Справа № 580/11461/23 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
08 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, має бути врахована в складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 р. позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено до розгляду у письмовому провадженні на 08.05.2024.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 15.02.2019 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.02.2019 № 44 о/с (по особовому складу), позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Цим наказом передбачено виплату згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 15 років 03 місяці 34 дні.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення.
У відповідь на заяву позивача листом від 29.11.2023 № 29/В-122, Головне управління Національної поліції в Черкаській області повідомило, що індексація грошового забезпечення не включається до складу грошового забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.
Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ндексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні. Індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, що підтверджується наявними у матеріалах справи листом відповідача.
Натомість, відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що індексація грошового забезпечення не є ні доплатою, яка має постійний характер, ні одноразовим видом грошового забезпечення, а тому, не є складовою грошового забезпечення і не може бути включена до одноразової грошової допомоги при звільненні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до норм частин першої, другої статті 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до приписів частини другої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно із пунктом 2 розділу VI Порядку № 260, поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення (пункт 6 розділу VI Порядку № 260).
Відповідно до положень частини п'ятої статті 94 Закону № 580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
У даній справі, спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення позивача, із якого розраховується розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Оскільки індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, які мають однакову правову природу з поліцейськими, зокрема, у постанові від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні. У даному випадку, індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, що підтверджується наявними у матеріалах справи листом відповідача. з огляду на що, повинна бути включена до складу грошового забезпечення позивача, з якого останньому нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, що свідчить про протиправність дій відповідача у межах спірних правовідносин.
Колегія суддів бере до уваги правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX має місце на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. Оскільки на момент звільнення позивача зі служби в поліції (15.02.2019), частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко