вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 758/2418/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9556/2024Головуючий у суді першої інстанції - Якимець О.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
01 травня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Прокопенко С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з заявою, в якій просила встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з грудня 2010 року по вересень 2022 року.
Заяву обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 з грудня 2010 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .
10.09.2022 року ОСОБА_2 зник безвісти, про що 22.09.2022 року на адресу заявника надійшло повідомлення за № 3750 від ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, в результаті службового розслідування, проведеного Міністерством оборони України, даний факт підтверджено згідно з витягом із наказу від 09.10.2022 року № 761.
Відповідно до п. 4.1 вищезазначеного наказу МО України помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 було доручено провести належні виплати солдату ОСОБА_2 , у зв'язку зі зникненням безвісти, відповідно до пункту 2 розділу 30 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 "Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх".
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю протягом останніх дванадцяти років, військова частина нараховувала та виплачувала на її рахунок вказані виплати з вересня 2022 року по червень 2023 року.
Проте, з липня 2023 року виплати припинилися. На звернення заявника до керівника військової частини щодо припинення перерахування на її рахунок вказаних виплат їй було відмовлено на підставі не підтвердження родинних (сімейних) стосунків.
За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що встановлення факту родинних відносин необхідно їй для нарахування відповідних виплати, належних сім'ям військовослужбовця, які вважаються безвісти зниклими, заявниця звернулася до суду з даною заявою.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04.03.2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою, поданою у порядку окремого провадження ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 315 ЦПК України (а.с. 10, 11).
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що вимога заявника містить спір про право щодо отримання відповідних виплат, оскільки на даний час виплати утримуються сином безвісті зниклого ОСОБА_2 .
При цьому, вказує на неврахування судом першої інстанції того, що для отримання належних виплат, як дружині, їй спочатку необхідно встановити це юридичний факт відповідно до положень ст. 315 ЦПК України (а.с. 14-17).
Ухвалами Київського апеляційного суду від 01.04.2024 року відкрито апеляційне провадження, надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгялду (а.с. 155-157).
Заявник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 11.04.2024 року до суду надійшло клопотання заявника, в якому він просив апеляційну скаргу задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутністю.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2022 року №761 «Про результати службового розслідування», службове розслідування за фактом зникнення безвісти номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 вважати завершеним. Зникнення безвісти номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 сталася під час проходження служби в Збройних Силах України та пов'язана з виконанням військового обов'язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації та території Донецької області.
Встановлено, що 10 вересня 2022 року - дата зникнення безвісти номеру обслуги 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 .
Помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 було доручено провести належні виплати солдату ОСОБА_2 , у зв'язку зі зникненням безвісти, відповідно до пункту 2 розділу 30 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 "Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх".
Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 , як на підставу для її задоволення, посилалася на те, що встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу необхідно їй для нарахування відповідних виплат, належним сім'ям військовослужбовця, які вважаються безвісти зниклими.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).
Відповідно до пункту 3 Положення за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) (пункт 4 Положення).
При цьому, як передбачено п. 7 Положення, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей (пункт 7 Положення).
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).
Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , поданою у порядку окремого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вимога заявника містить спір про право щодо отримання відповідних виплат, оскільки військова частина НОМЕР_1 здійснює перерахування відповідних коштів на рахунок ОСОБА_3 на утримання спільної дитини, що підтверджується листом Командира військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2024 року за № 927.
Також, судом першої інстанції було зазначено, що ухвалою Дарницького окружного адміністративного суду від 19.01.2024 року відкрито провадження у справі № 200/7531/23 за позовом ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 з дня зникнення солдата.
Разом з тим, зазначаючи, що із заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, суд першої інстанції не навів обґрунтування свого висновку щодо наявності спору про право, не зазначив між якими особами виник спір, не визначився з колом заінтересованих осіб, обмежившись лише передчасним висновком про ймовірність виникнення такого спору.
При цьому, слід зазначити, що такий висновок можливо зробити при розгляді справи по суті, з'ясувавши фактичні обставини справи, коло заінтересованих осіб, а також визначитися чи має цей факт юридичне значення для отримання виплати.
Натомість, процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).
Суд першої інстанції вірно врахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2024 року, та дійшов обгрунтованого висновку, що дана заява підлягає розгляду за правилами ЦПК України, проте передчасно дійшов висновку про наявність спору про право.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано ОСОБА_1 до суду в порядку окремого провадження саме з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення виплат та матеріальної допомоги, як члена сім'ї військовослужбовця, а не для вирішення спору про право на такі виплати, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив передчасний та помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі що, як наслідок, призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що висновок суду першої інстанції про наявність у даній справі спору про право не відповідає встановленим обставинам, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 06 травня 2024 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова