09 травня 2024року м. Київ
Справа № 755/896/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/7726/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Арапіної Н.Є. 22 січня 2024 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду мотивована тим, що доданий до позовної заяви витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей, що Сидоренко О.А. є Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» та/або був на вказаній посаді під час видання довіреності № 40 від 04 серпня 2023 року. Інших документів на підтвердження повноважень керівника юридичної особи станом на момент звернення до суду не надано.
Крім того суд вказав на те, що додана до позову копія довіреності № 40 від 04 серпня 2023 року, посвідчена адвокатом Гречан М.В. не особистим підписом, а факсиміле, що унеможливлює встановлення вираження справжньої волі особи, чий підпис відтворено, на настання відповідних правових наслідків.
Не погодився із вказаною ухвалою суду позивач, представником подано апеляційну скаргу, так як вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Представник позивача вказує на те, що позовна заява від 09 січня 2024 року була подана в письмовій формі та підписана власноручно уповноваженим представником позивача. Зазначає, що до вказаної позовної заяви була додана належним чином завірена копія довіреності на підтвердження повноважень представника позивача.
Твердження суду першої інстанції, що з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається, що Сидоренко О.А. є Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», є хибним, оскільки у вказаному витягу /а.с.10/ зазначена інформація про керівника юридичної особи: Сидоренка О.А. , як керівника. Законодавством України не встановлено термін чинності витягу з ЄДР. Подання позивачем до позову витягу з ЄДР, сформованого не на дату видачі представнику позивача довіреності не є підставою для постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви.
Стосовно засвідчення копії довіреності із застосуванням факсиміле вказує, що суд в ухвалі не навів експертних висновків, на підставі яких була встановлена наявність застосування факсиміле при посвідченні копії документа.
Вказує, що ЦПК України допускає варіант подання до суду копії письмового доказу, навіть не посвідченого ні власноручно, ні факсиміле. Наслідком подання копії, навіть не завіреної належним чином, не є повернення позовної заяви, а ухвала про витребування оригіналу письмового доказу чи ухвала про усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що в січні 2024 року ТОВ «Євро-реконструкція» звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Позовну заяву було підписано адвокатом Гречан М.В..
До позовної заяви були долучені наступні документи, зокрема:
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому було зазначено, що Сидоренко О.А. є керівником юридичної особи та може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори /а.с.10-14/;
копія довіреності №40 від 24 серпня 2023 року, виданої ТОВ «Євро-реконструкція» в особі Генерального директора Сидоренка О.А., на представництво інтересів адвокатом Гречан М.В. зі строком дії до 04 серпня 2024 року включно /а.с.8/;
копії документів засвідчені печаткою: «Згідно з оригіналом. Адвокат Гречан М.В. 20 листопада 2023 року /зображення підпису/».
Частиною 3 ст. 207 ЦК України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3 статті 58 ЦПК України).
В порядку з ч. 1 ст. 60, ч.1 ст. 62 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з положеннями ст.ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В порядку п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Верховний Суд у постанові від 08 липня 2021 року у справі № 916/3209/20 зазначив, що подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису заявника (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Верховний Суд в постанові від 05 серпня 2020 року у справі №177/1163/16-ц вказав на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З наведених обставин справи вбачається, що позовна заява містить оригінальний підпис представника, яким вона була подана. Однак додатки до позовної заяви засвідчені представником із застосуванням штампу, який містить і зображення підпису представника.
А отже процесуальний документ, яким є позовна заява містить оригінальний підпис представника, тому відсутні підстави стверджувати про неможливість встановлення вираження справжньої волі особи, чий підпис відтворено, на настання відповідних правових наслідків.
З наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 січня 2023 року вбачається, що керівником юридичної особи є Сидоренко О. А. , а останні зміни до реєстру вносились 06 січня 2023 року щодо кінцевого бінефіціара. Таким чином посилання суду першої інстанції на те, що Витяг з даного Реєстру не містить відомостей, що Сидоренко О.А. є Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» та/або був на вказаній посаді під час видання довіреності № 40 від 04 серпня 2023 року слід визнати безпідставним.
Слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що засвідчення копій доказів за допомогою факсиміле чинним законом не передбачено. Процесуальним законом визначений і обов'язок здійснити перевірку повноважень представника. Однак, виходячи з положень п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява може бути повернута у випадках, коли, зокрема, вона підписана особою, яка не має права її підписувати. А для висновку про відсутність повноважень у представника мають бути достатні і беззаперечні дані. Представником позивача на підтвердження повноважень надана копія довіреності, посвідчення якої не можна визнати належним, але наявність такої копії не дає підстав для висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, тобто ці обставини підлягають перевірці.
На підставі вищевикладеного та виходячи з положень ст. 185 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви без надання позивачу строку для усунення можливих недоліків позовної заяви, в порядку визначеному процесуальним законом. При цьомуповернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: Н.В. Поліщук
М.В. Мережко