Справа № 640/7020/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
08 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови невідкладно підготувати та негайно надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві дійсних довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо ОСОБА_1 : станом на 1 січня 2019 року; станом на 1 січня 2020 року; станом на 1 січня 2021 року; станом на 1 січня 2022 року, з урахуванням основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням), які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) (станом на 1 січня 2019 року, станом на 1 січня 2020 року, станом на 1 січня 2021 року та станом на 1 січня 2022 року) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, та з обов'язковим урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, премія), що враховуються при перерахунку пенсії, та розміри яких визначається у відсотках від розмірів основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно підготувати та негайно надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві дійсні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» з метою здійснення обов'язкового перерахунку та обов'язкової виплати пенсії щодо ОСОБА_1 : станом на 1 січня 2019 року; станом на 1 січня 2020 року; станом на 1 січня 2021 року; станом на 1 січня 2022 року, з урахуванням розміру посадового окладу, розміру окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розмір) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розмір) мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) (станом на 1 січня 2019 року, станом на 1 січня 2020 року, станом на 1 січня 2021 року та станом на 1 січня 2022 року) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, та з обов'язковим урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, премія), що враховуються при перерахунку пенсії, та розміри яких визначається у відсотках від розмірів основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням).
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачем безпідставно не проведено перерахунку розміру його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та не оформлено і не надано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, з урахуванням основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням), які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) станом на 1 січня 2020 року, станом на 1 січня 2021 року та станом на 1 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, та з обов'язковим урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, премія), що враховуються при перерахунку пенсії, та розміри яких визначається у відсотках від розмірів основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням).
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з метою здійснення обов'язкового перерахунку та обов'язкової виплати пенсії ОСОБА_1 станом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, з урахуванням розміру посадового окладу, розміру окладу за військовим званням), які визначаються шляхом множення розмір) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розмір) мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) станом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року та на 1 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, та з урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, премія), що враховуються при перерахунку пенсії, та розміри яких визначається у відсотках від розмірів основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскільки списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у період з 01.01.2019 року по теперішній час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходили, для надання довідок позивачу не було законних підстав. Відповідач не міг вчинити дії щодо складання і подання до Головного управління ПФУ в м. Києві нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності належного повідомлення відповідача про розгляд справи, без дотримання його права на ознайомлення із позовною заявою, мотивами та підставами позовних вимог, оскільки судом не надіслано на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, апелянт вважає, що отримання листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого ОСОБА_1 повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Виходячи з наведеного, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та не наведенням поважних причин пропуску такого строку, відповідач вважає, що у даній справі наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 та від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції 17.01.2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.
Від третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач 16.12.2021 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема, оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.
Проте, відповідач не надав відповіді на звернення позивача.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо відмови в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення, а також не перерахунку розміру грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Аналогічна ситуація склалася й щодо перерахунку пенсії позивача, на який він має право починаючи з 01.01.2021, 01.01.2022, оскільки виникли підстави для такого перерахунку з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно із чинними на цей час нормами Постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача підготувати та надати довідку станом на 01.01.2019, суд наголошує про те, що тільки з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. А тому підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 103), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до норм частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової службі за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення ти премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок ні загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Пунктом 1 Порядку № 45, передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Положеннями абз. 1 п. 5 Порядку № 45, у редакції постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45, містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Відтак, зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Із набранням чинності Постановою №103, внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, яким викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Указані зміни, внесені Постановою №103 до п. 4 Постанови № 704, скасовані 29.01.2020 із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
У пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704, закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітках Додатків 12, 13, 14 Постанови № 704, визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Існування у цьому випадку правової колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та п. 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, вирішується на користь положень Закону, як акту права вищої юридичної сили.
Таким чином, оскільки норма п. 3 розд. ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для обчислення розміру грошового забезпечення із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Як вже було зазначено вище, вказані норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704. Величина 01 січня календарного року а не 01.01.2018 застосовується з тих підстав, що за рішенням суду у справі № 826/6453/18 скасовані зміни до п. 4 постанови № 704, якими змінено величину 01 січня календарного року на 01.01.2018.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, в якій розміри повинні бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Оскільки зміни, зокрема до пункту 4 постанови КМУ № 704 внесені на підставі пункту 6 постанови КМУ № 103, який 29.01.2020 скасовано судовим рішенням, що в цей же день набрало законної сили, то вказаний пункт 4 підлягає застосуванню в первинній редакції, яка існувала до внесення до нього відповідних змін. Тобто, у межах спірних правовідносин при складанні довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідач повинен був керуватися пунктом 4 постанови КМУ № 704 в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідачем, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Колегія суддів вважає, що саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018, тому, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
З огляду на викладені висновки, грошове забезпечення позивача має бути перераховане в сторону збільшення, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
На переконання колегії суддів, помилковим є зазначення про те, що зміни до вказаного п. 4 постанови КМУ № 704 були внесені п. 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою КМУ № 103, що є чинним, оскільки саме п. 6 цієї постанови № 103, і було внесено зміни до всіх постанов КМУ, що додаються, тобто, і до постанови КМУ № 704, але 29.01.2020 такий пункт скасовано у судовому порядку. Неприведення редакції п. 4 постанови № 704 у відповідність до рішення суду у справі № 826/6453/18, не може позбавляти особу гарантованого соціального захисту.
Верховний суд у постанові від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21 дійшов наступних висновків:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Тож, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на відповідні роки відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, відмова відповідача у підготовці оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 01.01.2021, 01.01.2022 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), є протиправною.
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23, досліджуючи чи підлягає застосуванню положення частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2262-ХІІ, дійшов висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 в справі № 380/14933/22, та сформулював такий правовий висновок:
«…Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ.
Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії…».
Отже, колегія суддів вважає помилковим можливість застосування під час розгляду цієї справи правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Відтак, беручи до уваги правовий висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах строк звернення до адміністративного суду з вимогою про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивачем не пропущено.
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються вказаним вище.
Щодо доводів апелянта про те, судом порушено норми процесуального права в частині належного повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи, колегія суддів зазначає наступне.
В матеріалах справи міститься супровідний лист від 30.10.2023 року про направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу відповідача, а також міститься роздруківка про підтвердження направлення зазначених документів. Також, в матеріалах справи наявна довідка про доставку судового рішення електронною поштою, із якої вбачається, що копія судового рішення доставлена ІНФОРМАЦІЯ_1 01.11.2023 року о 17:33.
З огляду на зазначене, колегія суддів не приймає до уваги зазначені доводи апелянта.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, викладені в адміністративному позові, відповідачем до суду не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Згідно зі статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі №320/7020/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк