Справа № 580/6263/23 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
08 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.
суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування рішення,
18 липня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, УПП в Черкаській області ДПП), в якій з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 25 серпня 2023 року просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №24 від 26 червня 2023 року капітана поліції ОСОБА_2 щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Обґрунтовуючи позовну заяву ОСОБА_1 зазначає, що з 2017 року проходить службу в органах Національної поліції, з 2019 року - на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту поліції.
Наказом Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції №24 від 26 червня 2023 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6, 7, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, статей 38, 41 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 6, 7, 8, 10 пункту 1 розділу 1, та пунктів 2, 3 розділу 1V «Правила етичної поведінки поліцейських», пунктів 3.1.1, 3.1.17 розділу 3 Посадової інструкції інспектора роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, на підставі пункту 3 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту.
Зазначені порушення вимог нормативних актів, за позицією відповідача, виразились у тому, що ОСОБА_1 під час медичного освідування водія ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння виявив помітне упереджене ставлення, поводився нестримано, не дотримувався норм ділового мовлення, ставився зверхньо та з іронією.
Позивач вважає, що ці твердження є необґрунтованими і упередженими; ображаючих і нецензурних висловів та таких, що принижують честь і гідність громадянина під час спілкування з ОСОБА_3 позивач не вживав, тому оспорюваний наказ вважає безпідставним та протиправним.
Крім цього, під час проведення службового розслідування відповідачем допущено порушення вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, оскільки висновок службового розслідування затверджений начальником Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_4 14 червня 2023 року, в той час як останній перебував у відпустці з 05 червня 2023 року по 26 червня 2023 року, що підтверджується витягом з наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №684 о/с від 05 червня 2023 року, і виконання обов'язків начальника управління в цей час було покладено на капітана поліції ОСОБА_5 .
Отже, за позицією апелянта, висновок службового розслідування затверджено особою, яка не мала належних повноважень.
25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до Черкаського окружного адміністративного суду заяву про зміну підстав позову, у якій позивач посилається на затвердження висновку про службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни від 14 червня 2023 року неуповноваженою особою, а саме: висновок службового розслідування затверджений начальником Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_4 14 червня 2023 року, в той час як останній перебував у відпустці з 05 по 23 червня 2023 року, що підтверджується витягом з наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №684 о/с від 05 червня 2023 року, і виконання обов'язків начальника управління в цей час було покладено на капітана поліції ОСОБА_5 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 від 25 серпня 2023 року про зміну підстав позову.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що твердження відповідача про порушення ним вимог пунктів 1,2,3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,3,6,7,13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, статей 38,41 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 6,7,8,10 пункту 1 розділу 1, та пунктів 2,3 розділу 1V «Правила етичної поведінки поліцейських», пунктів 3.1.1, 3.1.17 розділу 3 Посадової інструкції інспектора роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції є необґрунтованими та упередженими.
Додатково позивач зауважує, що висновок службового розслідування затверджений начальником УПП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_4 під час його перебування у відпустці. Відтак, позивач вважає, що висновок службового розслідування затверджено особою, яка не мала відповідних повноважень.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та від 24 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
18 квітня 2024 року від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого наполягає на залишенні без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 з липня 2017 року проходить службу на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту поліції.
14 червня 2023 року Дисциплінарною комісією управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції складено висновок службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , яким встановлено наступні фактичні обставини.
До Управління патрульної поліції в Черкаській області надійшов лист Придніпровського районного суду міста Черкаси №711/1119/23/7781/2023 від 16 травня 2023 року за підписом судді ОСОБА_6 , в якому йдеться про можливе некоректне відношення до громадян та порушення службової дисципліни поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_11 та інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_7 під час оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_8 за статтями 124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно з вказаним листом, у Придніпровському районному суді міста Черкаси перебуває провадження про вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, передбаченого статті 130 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №229445 від 14 лютого 2023 року, ОСОБА_10 05 лютого 2023 року о 10 год. 30 хв. керував автомобілем «PEUGEOT 301» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Б.Хмельницького, 62. Згідно висновку лікаря КНП «ЧОНД» №121, щодо результатів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, встановлено, що 05 лютого 2023 року об 11.00 ОСОБА_10 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.астиною 1 статті 130 КУпАП, а саме перегляду відео з бодікамер поліцейських встановлено, що працівники поліції, які здійснювали процедуру оформлення матеріалів, а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час виконання своїх службових обов'язків здійснював психологічний тиск щодо ОСОБА_8 , підвищували тон та проводились некоректно.
Суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси ОСОБА_6 просила надати результати розгляду та вжиті заходи за її зверненням стосовно відповідності поведінки поліцейських Присязі поліцейського, Законам України «Про Національну поліцію», «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» та Правилам етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до отриманих пояснень від ОСОБА_13 05 лютого 2023 року під час проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння в закладі КНП «ЧОНД» ОСОБА_14 останній спілкувався з ним мовою окупанта, а саме російською, на прохання спілкуватися українською відреагував негативно. В свою чергу, ОСОБА_12 повідомив, що із-за людей «какая разніца» триває війна. Так як він є патріотом України, вважає, що спілкувався прийнятно з громадянином ОСОБА_15 . Ображаючих, нецензурних висловів та таких, що принижують честь і гідність громадянина, не вживав.
Під час перегляду відеозаписів з нагрудних портативних відеореєстраторів, закріплених на одностроях позивача та поліцейського ОСОБА_16 , дисциплінарною комісією управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції встановлено, що пояснення ОСОБА_13 щодо поведінки ОСОБА_8 не відповідають дійсності. З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_10 виконує всі вказівки лікарів та поліцейських, відповідає на всі запитання, поводить себе стримано. З діалогу ОСОБА_8 з працівниками поліції можна встановити, що даний громадянин в зв'язку з військовими діями є особою, яка двічі переселена з Луганської області до міста Харків, а пізніше до міста Черкаси. Намагається розмовляти українською мовою, але переважно спілкується російською.
З самого початку події до даного громадянина помітне упереджене ставлення капітана поліції ОСОБА_13 , який поводиться нестримано та неввічливо. Не дотримується норм ділового мовлення, не дає особі висловити власну думку, підвищує голос, ставиться зверхньо та з іронією, чим порушує пункти 1,2,3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,3,6,7,13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 38,41 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 6,7,8,10 пункту 1 розділу 1, та пунктів 2,3 розділу 1V «Правила етичної поведінки поліцейських», пунктів 3.1.1, 3.1.17 розділу 3 Посадової інструкції інспектора роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції.
За висновком службового розслідування від 14 червня 2023 року відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження.
За вчинення дисциплінарного проступку на підставі пункту 3 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту застосовано до ОСОБА_13 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Пунктом 2 наказу Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 26 червня 2023 року №24 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Вважаючи вказаний наказ (пункт 2) протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності на законних підставах, а тому пункт 2 наказу Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 26 червня 2023 року №24 скасуванню не підлягає.
Щодо належного підписанта висновку службового розслідування відносно позивача, суд вказав, що хоча виконання службових обов'язків керівником управління поліції, який перебуває у відпустці, не відповідає змісту і меті відпустки, такі обставини не можуть свідчити про протиправність підписаних ним під час відпустки документів. Правове значення має тільки наявність на документі підпису посадової особи та наявність у такої особи відповідних повноважень на підписання документів.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з пунктами першого, другого частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом двадцять чотири частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до абзаців першого, другого та дванадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктами першим, четвертим, п'ятим частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини другої, третьої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Згідно з пунктом першим розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами першим, четвертим, сьомим, тринадцятим, чотирнадцятим розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Згідно з пунктом другим розділу VI «Оформлення матеріалів службового розслідування» Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту першого розділу VII «Прийняття рішення за результатами службового розслідування» цього ж порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
В частині посилань позивача щодо необґрунтованості та упередженості результатів службового розслідування, які викладені пункті 2 наказу Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 26 червня 2023 року №24, колегія суддів зазначає наступне.
За поясненнями позивача, 05 лютого 2023 року під час проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння в закладі КНП «ЧОНД» ОСОБА_14 останній спілкувався з ним мовою окупанта, а саме російською та на прохання спілкуватися українською відреагував негативно. В свою чергу, ОСОБА_12 повідомив, що із-за людей «какая разніца» триває війна. Так як він є патріотом України, вважає, що спілкувався прийнятно з громадянином ОСОБА_3. Ображаючих, нецензурних висловів та таких, що принижують честь і гідність громадянина, не вживав.
Відеозаписом події від 05 лютого 2023 року вказані обставини підтверджуються (а.с.77).
З матеріалів відеозапису вбачається, що позивач порушив правила ділового спілкування, поводив себе неетично та допустив вихід за межі процесуальної взаємодії між водієм та співробітником поліції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що така поведінка в свою чергу свідчить про порушення позивачем вимог пункти 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 3, 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 7, 8, 9, 10 пункту 1 розділу 1, та пунктів 2, 3 розділу 1V «Правила етичної поведінки поліцейських», пунктів 3.1.1, 3.1.17 розділу 3 Посадової інструкції інспектора роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції.
Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту першого Розділу І Правил етичної поведінки поліцейських встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом першим Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Пунктом третім Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Крім того, з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Подібна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 160/11795/20.
Колегія суддів при вирішенні цього спору ураховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» за заявою № 63235/00, що викладені у рішенні від 19 квітня 2007 року.
Так, у вказаному рішенні Європейський Суд з прав людини вказав: « 47. У зв'язку з цим Суд запровадив функціональний критерій, заснований на характері обов'язків службовця та його відповідальності. Особи, що займають посади, пов'язані з виконанням обов'язків щодо захисту загальнодержавних інтересів або з участю у здійсненні визначених публічним правом повноважень, володіють частиною суверенної влади держави. Держава має законний інтерес щодо налагодження з такими службовцями спеціальних відносин, заснованих на вірності та відданості. З іншого боку, щодо інших посад, які не мають у собі аспектів «державного управління», держава не має такого інтересу. (див. згадану вище справу «Пеллегрін» (Pellegrin), п. 65). Таким чином, Суд постановив, що із сфери застосування пункту 1 статті 6 вилучаються лише такі спори, що порушуються державними службовцями, чиї обов'язки є типовим прикладом специфічної діяльності, пов'язаної з державною службою, оскільки останні діють як представники державної влади і відповідають за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів. Яскравим прикладом такої діяльності є збройні сили та поліція (п. 66). Суд дійшов висновку, що жодні спори між адміністративними органами та службовцями, які займають посади, пов'язані з виконанням покладених публічним правом повноважень, не входять до сфери застосування пункту 1 статті 6 (п. 67).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності на законних підставах.
За позицією позивача, висновок службового розслідування від 14 червня 2023 року стосовно нього затверджено особою, яка не мала відповідних повноважень.
Оцінюючи такі доводи апелянта, колегія суддів враховує наступне.
За матеріалами справи, службове розслідування відносно позивача призначено наказом начальника управління ОСОБА_17 від 31 травня 2023 року.
14 червня 2023 року дисциплінарною комісією управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції за підписом ОСОБА_17 складено висновок службового розслідування.
Наказом Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 26 червня 2023 року №24 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (пункт 2). Підписантом документу є начальник Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, Капітан поліції ОСОБА_18 .
Однак, начальник Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_17 станом на день затвердження висновку службового розслідування 14 червня 2023 року перебував у щорічній оплачуваній відпустці з 05 червня 2023 року по 23 червня 2023 року та його обов'язки на час відпустки були покладені на заступника - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення, капітана поліції ОСОБА_5 (а.с.43).
Предметом оскарження в межах даної справи є пункт 2 наказу начальника Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №24 від 26 червня 2023 року капітана поліції ОСОБА_17 щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Разом з тим, незгода апелянта ґрунтується на неправомірності висновку службового розслідування від 14 червня 2023 року.
Колегія суддів зауважує, що службове розслідуванням - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Водночас обов'язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 640/9600/20.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин, рішенням, що має правові наслідки та значення для подальшого захисту прав та інтересів позивача є наказ Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 26 червня 2023 року №24 (пункт 2), складений за наслідками проведеного службового розслідування.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що вихід на службу під час відпустки не заборонений нормами чинного законодавства.
Додатково, колегія суддів акцентує свою увагу на тому, що висновок службового розслідування від 14 червня 2023 року підписано уповноваженими посадовими особами: головою дисциплінарної комісії ОСОБА_19 , членами дисциплінарної комісії ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (а.с. 6-16).
Заперечень або ж спростувань щодо належності підписантів висновку службового розслідування від 14 червня 2023 року, апелянтом не наведено.
Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (№ 8269/02), за змістом якого ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.
Таким чином, «правовий пуризм» на відміну від обставин «істотного та непереборного характеру» завжди призводить до порушення принципу правової визначеності; «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд; «правовий пуризм» може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб'єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.
Колегія суддів вважає, що зазначений підхід підлягає застосуванню і стосовно оцінки адміністративним судом рішень суб'єктів владних повноважень, особливо тих, які стосуються значного суспільного інтересу, зокрема, питань благоустрою та містобудування, екології, безпеки, конституційних прав та свобод громадян тощо.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі №826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі №805/4508/16-а та від 31 березня 2021 року у справі №620/2520/20, а згодом був застосований Верховним Судом і у постанові від 19 травня 2021 року у справі №210/5129/17.
Питання скасування адміністративних актів з підстав їх процедурних недоліків досліджувалося Верховним Судом, зокрема, й у постанові від 03 грудня 2021 року у справі №369/7844/17.
У вищезгаданій постанові Верховний Суд вказував, що процедурні порушення, в залежності від їх характеру, можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не зумовлюють впливу на нього.
Суд наголошував, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18.
На підставі системного аналізу норм законодавства та вищезазначених правових позиції Верховного Суду, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апелянта щодо неналежного підписанта висновку службового розслідування від 14 червня 2023 року, не є спроможними, оскільки вказані формальні недоліки оскаржуваного акту не є достатніми для скасування правильного по суті наказу начальника Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_17 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №24 від 26 червня 2023 року (пункт 2) щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 242, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування рішення - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.