Справа № 757/23962/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3474/2024 Суддя-доповідач ОСОБА_2
09 травня 2024року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
перекладача - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_13 в інтересах обвинувачених на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2024 року, якою продовжено обвинуваченим ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, по 19 травня 2024 року включно, -
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020000000000502 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2024 продовжено строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 на 60 днів, тобто до 19 травня 2024 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник ОСОБА_13 , який діє в інтересах обвинувачених подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та застосувати щодо обвинувачених більш м'який запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт або визначити заставу.
Вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки судом належним чином не перевірено обґрунтованість клопотання прокурора, та всупереч вимог діючого законодавства продовжено застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Зазначає, що на даний час ризики, які існували раніше, зменшились, оскільки потерпілий у кримінальному провадженні знаходиться у міжнародному розшуку, що у свою чергу виключає можливість впливу на нього зі сторони обвинувачених. Ризик переховування обвинувачених від суду також не існує, оскільки на території України запроваджено військовий стан, що позбавляє можливості виїзду обвинувачених за межі України.
Звертає увагу суду, що обвинувачені перебувають під вартою більше трьох років, що свідчить про надмірну тривалість тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинувачених, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, дослідивши надані до апеляційного суду матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Так, як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом в повній мірі враховано наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 будучи на волі, зможуть ухилитися від суду (ризик переховування), впливати на потерпілого та свідків; тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі доведеності винуватості.
Всупереч доводів апеляційної скарги захисника, в ході вирішення питання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою суд дійшов обгрунтованого висновку, що ризики, на які вказує сторона обвинувачення, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою.
На переконання колегії суддів, судом ретельно перевірено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинувачених, обгрунтованість висунутого обвинувачення, встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, враховано тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 і які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, дані про обвинувачених, а саме те, що обвинувачені є громадянами іншх держав, зазначили що в'їхали на територію України як туристи, в Україні не мають місця проживання та реєстрації, та зроблено вмотивований висновок про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою.
Доводи захисника про те, що судом в порушення вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, не перевірено можливість застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки місцевим судом було належним чином перевірено можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашньогоарешту, та встановлено, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти на даному етапі доведеним ризикам та забезпечити виконання вказаними особами процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.
Що стосується тверджень захисника про надмірну тривалість обвинувачених під вартою, то вони є неспроможними, з огляду на те, що тривалість перебування під вартою, сама по собі, не може слугувати безумовною підставою для прийняття рішення про зміну запобіжного заходу і підлягає врахуванню у сукупності з іншими обставинами, передбаченими ст. 177 та ст. 178 КПК України та існуванням реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, та необхідність забезпечення дієвості кримінального провадження з метою завершення розгляду кримінального провадження.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, за наслідками її розгляду, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, обгрунтовану та вмотивовану - без змін.
Керуючись ст.ст. 177-178, 199, 331,376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_13 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів, до 19 травня 2024 року включно- - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: