справа № 760/7961/20
провадження № 22-ц/824/1205/2024
08 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Воробйова Віктора Вікторовича на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року в складі судді Оксюти Т. Г.,
встановив:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2020 року вказаний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.11.2017 в сумі 275 230,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору 2 752,30 грн.
Повний текст судового рішення оприлюднено на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 12.08.2020.
19.12.2023 представник ОСОБА_2 - адвокат Воробйов В. В. на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2020 року подав апеляційну скаргу.
02.05.2024 справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга містить клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Воробйова В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 через додаток «Дія» дізнався про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Черток О. Ф.
01.12.2023 адвокат ОСОБА_2 - Воробйов В. В. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з заявою про ознайомлення з матеріалами цивільної справи №760/7961/20 та отримання рішення суду.
12.12.2023 адвокат ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи та отримав копію рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2020 року.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
В той же час пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; та пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Результат аналізу вказаної процесуальної норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складення судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто, законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Тобто, строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 523/1781/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 493/1858/16-ц, від 30 червня 2021 року у справі № 613/1166/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 171/506/15, від 23 листопада 2022 року у справі № 754/2141/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 761/30419/19, від 30 січня 2023 року у справі № 761/21976/21, від 15 лютого 2023 року у справі № 208/805/20, від 24 квітня 2023 року у справі № 755/19216/18, від 05 квітня 2023 року у справі № 465/3861/16-ц.
У разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подає скаргу має довести, а апеляційний суд перевірити наявність випадків передбачених пунктами 1-2 вказаної норми (постанова Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 296/3261/17).
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд даної справи з огляду на таке.
Відповідно до ч. 7 та п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України у разі не надання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання, перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20, від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22.
Відповідно до Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 01.04.2020 місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 з 30.01.2017 (а.с.17).
Вказана адреса зазначена ОСОБА_4 в поданій ним апеляційній скарзі, як адреса місця реєстрації.
Копія ухвали суду від 01 квітня 2020 року про відкриття провадження з доданими до неї матеріалами була надіслана ОСОБА_2 за вказаною адресою та повернулась до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 24).
За таких обставин наявні підстави вважати, що відповідач був повідомлений про розгляду справи.
Подана заява не містить посилань на пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З огляду на те, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, яка була повідомлена про розгляд справи, за відсутності виникнення обставин непереборної сили, правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
За частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення, тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, виходячи з вимог частини другої статті 358 ЦПК України.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13, ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти росії», заява №52854/99).
Звертаючись із апеляційною скаргою поза процесуальними строками, скаржником не наведено обґрунтування та не надано вмотивованих доводів на підтвердження наявності об'єктивних перешкод реалізувати право на оскарження рішення суду у встановлений законом строк, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України суд
ухвалив:
У відкритті апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Воробйова Віктора Вікторовича на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук