білоцерківвода» №37510000159951 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 10 076 252,00 грн., відповідно до договору № 2 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 від 13.07.2015 та договору № 55/375 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 від 30.11.2015.
Постановою Верховного Суду від 06.05.2020 скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а наведені судові рішення без змін.
Окрім цього судом встановлено, що ТОВ «Білоцерківвода» у 2017 році виділено субвенції у розмірі 8221700 грн відповідно до договору №03/332 від 07.08.2017 про організацію взаєморозрахунків.
Позивачу виділено субвенції в розмірі 1 641 600,00 грн згідно із договором № 12/332 про організацію взаєморозрахунків від 05.12.2017.
Разом з тим, у зв'язку із не вчиненням суб'єктами владних повноважень дій щодо перерахування субвенцій на підставі наведених договорів ТОВ «Білоцерківвода» звернувся до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №810/1728/18 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332, договором № 03/332 від 07.08.2017, договором №12/332 від 05.12.2017 та недоведення цього рішення до відома Казначейства. Зобов'язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332, договором №03/332 від 07.08.2017, договором №12/332 від 05.12.2017 та довести його до відома Державної казначейської служби України. Зобов'язано Державну казначейську службу України перерахувати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку на підставі рішення Мінфіну, у сумі 8221700 грн. за договором №03/332 від 07.08.2017 та у сумі 1641600 грн. за договором №12/332 від 05.12.2017. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області виконати свої зобов'язання за договором № 03/332 від 07.08.2017 р. та за договором № 12/332 від 05.12.2017 p., перерахувати отримані від Державної казначейської служби України кошти у сумі 8 221 700,00 грн. за договором № 03/332 від 07.08.2017 р. та у сумі 1 641 600, 00 грн. за договором № 12/332 від 05.12.2017 р. на рахунок Департаменту фінансів Київської облдержадміністрації.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 - без змін.
29.07.2019 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №810/1728/18, зокрема про зобов'язання Міністерства фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332, договором №03/332 від 07.08.2017, договором №12/332 від 05.12.2017 та довести його до відома Державної казначейської служби України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.06.2020 касаційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі №810/1728/18 скасовано в частині зобов'язання Державної казначейської служби України перерахувати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку на підставі рішення Мінфіну, у сумі 8221700 грн. за договором № 03/332 від 07 серпня 2017 року та в сумі 1641600 грн. за договором №12/332 від 05 грудня 2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" в цій частині позовних вимог - відмовлено.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі №810/1728/18 залишено без змін.
Згідно із наявними документами в матеріалах справи головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60082093 від 17.09.2019 з примусового виконання рішення в адміністративній справі № 810/1728/18.
В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження обставин виконання зазначеного судового рішення.
Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
Аналізуючи вказані положення ПК України суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, в рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 02.07.2019 у справі №2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі №1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 29.09.2022 справа № 0440/5579/18.
Предметом договору №375 від 13.07.2015, договору №03/332 від 07.08.2017, договору №12/332 від 05.12.2017 є надання субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншими підприємствами теплопостачання, централізованого питаного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що внаслідок не перерахування на користь позивача відповідних субвенції, тобто внаслідок бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яка підтверджена рішеннями судів, ТОВ «Білоцерківвода» фактично було позбавлено джерела поповнення рахунку системи електронного адміністрування податку на додану вартість, у взаємозв'язку з наявністю у позивача права на реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування за наявності від'ємного показнику реєстраційного ліміту.
Отже, несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не внаслідок протиправної бездіяльності/дій позивача, а внаслідок протиправної поведінки суб'єктів владних повноважень, які не забезпечили надходження на рахунок ТОВ «Білоцерківвода» в системі електронного адміністрування субвенцій згідно укладених договорів.
При вирішенні спору суд вірно врахував, що згідно із пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Отже штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.
Значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом якого, в даному випадку, є порушення термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Суд зазначає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.
Відтак, відповідачем всупереч положенням пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних починаючи з 01.03.2020.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаних правових позицій Верховного Суду, які під час розгляду справи були правомірно враховані судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з доводами товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода", які викладені в межах спірних правовідносин, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.08.2020 № 0134575004 правомірно визнано протиправним і скасовано.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко
Повний текст постанови складено 08.05.2024.